460 учасників, 3 країни та море емоцій: у Болграді вперше відбувся Міжнародний фестиваль «Ритми танцю»
Світло, музика, хвилювання за кулісами й вибух оплесків у залі — саме так вчора, 25 квітня, Болград жив у ритмі танцю. У Центрі культури та дозвілля відбувся ІІІ відкритий хореографічний фестиваль «Ритми танцю», який цього року вперше отримав статус міжнародного. На яскравій культурній події побувала кореспондентка «Бессарабії INFORM».
Фестиваль вразив своїм масштабом: 460 учасників, 27 колективів із 14 міст і селищ півдня Одещини та 41 хореографічний номер. На однієї сцені зустрілися танцівники з Болграда, Ізмаїла, Арциза, Рені, Кілії, а також із населених пунктів Арцизької, Шабівської, Василівської та Болградської громад.
Вперше фестиваль вийшов за межі України — до нього долучилися учасники з Республіки Болгарія (місто Ямбол, громада Тунджа) та Республіки Молдова (місто Тараклія). Частина з них виступала дистанційно, але це аж ніяк не зменшило емоцій і відчуття єдності.
З перших хвилин стало зрозуміло: це більше, ніж концерт. Це — атмосфера.
«Є мова, яка не потребує перекладу… І це — мова танцю», — лунало зі сцени, і вже за мить зал поринув у світ руху, емоцій і історій, розказаних без слів.
Перед офіційним відкриттям глядачі разом із учасниками вшанували хвилиною мовчання загиблих у війні — момент, який нагадав, завдяки кому сьогодні можливі такі події.
Фестиваль відкрила секретар Болградської міської ради Віра Ніколаєнко.
«Сьогодні на цій сцені зібралися талановиті діти й молодь з різних куточків України… І особливо приємно, що до нашого свята долучаються й учасники з Молдови та Болгарії… Це ще раз доводить: мистецтво не має кордонів», – зазначила вона.
І справді — цього вечора Болград став місцем зустрічі культур. Українські, болгарські, молдовські, албанськи мотиви перепліталися у танці, створюючи єдину мову — мову руху, емоцій і натхнення.
На сцені змінювалися стилі й настрої: від народного колориту до сучасної хореографії, від класики до експерименту. Кожен виступ — окрема історія, кожен номер — нова емоція.
Особливий настрій додав і благодійний збір на підтримку ЗСУ — протягом усього заходу глядачі активно донатили, доводячи, що культура і підтримка армії сьогодні нероздільні.
Фінал фестивалю — гучний і щирий: нагородження учасників, бурхливі оплески та спільний флешмоб, який об’єднав усіх без винятку.
Болград цього дня довів: навіть у складні часи тут народжуються події, що об’єднують країни, культури й серця — у ритмі танцю.
