Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв’ю з “Бессарабією INFORM” до Ізмаїла, де виріс військовий

0 коментарів 112347 перегляд

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Він та його бойовий котик – сучасні зірки у популярних соціальних мережах. В обох є створені офіційні й неофіційні фан-клуби, відеоролики з ними набувають мільйонних переглядів, а аудиторія фанатів вже давно нараховує десятки різних держав по усьому світу. 27-річний Олександр Ляшук та його найкращий друг кіт Шайба є військовослужбовцями ЗСУ від самого початку повномасштабного вторгнення. Нерозлучні товариші встигають і ворога бити, і ролики знімати, і займатись збором коштів для потреб українських військових. Олександр та Шайбік є бажаними гостями у будь-якій телевізійній студії країни, а селфі з ними стали на одну сходинку з голлівудськими кіноакторами. Чим займався популярний військовий з Одеської області до війни, як він познайомився зі своїм бойовим товаришем та що думає про жителів міста Ізмаїл – ексклюзивно для “Бессарабії INFORM”.


На самому початку варто зазначити, що хвилювання перед зустріччю з дійсно знаменитим військовим та його пухнастиком було чималим. Адже одна справа – лайкати відео з ними, геть інша – спілкуватись особисто з героями свого часу. Тож, яким було моє здивування, коли в процесі бесіди Олександр виявися дуже щирим, розумним та цікавим співрозмовником, а спілкування з ним – насиченим та яскравим. Шайба під час інтерв’ю часу не гаяв – використав його для власного сну. Але під кінець зустрічі кіт, не менш знаменитий, ніж пес Патрон, дозволив себе погладити та попозував для фото у міському саду.

– З чого почалась Ваша історія?

Все дуже просто. Ми тоді знаходились у південних полях держави, і наші хлопці періодично їздили до магазину за певними продуктами харчування у найближче село. От вони й побачили, що біля магазину хтось викинув малих кошенят. Вони вирішили їх забрати з собою, попри те, що на той час в нас вже був один дорослий кіт. Серед цих кошенят був і мій Шайбік.

– Ви одразу звернули на нього увагу?

 Так. В нього була така мила мордочка, маленька, адже їм було усього лише місяць на той момент. Він дійсно виділявся серед інших вже тоді, найперше – своєю харизмою.

– А як з’явилось таке ім’я?

Дуже просто. Приблизно через місяць-півтора, коли кошенята вже у нас жили, й ми їх відгодували, ми сиділи на літній кухні (яку самі змайстрували). А Шайбік сидів поруч й дивися на нас. Тож наш сержант також подивився на нього й каже: “Будеш Шайбою!”. А в нього дійсно морда вузька та широка, дуже нагадує шайбу. Тож так і з’явилось його ім’я. До речі, не так давно нам київський хокейний клуб “Kyiv Capitals” подарував справжню шайбу.

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

– Важко було вигодовувати тих кошенят?

Вони харчувались тим, що й ми. Я от віддавав свої сосиски – тому він і Шайбік (сміється, – ред.).

– Що Ви відчуваєте до свого кота? Як його сприймаєте?

 Це моя дитина. Саме з ним я зрозумів, що таке бути батьком. Хоча хтось й каже, мовляв, не можна називати домашніх улюбленців дітьми – але він дійсно для мене дитина. Я хвилююсь за нього завжди, адже відчуваю відповідальність за нього.

– Ледь не вся Україна восени минулого року шукала Шайбика, коли він загубився. Чи повторювалося щось подібне? 

Ні, лише раз. І коли він знайшовся, то, звісно, був худим. Хоча зазвичай на літо він завжди худне.

– О, це мрія багатьох дівчат. А чи важко переплутати Шайбу з іншими котами?

Я його завжди впізнаю. От, наприклад, коли він загубився, я розшукував усюди, де тільки міг. І на нашій позиції тоді схожий на нього кіт знаходився. Хлопці казали, мовляв, ось Шайба сидить. А я дивлюсь і розумію, що ні, це не він.

– Розкажіть історію появи котячого КПП, яка свого часу й дала фактично початок популярності Шайби у соцмережах.

