Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

0 коментарів 18063 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Про майбутнє української книжки та проблеми сучасного книговидання в умовах повномасштабної війни спілкувалися у Білгород-Дністровській бібліотеці в суботу, 10 червня, під час зустрічі  з українським видавцем, генеральним директором «Фоліо» Олександром Красовицьким та істориком, археологом, дослідником середньовічної фортифікації Північно-Західного Причорномор’я Андрієм Красножоном. Захід відвідала і «Бессарабія INFORM», яка поділиться враженнями про цю подію.


Зустріч пройшла в рамках Стратегії розвитку читання «Читання, як життєва стратегія»,  що реалізується з метою підтримки українського автора та національного виробника.

Гості, які представляли книговидавничу галузь, мають неабиякий досвід  ─ кожен у своїй сфері. Олександр Красовицький, хімік за освітою, є головним редактором видавництва «Фоліо». Також він не словах знає і про письменницьку діяльність, оскільки є автором книг «Імператив. Бесіди в Лясках» (спільно з видатним польським режисером Кшиштофом Зануссі), «10 розмов про історію України» та «10 розмов про історію України та світу» (спільно з істориком Данилом Яневським), «10 розмов про майбутню Україну», історичних детективів «Справа зниклої балерини», «Справа мертвого авіатора», «Справа майстра-червонодеревника», «Справа одеських шпигунок» (у співавторстві з Євгенією Кужавською), збірки повістей «Завтра».

Андрій Красножон доволі відома людина в Аккермані, адже він дуже ґрунтовно досліджував історію перлини Одещини ─ Середньовічної фортеці. Зокрема, історик у 2010 році захистив дисертацію на тему «Білгород-Дністровська фортеця в контексті етнополітичного розвитку Карпато-Дністровських земель у  XIV-XV ст.» та здобув науковий ступінь кандидата історичних наук. Андрій Красножон є автором і співавтором більш ніж 100 наукових робіт, у тому числі монографій «Фортеці та міста Північно-Західного Причорномор’я» (ХV-ХVІІІ ст.)», «Місто Ізмаїл та його фортифікація (за джерелами ХVІ-ХІХ ст.)».

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Говорячи про сучасний стан розвитку книговидання, Олександр Красовицький зазначив, що на жаль, після повномасштабного вторгнення непрості часи спіткали видавництва України, зокрема й «Фоліо». Ракетні атаки на міста, руйнування, спричинені ними, призвели до того, що видавництву довелося працювати у різних друкарнях. Але й це не повністю врятувало ситуацію ─ одна із друкарень у липні минулого року декілька разів піддалась ракетним обстрілам. З  нею Олександр пов’язує декілька реальних історій, що на даний час здаються фантастичними, які сталися з іще не виданими книжками. Так, напередодні війни у видавництві «Фоліо» була надрукована книжка і процес добігав кінця, але її не встигли вставити у палітурку. Після повномасштабного вторгнення країни-терориста надруковані аркуші терміново були перевезені до іншої друкарні, але саме вона й опинилася під ракетними обстрілами. Книгу врятувало те, що ракета влучила у четвертий поверх, а книжка знаходилась на другому. Довелося знову перевозити її до іншої друкарні.

Майже та сама доля спіткала й книгу цікавого, але деякий час маловідомого автора ─ Анатолія Дімарова. За радянських часів його твори виходили значно скороченими, то ж майже ніхто не бачив його справжніх текстів. Наразі, творчий доробок автора відновлюється і набирає все більшої популярності в Україні. І от одна з таких книжок також була перевезена до друкарні, що потрапила під обстріли. Стелаж, на якому були книжки, знаходився на третьому поверсі, а ракета влучила в четвертий. Через руйнування стеля третього поверху просто впала, прикривши собою полиці з книжками. Навіть дощ, який трапився потім, не зміг дістатися до цих книжок.

Директор «Фоліо» також підкреслив, що досить важко пройшли будні видання взимку, коли через систематичне відключення світла доводилось працювати хто як міг.

