Військова таємниця класика: що пов’язувало Івана Котляревського з Ізмаїлом

Мало хто знає, що засновник сучасної української літературної мови Іван Котляревський (1769–1838) залишив помітний слід в історії Ізмаїла. Його перебування на дунайських берегах під час російсько-турецької війни 1806–1812 років було сповнене смертельного ризику, військової звитяги та знакових зустрічей. Про це розповів журналіст, краєзнавець Ігор Огнєв, передає «Бессарабія INFORM».

У 1796–1808 роках Котляревський перебував на військовій службі. У 1806 році у званні капітана його призначили ад’ютантом командувача другого корпусу генерала барона Майєндорфа. Після взяття фортець Бендери та Аккерман наступною ціллю стала стратегічна Ізмаїльська фортеця.

Саме тут Котляревський проявив себе як блискучий дипломат. Він добровільно зголосився на небезпечну місію — вирушити до татарських селищ Буджаку. Метою переговорів було переконати місцеве населення не чинити опір. Завдяки його дипломатичному хисту Буджацька Орда капітулювала без кровопролиття, а самого офіцера нагородили орденом Святої Анни 4-го ступеня. Проте мирні наміри класика мали трагічний фінал для регіону: за кілька місяців десятки тисяч татар і турків депортували, а мечеті знищили або перебудували.

За безпосередню участь в облозі Ізмаїла Котляревський отримав дві офіційні подяки. Існує відомий історичний переказ: під час переправи човном через Дунай українські козаки впізнали в офіцері автора вже популярної на той час «Енеїди». Вони гукали йому: «То це ти, батьку наш. Іди, батьку, до нас, ми тобі зробимо старшим».

Військова епопея на Півдні завершилася для письменника 10 січня 1807 року, коли він назавжди залишив Ізмаїл і повернувся до Полтави. Звільнившись зі служби, він присвятив себе педагогіці та театру. Саме глибоке розуміння народного побуту та військовий досвід допомогли йому створити шедеври української драматургії — п’єси «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» (1819 р.).

Помер видатний письменник 29 жовтня 1838 року.

Сьогодні Ізмаїл бережно зберігає пам’ять про великого українця. На його честь в місті названо одну з вулиць, а його ім’я гордо носить Центральна міська бібліотека для дорослих.

Раніше ми повідомляли: В Ізмаїлі приватна фірма розкурочила магістральний водовід до порту: мерія вимагає гроші через суд та терміново латає трубу