В Ізмаїльському районі на Дунаї науковці знайшли рекордну кількість малечі стерляді та оцінили промислову «навалу» нової креветки

На Ізмаїльщині екологічний стан пониззя Дунаю та його мешканці опинилися під прискіпливим оком українських вчених. Фахівці Інституту морської біології НАН України днями провели масштабні комплексні дослідження іхтіофауни регіону та поділилися оптимістичними результатами. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM» з посиланням на інформацію Інституту.

Особливу увагу під час польових виїздів дослідники приділили рідкісним осетровим, які перебувають під суворою міжнародною охороною. Науковці фіксували шляхи нерестових міграцій та рахували молодняк.

Ба більше, у межах спеціальної програми на Дунаї відібрали унікальні генетичні проби. Їх уже передали міжнародним партнерам у Німеччину — до відомого Інституту Лейбніца. Усі зразки перетинали кордон за жорсткими правилами міжнародної конвенції CITES, яка контролює переміщення матеріалів рідкісних видів дикої фауни.

Головним сюрпризом експедиції став вилов за допомогою спеціального малькового тралу: вчені Інституту морської біології зафіксували значну кількість молоді стерляді. Для екології Дунаю це чудовий маркер. На щастя, жодна рибина не постраждала — після проведення необхідних біометричних вимірів усю червонокнижну малечу повернули у рідну стихію живою та неушкодженою.

Паралельно іхтіологи оцінили, як пройшов нерест знаменитого дунайського оселедця. Результати аналізу іхтіопланктону (проб води з личинками) вражають: у воді виявили величезну кількість личинок. Це підтверджує, що природне відтворення виду цьогоріч пройшло максимально успішно.

Не обійшли увагою вчені й нового «господаря» місцевих водойм — інвазійну східну річкову креветку (Macrobrachium nipponense). Цей азіатський чужорідний вид останніми роками активно експансує водойми Бессарабії. Науковці детально проаналізували структуру її популяції, адже цей «прибулець» повністю адаптувався до місцевих умов.

Цікаво, що дослідження мають не лише теоретичне значення. Східна річкова креветка у пониззі Дунаю офіційно набула промислового значення і стала законним об’єктом вилову для місцевих рибалок. Тож вивчення її чисельності допоможе вченим Інституту морської біології НАН України чітко зрозуміти та спрогнозувати запаси цього нового делікатесу у водоймах регіону.

Раніше ми повідомляли: Як наукова експедиція викрила плантації наркобізнесу на території нацпарку Одещини