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

«Ці поліграфічні історії про те, що дійсно працювати непросто, але книжковий ринок, завдяки читачам, відновився дуже швидко. Попри підвищення цін, люди продовжують купувати книжки, і ми маємо на сьогодні в три рази більше продажів», ─ також зазначив О.Красовицький.

Під час спілкування відзначили і деякі позитивні тенденції, зокрема скасування заборон, які раніше були визначені у постанові КМУ №590 (зі змінами), щодо придбання книг та періодичних видань для поповнення фондів бібліотек.

«Ми маємо на найближчі роки розуміння, що в кожному місці, в кожній громаді повинні мати свою програму відновлення фондів», ─ поділився Олександр Красовицький.

На думку видавця такі програми дозволять поступово замінити книжки, що втратили актуальність, на більш затребувану літературу.

На теперішній час допомога від держави на підтримку цієї сфери доволі незначна ─ 32 млн гривень на всю Україну, тож зараз розвиток книговидання відбувається здебільшого коштом читачів. Проте величезна частина попиту не задовольняється через відсутність книжок у бібліотеках, як, наприклад, авторів періоду «Розстріляного Відродження», то ж на цьому варто зосередити більш значну увагу.

На заході присутнім також представили співавторську книгу Олександра Красовицького та Андрія Красножона «10 розмов про давню Україну».

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Історик Андрій Красножон розповів, що книга написана у жанрі розмови: умовний читач ставить науковцю питання, аби розібратися у хронології подій, з’ясувати, як розвивалась Україна на тлі історії.

«Мало розмовляти українською і знати, з якого боку одягається вишиванка, було б не погано знати, як ми створили цю Україну, і як вона існує, задля чого вона існує і воює», ─ поділився історик.

Андрій Красножон упевнений, що вивчення історії дозволяє вивчити і певні закономірності. Зокрема вважає, що сьогочасна політика очільника країни-агресора є ніщо інше, як імперські комплекси, що зародилися в росії ще понад 400 років тому і, як наслідок, формують ментальність та політику рф сьогодні.

Натомість представлена книга ─ це спроба у легкій розмовній формі показати молоді та всім українцям, що Україна ─ не є окраїною, а якраз навпаки – є центром Європи. Це територія, яка з давніх часів була культурно-політичним і економічним хабом. Насправді, як наголосив історик, саме росія була колись окраїною ─ територією між Ордою та Київською Руссю, а сама назва «росія» була вигадана Феофаном Прокоповичем.

«10 розмов про давню Україну» ─ це не монографія і не просто переказ хронологічних подій для тих, хто хоче розібратися, як все починалося  і як воно дійшло до сьогодення. Вона викладена простою мовою і структурована, починаючи від давніх часів, у форматі бесіди.

Андрій Красножон зізнався, що книга написана під впливом війни ─ від влучання дронів до зимового блекауту, коли намагалися хоч щось встигнути відредагувати.

У доповнення до слів співавтора Олександр Красовицький зазначив, що тему розмовної оповіді планують розвивати, адже такий формат у сьогочасних реаліях є набагато кращим, оскільки зацікавлює у тому числі і аудиторію, яка вивчала історію ще за радянськими підручниками.

«Хто не знає власної історії, той не буде мати майбутнього», ─ додав О.Красовицький.

Також під час зустрічі представили ще одну доволі цікаву книгу, яку видали в Україні та Румунії ─ «Археология, история и политика в Транснистрии 1941-1944 гг» у співавторстві Андрія Красножона та Раду-Александру Драгоман Кетелін Іон Ніколає.

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Про що саме книга, автор залишив інтригу, але наголосив, що вона має неабияке значення, зокрема через велику кількість документів з архівів.

На згадку про зустріч та співпрацю книгу подарували бібліотеці, в якій пройшов захід, а також Білгород-Дністровському краєзнавчому музею.

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Присутні мали змогу поставити авторам різноманітні питання, що стосуються майбутнього галузі книговидання, розвитку бібліотек та життя після перемоги. Кожен охочий також отримав автографи від авторів у придбаних книжках на згадку про цікаву зустріч.

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

Книги та війна: проблеми сучасного книговидання обговорили на зустрічі, що пройшла у Білгороді-Дністровському

 

 

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x