Він пройшов крізь час і простір

0 коментарів 28242 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Він пройшов крізь час і простір


У роковини Дня Перемоги ми завжди згадуємо трагічні сторінки з історії та з життя людей, яких безпосередньо торкнулася війна.

Не оминули ті важкі часи й викладача Ізмаїльського державного гуманітарного університету — Валентина Георгієвича Хникіна, знайомство з яким нікого не залишить байдужим, бо він випромінює добро, любов та чуйність.

Він брав активну участь у політичному житті міста, був партійним діячем. Крізь довгі роки проніс Валентин Георгієвич пам’ять про співвітчизників, вірність своїй Батьківщині.

Дитинство Валентина Георгієвича промайнуло у щоденній виснажливій праці, оскільки лозунгом держави тих часів був вислів: «Усе для фронту, все для перемоги!». Але з ніжністю і любов’ю згадує він матір, бабусю та дядька, на котрого завжди мріяв бути схожим. Із почуттям гордості говорить Валентин Георгієвич і про юні роки, коли він 5 років служив на Чорноморському флоті: спочатку на крейсері «Фрунзе», а потім — на «Адміралі Нахімові», де він і звик до дисципліни та порядку. Валентин Георгієвич добре пам’ятає офіцерів, товаришів, слова та вчинки яких відіграли значну роль у його подальшому житті. Надовго залишились в його серці слова командира: «Якби погано служив, я б не мав права тебе відпустити».

Любов до людей допомогла Валентину Георгієвичу зробити правильний вибір — зв’язати своє життя з роботою викладача та з наукою. Закінчивши педагогічне училище, він працював півтора року вчителем початкових класів. 1954-1959 р.р. — навчання в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка на філософському факультеті. А далі робота в Харківському політехнічному інституті.

До Ізмаїльського державного педагогічного інституту Валентин Георгієвич прийшов у 1969 році, де викладав філософію, логіку. Валентин Георгієвич зробив вагомий внесок у розбудову кафедри суспільних наук, яку деякий час очолював.

Молоді Валентин Георгієвич бажає, в першу чергу, бути чесними, терплячими, вихованими, бачити в людині людину, бо для того, щоб працювати з людьми — їх треба любити. Ми зичимо Валентину Георгієвичу міцного здоров’я, добробуту та наснаги.

Л. ШИШМАН, студентка IV курсу факультету української філології та історії Ізмаїльського державного гуманітарного університету. 

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x