 Тоді в нас жило чотири котики. І була, як я вже казав раніше, невелика літня кухня, і у ній в коробці жили пухнастики. Але вночі туди почали заходили собаки, що нам дуже не сподобалось. Тому було вирішено поставити двері. Однак виникла інша проблема – потрібно було впускати та випускати котів. Це насправді не було зручно, адже їх четверо, і кожен у свій час проситься на вулицю. Саме тоді я згадав, що в американських фільмах часто показують ось такі мінівікна для котів та собак, які робились внизу дверей. Тож ця ідея й була взята за основу. Коли я зробив це, з’явилась ідея зняти на відео. Що й було зроблено – наразі воно має два з половиною мільйони переглядів у тік-тоці.

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от @a_lyashuk_

– Зараз дуже багато різноманітних відео з військовими. Але чи не ризиково знімати та викладати їх?

Якщо правильно все робити – ні, не ризиково. Я особисто на початку поспілкувався зі спеціалістом, який пояснив, як саме можна знімати, чого потрібно уникати, або що взагалі ні в якому разі не має попадати у кадр. І тоді все добре. Скажу більше – від цього, як би грубо воно не звучало, є користь. Адже це все є пропагандою України в доброму розумінні. Мені потім багато іноземців почали писати, які казали, що завдяки моїм відео вони взагалі звернули увагу на нашу державу, а деякі навіть питали: “А що, хіба війна в Україні не закінчилась?”… До речі, одна художниця нещодавно зробила принт із зображенням Шайбіка. Один німець його купив. І в нас з’явилась ідея – зробити відбиток лапи Шайбіка на принті і продавати його. Ви здивуєтесь, але вони дуже популярні у іноземців – й наразі такі відбитки вже є у користувачів у 16 чи 17 держав зі всього світу.

– А якщо хтось з України хоче придбати принт з Шайбіком – як це зробити? І скільки коштує?

Ну дивіться, звернутись в принципі можна й до мене напряму. Однак ціну не назву, адже від самого початку це була лімітована серія, дівчина художник зробила не сильно багато принтів. І у спілкуванні з іноземцями йшла мова про те, що розрахунком буде донат на ЗСУ – стільки, скільки вони порахують можливим. В середньому від іноземців це було близько 100 доларів, хтось давав трошки більше. А от деяким українцям ми напроти, дарували просто принт Шайбіка, адже його всі люблять. До речі, найперший принт придбала саме українка, яка живе у Польщі, – і вона задонатила 25 тисяч гривень. Загалом тоді, за ту серію, ми змогли зібрати близько шести тисяч доларів й позакривати дуже багато потреб, зокрема й проведення ремонту військової техніки.

– До речі, про автівки. Чи вдалось придбати транспорт?

 Так. Загалом за весь час завдяки нашій роботі вдалось зібрати кошти й придбати вісім автівок – це й пікапи, й позашляховики, й буси. Один бусик навіть з Фінляндії пригнали, його особливість полягає в тому, що  він попередньо інкасаторський, а отже – броньований. І вони всі працюють, зокрема дві автівки з восьми знаходяться на Донецькому напрямку. Ось так.

– Чи швидко вдається зібрати кошти на одну автівку?

По-різному буває. Чесно скажу, раніше було трохи легше з цим. Але багато людей продовжують мене підтримувати, і це важливо.

– Наступне питання: уніформа Шайбіка. Як вона з’явилась?

Це моя ідея. Я давно мав бажання це зробити, але певний час ніяк не міг покинути бойові позиції. Одного разу нас з котом покликали на телевізійне шоу “Тихий вечір з Оленою Кравець”. От якраз тоді я побачив можливість втілити своє бажання. Мене викликали до штабу для оформлення документів, і я якраз зміг приділити час для шиття котячої уніформи. Допоміг мені з цією справою мій побратим, у якого є власний бізнес з виготовлення меблів. Ось його підлеглі якраз і зшили форму Шайбіка за розмірами, які я надав. Хоча я потім трохи все ж таки переробив власноруч (сміється, – ред.). До речі, бронепластини, як деякі вважають, там немає, адже коту було б дуже важко її носити. Це просто фактично котячий розвантажувальний жилет, у який можна вкладати сосиски (сміється, – ред.).

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

– І як Шайбік відреагував на таке спорядження?

Звісно, був здивований, адже це незвично для нього було. Але менше ніж через півтори доби він вже звик до нього. Зараз, коли я його вдягаю, він спокійно стоїть, чекає. Вдягаємо ми її не кожен день – зазвичай, коли кудись виїжджаємо – у місто, приміром, або на інтерв’ю, телешоу і так далі. Це зручно, адже шум у містах все одно лякає тварину, а на розгрузці є спеціальне кріплення для повідка. От так і гуляємо. А на позиціях він знаходиться без свого “одягу”.

