В Измаиле предлагается открыть Консульство Румынии

Сегодня, 10 сентября, представители румынских национально-культурных обществ Одесской области обратились с открытым письмом к министрам иностранных дел Украины и Румынии, в контексте декларации о намерениях украинского МИД-а открыть консульство Украины в городе Сигету-Мармацией, на севере Трансильвании, в приграничном регионе с Закарпатской областью. В письме открывается встречный вопрос – о начале дипломатических процедур по открытию в Измаиле Консульства Румынии, сообщает информагентство “БессарабияINFORM”. 

Самыми главными аргументами в этом вопросе представляются существенные расстояния из придунайского региона до областного центра, где расположено Генеральное Консульство Румынии в Одессе, а также наличие в трёх приграничных с Румынией районах – Ренийском, Измаильском и Килийском – многотысячной румыноязычной общины.

Ниже публикуем оригинал текста открытого письма:

“Ми, нижчепідписані, представники румунських національно-культурних товариств Південної Бессарабії, Одеської області, звертаємось до Вас, у контексті нещодавнього офіційного візиту до Бухаресту, 7-8 вересня 2020 року пана Дмитра Кулеби, міністра іноземних справ України.

Отже,

констатуючи відкритість до плідної співпраці та відновлення двостороннього українсько-румунського діалогу у дусі Договору про дружбу та добросусідство між Україною та Румунією, з дотриманням міжнародних угод, до яких мають відношення обидві сторони, а також внутрішніх законодавчих норм двох країн, у тому що стосується дотримання прав осіб, які належать до румунської національної меншини України,

маючи на увазі та схвалюючи, у той самий час, намір української держави щодо відкриття консульства України у місті Сіґету-Мармацієй, який мав би підтримати українську спільноту регіону Марамуреш та Півночі Трансильванії, згідно декларації, зробленої у цьому сенсі, паном міністром Дмитром Кулеба 07.09.2020 у місті Бухарест,

починаючи з багаторічних клопотань румунського громадського простору та педагогічних колективів Одещини, щодо термінової необхідності об’єднання освітніх програм для навчальних закладів з румунською мовою викладання Закарпатської, Чернівецької та Одеської областей, шляхом відмови від обов’язкового використання глотоніму «молдовська мова» для румуномовних шкіл Південної Бессарабії, а також покладаючись на щирість декларації пана міністра Дмитра Кулеби, що «Україна (…) виконала рекомендації Венеціанської Комісії» (стосовно мовних положень Закону України «Про Освіту» від 05.09.2017),

Просимо Міністерство Закордонних Справ Румунії:

1. Ініціювати процедуру відкриття консульства Румунії у південно-бессарабському місті Ізмаїл Одеської області, по взаємності до намірів відкриття Україною консульства у місті Сігету-Мармацієй.

На підтримку цього дезідерата, перш за все, ми хотіли б передбачити можливий контраргумент, згідно з яким в Одеській області вже діє Генеральне консульство Румунії в Одесі. Проблема полягає у значній відстані між місцезнаходженням консульства та компактною територією, заселеною румуномовними громадянами України, на півдні Бессарабії, точніше у Ренійському, Ізмаїльському та Кілійському районах, що межують з повітом Тулча на Дунаї та Кілійському гірлі цієї річки. Порівняно з консульствами Румунії в Чернівцях і Солотвино, розташованих поблизу або «всередині» районів з більшістю румунського населення та в безпосередній близькості від кордону з Румунією, Генконсульство Румунії в Одесі знаходиться на значній відстані, з обох точок зору.

Нагадуємо, що одним з головних аргументів відкриття консульства Румунії в м. Солотвино в Закарпатській області була значна відстань – близько 250 кілометрів між центром румунської громади в Історичній Марморощині (на правому березі річки Тиса) та Чернівціями – місті, де з 1998 р. було відкрито Генеральне консульство Румунії.

Фактично від Ізмаїла ми маємо відстань у 257 км до обласного центру Одеси, по території України, транзитуючи місто Білгород-Дністровський та курорт Затока. Транзитом через Республіку Молдова у селі Паланка від Ізмаїла до Одеси маємо подолати 238 км. Щодо доступу представників румунської громади до консульських послуг – відстань від найвіддаленішого населеного пункту з більшістю румуномовного населення – села Лиманське (Фрєкецєй) Ренійського району до обласного центру – міста Одеса, становить 317 км (і це у найкоротшій версії, через Паланку, транзитом через Республіку Молдова).

