Рік невідомості, болю та розпачу для близьких: у Білгороді-Дністровському морські прикордонники молилися за побратимів, які перебувають у полоні

Сьогодні військовий капелан отець Іван провів у загоні Морської охорони літургію та молебень, під час яких разом з персоналом помолилися за моряків-прикордонників, які вже рік перебувають у пекельному ворожому полоні. Про це Бессарабії INFORM повідомили у пресслужбі 23 загону морської охорони.

Військовослужбовці Маріупольського загону Морської охорони у складі Сил оборони захищали місто ціною власного життя та здоров’я. Саме моряки-прикордонники закривали доступ ворогу до Маріупольського порту. Вони проявили надзвичайну звитягу, їх історія буде передаватися майбутнім поколінням.

Битва за Маріуполь – подія, яка увійшла в історію війни. Щоб стримати наступ переважаючих сил противника, всі захисники Маріупольського гарнізону самовіддано та мужньо протистояли ворогу кожен на своєму місці.

Морські прикордонники першими зустріли ворога в морі: під постійними обстрілами, вночі, без засобів навігації вони доправляли поранених в польовий шпиталь на комбінаті «Азовсталь», забезпечували підрозділи, які перебували в місті, боєприпасами та продовольством з «Азовсталі».

Попри великі людські втрати, стражі морського кордону зуміли вжити заходів, що дало змогу захистити місто від висадки десанту з моря.

Маріупольці вели радіолокаційне спостереження за акваторією Азовського моря, передавали координати ворожих цілей, щохвилини ризикуючи бути виявленими та знищеними. Разом з військовими інших силових структур Маріупольського гарнізону, щоденно брали участь у вуличних боях по всій території міста.

“Згодом ворог почав проривати оборону порту, де тимчасово базувався загін. Протистояти навалі вже було неможливо. В ніч з 14 на 15 квітня військовослужбовці Маріупольського загону з тяжкими боями здійснили ризикований та героїчний прорив на металургійний комбінат «Азовсталь» – останній фортпост спротиву. Там тримались до останнього”, – зазначили у загоні.

“Азовсталь” став символом незламності України, а його захисники – сталевими титанами. Завдяки всім оборонцям Маріуполя Україна отримала безцінний час для мобілізації сил та нового наступу, для звільнення захоплених територій. Весь світ дізнався про мужність нашої нації.

16 травня вищим військово-політичним керівництвом України було прийнято рішення зберегти життя особового складу Маріупольського гарнізону, який перебував в «Азовсталі». Почалась евакуація. Всі сподівались на швидке повернення додому….

Незважаючи на всі зусилля, велика частина моряків-прикордонників досі в ворожому полоні. День за днем вони втрачають сили і здоров’я.

Цей рік, який оборонці  морського кордону провели у полоні, став роком невідомості, розпачу, та болю для їх родин. А молитва залишається ледь не єдиним зв’язок, що прокладено до них від родин, близьких, друзів, колег.

“Ми об’єднуємо і активізуємо зусилля, щоб повернути кожного, боротись за кожного, так, як вони бились за Україну. Найголовніше завдання сьогодні – пам’ятати про наших полонених захисників!”, – підкреслюють морські прикордонники, які вірять у якнайскоріше повернення додому своїх побратимів.