– А чи є там ті ж самі GPS-трекери? Щоб знаходити його?

Після того випадку він вже три штуки таких загубив. Причому недешеві, два з них були фірми “Apple”, а третій – вже навіть з сімкартою. Але Шайбік “благополучно” усі три загубив. Тому я відмовився від ідеї їх використання. Тим паче сам Шайбік – це не домашня тваринка. Він справжній дворовий кіт, любить лазити по дахах, деревах та парканах, добре ловить мишей, залізе та перевірить усі дірки навкруги. Справжній козак, якому усілякі технічні прилади лише заважатимуть.

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

– У Вашому житті почався період численних інтерв’ю та виступів на телеканалах. Як кіт реагує на таку увагу до себе?

Я так скажу: він ідеальний кіт для зйомок. Наприклад, на телеканалі Україна в нас було інтерв’ю. Й журналістки посперечались, засне кіт на зйомці чи ні. А Шайбік сидів собі, сидів – і дійсно заснув. Його не турбує метушня на зйомках, в цих ситуаціях він дуже спокійно себе веде. Був ще прикольний випадок. Вся країна бачила, як він попив водички з чашки телеведучого. А після цього всівся на його ноутбук. Деякі телеграм-канали потім волали, мовляв, кіт зламав техніку ведучому. Але це неправда, він просто складається таким чином. Й був теплий – от Шайбік на нього й влігся. До речі, телеведучий той потім у мене цікавився, чи може він продати цю чашку, бо з неї сам Шайба пив (сміється, – ред.).

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

Публикация от Alexandr Liashuk (@shaybaboy)

– Але люди навкруги різні, й, на жаль, є не дуже добрі. Чи були коли-небудь прояви негативу до Вас чи кота?

Чесно – жодного разу не стикався з таким. Ні стосовно себе, ні до Шайби. Та ви подивіться на Шайбіка – він же такий харизматичний, як може він комусь не подобатись? А якщо узяти хейтерів – процент таких є у будь-якій аудиторії. Так от, в тому ж тік-тоці, якщо під відео є один-два негативні коментарі – для мене це нонсенс. Водночас, мої підписники самі починають відписувати таким людям і ставлять їх на місце. І ще є такий момент – я за конструктивну критику. А на дурість просто не звертаю уваги та не витрачаю свій час та енергію на таких людей.

– А що скажете про фанатів? Адже є окремі клуби як у вас, так і у Шайбіка.

Ми якось дивились у соцмережах – близько 80% аудиторії складають жінки. Але при зустрічах на вулиці вони не кидаються на нас, ні. Навпаки, чемно питають, чи можна погладити Шайбіка, сфотографуватись зі мною та з котом. Випадку агресії ще жодного разу не було. А от дивний випадок все ж таки був. Одна дівчина уявила собі, що вона моя дівчина. Й почала писати моїм підписницям, випитувати в них, чи спілкуються вони зі мною. А потім погрожувати стала, навіть волонтерам, закликала, щоб вони не спілкувались зі мною. Вирахувати я її поки не зміг – на жаль, створити фейковий акаунт зараз не проблема.

– І все ж таки питання, яке, впевнена, дуже турбує жіночу половину вашої аудиторії: у вас статус холостяка? Адже Ви тепер такий популярний.

Так. Дівчини наразі не маю. Чесно вам скажу, напевно, мене зараз життя просто відводить від тих дівчат, які прагнуть скористатись моїм положенням. Можливо, я інтуїтивно відчуваю приховану користь і сам оминаю таких, не витрачаю на них час…

– Щодо Шайбіка – чи плануєте потім зводити його з іншими пухнастими дамами? За кошенят, чиїм батьком є сам Шайбік, буде ціла черга.

 Ні, не планую, бо Шайбік стерилізований. Йому було 7 місяців, коли я відвіз його до ветеринара. Бо розумів, що з настанням весни і дорослого віку я буду довго шукати свого кота по полях. Тому стерилізував, робив щеплення й усі необхідні документи, – паспорти також. Хоча запрошення звести його з черговою Муркою не припиняються, чесно скажу, періодично надходять.

– Давайте поговоримо про війну. Чим займались до повномасштабного вторгнення?

