У Ренійській ТГ формується громадянське суспільство: активісти розпочали «народний контроль» над діяльністю місцевої влади та комунальних підприємств

0 коментарів 20817 перегляд

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


У місті Рені набирає обертів ініціатива групи місцевих активістів, які намагаються організувати громадський контроль за діяльністю комунального підприємства Ренійської територіальної громади «Водоканал», а також за процесом фінансової підтримки КП за рахунок міського бюджету. Зокрема за останні два місяці ініціативна група громадян провела з керівництвом ТГ, адміністрацією «Водоканалу» та депутатами міської ради дві зустрічі, присвячені актуальним питанням роботи комунального підприємства та ціноутворення на його послуги. Про це повідомляє власний кореспондент «Бессарабії INFORM» у місті Рені.


Перша зустріч відбулася у лютому поточного року, коли з активістами поспілкувалися три представники «Водоканалу» (директор, юрист та економіст), заступники міського голови громади Людмила Чакир та Олексій Самбурський та спеціаліст апарату виконкому Наталія Каленська. На той момент КП оголосило про чергове підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення з 1 березня 2024 року. Ініціативна група вирішила перевірити, наскільки обґрунтованими є подані міськраді розрахунки «Водоканалу» стосовно необхідності збільшення вартості послуг.

Як заявила учасниця ініціативної групи Ніна Поперечна, на багато питань люди так і не отримали зрозумілих відповідей.

«Той документ, який подало до міськради керівництво КП, не можна назвати економічно обґрунтованими розрахунками. Ми переконалися, що показники «Водоканалу» ніхто не перевіряв, – ні на стадії підготовки проєкту рішення, ні на засіданні виконкому, – стверджує Ніна Поперечна. – Більше того, Олексій Борисович Самбурський зізнався, що немає потреби перевіряти розрахунки комунального підприємства, оскільки воно є єдиним у Рені постачальником послуг із водопостачання, водовідведення та утилізації побутового сміття та рідких відходів. Так, для отримання права надавати ці послуги формально проводяться конкурси. Однак, знову ж таки, «Водоканал» був і залишається єдиним учасником таких конкурсів, тобто – монополістом. Мовляв, а навіщо перевіряти монополіста?

Ми категорично не згодні з такою постановкою питання. Нам хотілося зрозуміти: як можна ухвалювати розрахунки «Водоканалу», якщо вони містять лише інформацію про заплановані витрати (собівартість)? Невже на діяльність КП не впливають інші економічні чинники? Вочевидь, впливають. Але вони навіть не згадуються у документах. Крім того, у своєму обґрунтуванні підвищення тарифів «Водоканал» спирається на показники 2021 року. Добре. Але чому не вивчається фактична динаміка доходів, витрат та собівартості послуг КП за попередні роки? Адже все пізнається у порівнянні. А порівняння нема. Є лише окремі цифри, які, як я вже сказала, викликають сумніви».

За словами Ніни Поперечної, ренійські активісти вивчили досвід роботи аналогічних комунальних підприємств в інших громадах Одеської області (і не лише), і в тому числі механізми ціноутворення. Як з’ясувалося, у багатьох громадах КП подають на розгляд органів місцевого самоврядування не просто «голі» цифри, а й докладні пояснювальні записки, «розшифрування» всіх доходів та витрат підприємств тощо. Наприклад, розрахунки тарифів на утилізацію твердих побутових відходів (ТПВ) супроводжуються детальними показниками, – про кількість сміття на одного мешканця, про кількість та собівартість вивезення будівельних та великогабаритних відходів. Але в Рені такі дані просто відсутні у відкритому доступі.

