У Білгород-Дністровському районі урочисто відкрили меморіальну дошку морпіху Дмитру Свірському

Сьогодні у Молозькому ліцеї Білгород-Дністровського району відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь загиблого випускника закладу Дмитра Свірського. На заході була присутня кореспондентка “Бессарабії INFORM”.

Дмитро Свірський народився 17 липня 1986 року у селі Молога Білгород-Дністровського району. Навчався у місцевій школі після закінчення якої вступив до Старокозацького аграрного технікуму. Пізніше був призваний до лав Збройних Сил України.

Протягом двох років служив у Севастополі у Військово-морських силах. Після служби працював на фабриці взуття «Белста» та в інших організаціях.

В 2014 році знову повернувся до служби в лавах Збройних Сил України. Приймав участь в антитерористичній операції. Відслужив рік і знову повернувся до мирного життя.

13 березня 2022 року був знову призваний до Збройних сил України і став на захист держави.

Свій останній бій Дмитро прийняв 19 вересня 2023 року при виконанні бойового завдання в районі острова Козацький, Херсонської області.

Аби вшанувати пам’ять Дмитра у дворі його рідної школи зібралися учні, педагоги, односельці, побратими та близькі воїна.

Право відкрити меморіальну дошку надали матері захисника – Ользі Дмитрівні.

Після урочистого покладання квітів до меморіальної дошки Дмитру Свірському, перед присутніми виступив його побратим

“Для мене велика честь сьогодні звертатися до вас, говорити про нашого побратима Діму Свірського. Дозвольте від імені батальйону розповісти про наш спільний шлях. 220-й батальйон – це добровольчий підрозділ. Ми пройшли шлях у Миколаївській області, зараз знаходимося у Херсонській. Ми підрозділ морської піхоти, якому довіряють важливі завдання, наприклад, як форсування Дніпра, відбиття атак на островах. Саме у таких бойових діях і брав участь Дмитро. У той день, коли ми його втратили, він сам попросив змінити хлопців, які довгий час були без ротації… Зараз, стоячи перед вами, мене переповнюють різні емоції: з одного боку я в захваті від ставлення вашої школи, вашої громади до військовослужбовців, з іншого боку, я розумію, що ми зібралися з сумного приводу. Дивлячись на вас, на ваше ставлення, я переконаний, що у нашого ворога немає шансів і я тішуся з того, що такі люди, як Дмитро, слугують за взірець у вихованні наступних поколінь…”, – зауважив військовий.

Після звернення воїна, один з побратимів Дмитра передав матері полеглого бійця шеврон, який зазвичай командування вручає військовим, які мужньо виконували найнебезпечніші завдання.