Звісно, в мене були свої плани, як і в кожного українця. Я займався створенням власного бренду одягу. Я був на тому етапі, коли вже фактично мав запускатись, в мене була готова навіть лейба бренду. Стиль, у якому я працював, – “Сучасна класика”. Я планував створити одяг формату “унісекс”, щоб його мав змогу носити кожен охочий, попри стать. На той час це було актуально. Допомагало у роботі те, що я закінчив свого часу художню школу, а ще працював фотографом – для мене завжди було важливим щось створювати. Я творча людина насправді й тому знайшов себе саме у цьому. І ось вам приклад: більшість фотографій з інстаграму, які були зроблені до повномасштабного вторгнення, – це одяг, створений  за моїм дизайном та суто для мене.

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

– Дуже цікаво! Чи мали Ви намір мати партнерів у бізнесі?

Насправді – ні. Просто забагато існує прикладів, коли люди починають бізнес разом, а трохи згодом стають ледве не ворогами через певні розбіжності у керуванні справою. Або ті ж самі інвестори – так, вони допоможуть грошима, а потім почнуть наполягати на своїй точці зору.  Тому я багато працював тоді задля того, щоб самостійно все оплатити фінансово. І в мене виходило, я ж кажу – на момент вторгнення залишалось зовсім трохи часу до запуску бренду. Але почалась війна, і я опинився перед вибором: на одній чаші були роки праці задля досягнення мети, а на іншій – розуміння того, що можна все це втратити, якщо піти служити. Але мої моральні принципи такі, що піти й не служити – ну, такого просто не могло бути. Це мій вибір, він свідомий, самий важкий і водночас дуже легкий насправді.

– Ви вчилися на це? Або у вас інша освіта?

Я навчався в Одеській Національній Морській Академії на судноводія, однак на третьому курсі зрозумів, що навчальний процес забирає дуже багато часу, я не міг займатись повноцінно проєктом свого бренду. Фактично, у той час я зрозумів, що, попри престижність тієї професії, море – це не для мене. Тим паче, я вже тоді був впевнений у тому, що можу і хочу більшого. І я йшов до цього, але на заваді стала війна. Та це мене не спинить. Після нашої Перемоги я продовжу справу і запущу свій проєкт. Скажу більше – це і є однією з найголовніших мотивацій. А ще думки про це – моє емоційне та психічне здоров’я. Це насправді надає мені енергію, окрім Шайбіка, звісно, – він на першому місці.

– За час служби довелось бувати в гарячих точках?

Називати місця я не можу, але що таке небезпека, обстріли – знаю не з чиїхось розповідей, повірте. В такі моменти найбільше, за що я турбуюсь, – це безпека Шайбіка. Для мене це одне з найголовніших, за себе не так думаю… А взагалі тема війни насправді – вона важка. Коли хлопці, які на передовій, на деякий час приїжджають до тилу, в них виникає дисонанс. Зрозуміти це можна: на фронті вбивають, а тут люди відпочивають. Це справді синдром, і лікарі вже давно його описали. Моя позиція: не повинні всі стояти, умовно кажучи, біля стіни й битись головою. Інше питання – населення не повинно забувати, яка ціна сплачується щохвилини за їхню можливість жити. І про те, що вони повинні робити, аби хлопцям на фронті було легше, щоб прискорити закінчення війни, настання нашої Перемоги. Ось що важливо. Стосовно мене – я дійсно не хочу, щоб люди навкруги ходили засмучені та плакали. Навпаки, ми там знаходимось, щоб тут було тихо та спокійно. Але! Ще раз підкреслю: люди не повинні забувати, яка ціна сплачується за це. І зі свого боку робити все задля допомоги військовим. До речі, ще один момент: людині властиво звикати. Порівняйте перший рік вторгнення і зараз – тих самих донатів стало набагато менше. Лише коли, на жаль, по цьому ж самому місту прилітає – тоді люди неначе прокидаються. Ось цей момент дійсно напружує. Не потрібно звикати до війни, потрібно її закінчувати.

– Чи довелось вам втратити когось на війні?