Беручи до уваги, що понад 3/4 румуномовного населення в Південній Бессарабії (понад 60.000 з приблизно 80.000 румуномовних громадян) проживає в трьох районах – Ренійському, Ізмаїльському і Кілійському, що межують з повітом Тулча в Румунії, необхідність відкриття консульства Румунії в Ізмаїлі стає все більш очевидним. Як відомо, місто Ізмаїл із нинішнім населенням понад 70.000 жителів є портом на Дунаї та колишньою резиденцією однойменного повіту за часів румунської адміністрації у південній Бессарабії у 1856-1878 та 1918-1940 роках відповідно, та Ізмаїльської області у складі Української РСР між 1940-1954 рр. Це також найважливіший економічний, культурний та університетський центр на півдні Бессарабії. Для сучасного періоду незалежної України консульство Румунії було б першим акредитованим та відкритим іноземним дипломатичним представництвом у місті Ізмаїл, а відкриття консульства дасть важливий поштовх культурному та освітньому життю румунської історичної спільноти нашого регіону.

До всіх вищезазначених аргументів також маємо додати недавнє відкриття поромної переправи та міжнародного пункту пропуску Орлівка – Ісакча, лише за 45 км від міста Ізмаїл, що суттєво посилить транскордонне пересування людей та товарів між регіонами Добруджа та Південна Бессарабія у наступні роки, а громадяни Румунії, знаходжуючись в нашому регіоні зможуть користуватися послугами консульства.

Одночасно, просимо Міністерство Закордонних Справ України:

1. Полегшати та підтримати, за погодженням з румунською стороною, процедуру відкриття консульства Румунії в місті Ізмаїл Одеській області, на взаємність з намірами відкриття Консульства України в місті Сігету-Мармацієй.
2. Враховуючи те, що «Україна (…) виконала рекомендації Венеціанської комісії» (згідно з бухарестською декларацією пана міністра Дмитра Кулеби 08.09.2020, щодо лінгвістичних положень Закону України «Про Освіту» від 05.09.2017), підтримати, безпосередньо проінформувати та відследити впровадження Міністерством Освіти і Науки України численних законних вимог Громадянської спілки “Національна Рада Румунів України” (зазначених у Зверненні, зареєстрованому в МОН України за вхідним № З-4982/0-20 від 07.09.2020), до якого також входять румунські асоціації з Одеської області, а саме:

a) Офіційно та публічно визнати ідентичнісь до румунської мови так званої «молдовської» мови, штучно, політизовано та самовправно впроваджену на прикінці ХХ-го сторіччя в освітній процес, бенефіциарами якого є румуномовні громадяни України, які самоїдентифікують себе молдованами та проживають в Одеській області.

b) Терминово впровадити в румуномовних навчальних закладах Одещини навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською мовою замість діючих навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням так званою «молдовською» мовою.

c) Допустити до всіх етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з румунської мови та літератури у 2020-2021 навчальному році учнів румуномовних навчальних закладів Одещини.

d) Забеспечити підручниками та іншими навчальними посібниками румунською мовою всіх учнів, які навчаються румунською мовою в школах Одеської області, з усіх предметів, окрім курсів української мови і літератури, у найкоротші строки.

e) Скасувати положення Наказу МОН України №1201 від 17.09.2019, Про затвердження Переліку спеціалізацій підготовки здобувачів вищої освіти ступенів бакалавра та магістра за предметною спеціальністю 014.02 «Середня освіта. Мова та література (із зазначенням мови)», за якими здійснюється формування та розміщення державного замовлення у тому, що стосується діючої спеціалізації «014.027 Румунська/Молдовська мова і література», та повернути попередню назву спеціалізації, а саме: «014.027 Румунська мова і література».

Подписантами обращения стали Председатель Саратского районного филиала Христианско-Демократического Альянса Румын Украины (ХДАРУ) Зинаида Пинтяк, глава ОО «Ассоциация Учителей Этнических Румын Одесской области» Михай Мечиняну, глава Татарбунарской Районной Национально-Культурной Румынской Ассоциации «Траянов вал» Николае Мошу, глава Одесского областного филиала Христианско-Демократического Альянса Румын Украины Петру Шкёпу, президент Одесской областной Национально-Культурной Румынской Ассоциации «Бессарабия» Анатол Попеску.