Так. Мого друга. Він загинув на Запорізькому напрямку… Це важко. Втрати на війні – це, на жаль, норма. Але втішає те, що у ворога їх набагато більше. Мій родич служить безпосередньо на передовій – тож я цю інформацію знаю не з новин. Важливий факт, про який багато хто знає, але все ж таки нагадаю: ми зараз втрачаємо найкращих. Вони помирають або стають каліками – ті, хто у перші дні пішов та став на захист. В росії гинуть найгірші, а в нас – найкращі, цвіт нації. І це страшно! Скільки вже Україна таке переживала? Візьміть історію: саме цвіт нації, найкращих, ворог завжди вирізав, ґвалтував, намагався знищити. І зараз відбувається те ж саме – еліта суспільства гине на полі бою, захищаючи Україну та український народ.

– В Ізмаїлі нещодавно відкрилась виставка, на якій представлені речі загиблих захисників з Ізмаїлу. Знаходиться вона у Діорамі. Чи будете її відвідувати? Адже тема важка…

Так, важка. Я, чесно, ще не ходив туди, адже приїжджаю рідко й намагаюсь встигнути все, що запланував. Але, напевно, при нагоді відвідаю. Хоча військовим це важче сприймати, ніж іншим. В той же час, у кожного свій емоційний поріг, своя психіка. Хоча, от недавно ми з Шайбіком були запрошені до сучасного центру протезування у Львові. Я, чесно скажу, вважав, що мені буде важко дивитись на військових. Однак завдяки роботі психологів усі хлопці були на позитиві, вони одразу впізнали Шайбіка, фотографувались з ним.

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

– Повертаючись до теми популярності: вас з котом тепер впізнають навіть у далеких селах. А як щодо Ізмаїлу?

Я тут буваю нечасто, насправді. Крім того, з самого початку я ніде не згадував, що виріс у цьому місті, просто казав, що я з Одеської області. Однак тепер це поступово вже стає відомим фактом: так, я з Ізмаїлу. Однак мене тут впізнають не так часто, як у інших містах (сміється, – ред.).

– До речі, про Шайбіка – як Ваші рідні його сприймають?

 Як я й бажав – закохались у нього з першого погляду. Він одразу освоївся в мене вдома, вже все знає, коли приїжджаємо сюди, одразу прибігає, як кличу. А от коли мені доводилось на декілька днів покидати позиції без нього (були такі випадки), хлопці розповідали, що Шайбік сумував за мною.

– Вибачте, не можу втриматись: я бачу на Вас прикрасу, і якщо мене не підводить зір, це зображення Шайбіка?

Так. Це зроблене на замовлення у майстра ювелірних справ з Одеси. Ми ж з Шайбіком є обличчям одеського ювелірного бренду “Jeweler Jukowsky”, і от вони таку прикрасу створили. Подібні речі вони продають та частину коштів перераховують на потреби ЗСУ. Взагалі мені багато хто допомагає зі зборами коштів для ЗСУ, і я їм дійсно вдячний. Деякі з моїх помічників знаходяться за кордоном, але все одно приймають чималу участь у зборах. До речі, у лютому була церемонія вручення нагороди “Волонтер року”, і на нагороді був викарбуваний відбиток лапки мого Шайбіка. Ми з котом, до речі, вручали ці нагороди. Так от, на церемонії ми познайомились з представниками фонду “Повернись живим”, поспілкувались з ними. І фонд надав допомогу силам ППО на півдні на суму в 1 млн 700 тис грн. Це, щоб ви розуміли, 10 тепловізійних систем – тепер цілих 10 мобільних вогневих груп отримають фактично “очі” для того, щоб збивати шахеди – а це дуже важливий факт. Їм дуже велика вдячність за це.

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

– Наостанок: що ви побажаєте мешканцям міста Ізмаїла?

Пам’ятати, якою ціною дається їх життя у тилу сьогодні. Пам’ятати та що від себе можливо – робити, допомагати ЗСУ. Тому що якщо не робити цього зараз – війна може стати ближчою. Росія активізувалась, усю свою економіку ця держава, як то кажуть, “поставила на військові рельси”. І як ми пам’ятаємо з історії, вони вперті і будуть йти до кінця, вважаючи, що правда – у силі. Цією логікою вони намагаються досягти своєї мети. Якщо зараз це не зупинити – війна стане ближче. Наші хлопці – вони герої, вони роблять усе, щоб цього не допустити. Але тил повинен у цьому допомагати їм. Пам’ятайте про це.

– Україна обов’язково переможе! 

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

Улюбленці мільйонів: Олександр Ляшук і кіт-зірка Шайба завітали на інтерв'ю з "Бессарабією INFORM" до Ізмаїла, де виріс військовий

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x