Ніна Поперечна звернула увагу на те, що КП «Водоканал» не може пояснити навіть тариф на самовивіз сміття. Самовивіз передбачає, що громадянин самостійно збирає та вивозить свої відходи, але платить комунальному підприємству 50,05 грн за кубометр такого сміття. За що саме? Офіційно – за поховання відходів на полігоні ТПВ. Новий тариф на цю послугу вже становить 86,09 грн за кубометр. Проте всім жителям Рені добре відомо, що міське сміттєзвалище не відповідає санітарним та іншим нормам, які пред’являються в Україні до полігонів з утилізації ТПВ. Тобто стандартне поховання сміття проводиться, м’яко кажучи, далеко не завжди. Але коли активісти поцікавилися, чи входять витрати на поховання ТПВ (шляхом самовивозу) у тариф на обслуговування населення, і куди йдуть гроші за неіснуюче поховання сміття, відповіді не пролунало…

«Деякі цифри у розрахунках «Водоканалу» буквально шокували нас, – не приховує свого здивування Ніна Поперечна. – Наприклад, підприємство зазначило, що витрати на запчастини для автотранспорту збільшились на 422%! Але як так? Останнім часом «Водоканал» придбав нові сміттєвози, а нова техніка не потребує такої кількості запчастин. Якщо раніше на обслуговування старих сміттєвозів витрачалося близько 40 тисяч гривень на рік, то у 2024 році планується витратити на ті самі цілі 216 тисяч гривень! Парадокс. Але його також ніхто не пояснює. Вражає і показник «Інші прямі витрати»: нещодавно вони були на рівні 260 тисяч гривень на рік, а тепер – вже 1 мільйон 577 тисяч гривень. Підвищення – на 287%! І всі вдають, що нічого не відбувається».

Активістка зазначила також, що розрахунки КП стосуються переважно побутових споживачів. Водночас «Водоканал» обслуговує і комерційні підприємства, приватних підприємців та бюджетні організації. Для них тарифи завжди вищі, ніж для населення. Здавалося б, за рахунок цих доходів КП могло б значно поліпшити своє фінансове становище і навіть знизити цінове навантаження на побутових споживачів. Однак про такий ефект ренійці можуть лише мріяти…

«Інша велика проблема – це робота «Водоканалу» з абонентами. Насамперед йдеться про платежі за вивіз сміття, – продовжує Ніна Поперечна. – Лише за три дні мені зателефонували та написали 33 абоненти, які зіткнулися з такою ситуацією: у будинку (квартирі) зареєстровано одну кількість мешканців, а КП нараховує оплату за іншу кількість. Причому є випадки, коли нарахування йде на тих, хто взагалі не проживає на тій чи іншій житлоплощі. Найгірше, що у цих «мертвих душ» накопичуються борги. Родичі або інші представники неіснуючих абонентів намагаються розібратися у цьому безпосередньо в офісі «Водоканалу». Але все марно – КП не хоче проводити перерахунок нарахувань за утилізацію побутових відходів. В офісі сидять багато спеціалістів на чолі з юристом. Здавалося б, юрист міг би підказати, допомогти людям – хоча б пояснити, як вчинити в цій ситуації, як правильно написати відповідну заяву тощо. Але ні! Все робиться навпаки: зі споживачів викачують гроші за всяку ціну. Ніде у світі підприємство, що живе рахунок споживачів, не поводиться так з цими самими споживачами».

Друга зустріч ініціативної групи з представниками міської влади відбулася у березні, одразу після чергової сесії Ренійської міськради. Цього разу активісти вирішили поставити свої запитання місцевим депутатам. Нагадаємо, що під тиском громадськості виконком міськради скасував заплановане з 1 березня підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення у місті Рені, проте ініціативну групу це не задовольнило: люди розуміють, що поступка з боку міської влади має лише тимчасовий характер, і в найближчому майбутньому виконком обов’язково повернеться до рішення про підвищення тарифів.

Активістам вдалося поспілкуватися не лише з депутатами, а й із директором КП «Водоканал» Валерієм Онищенком, який, до речі, також є депутатом міськради. Члени ініціативної групи вкотре заявили, що вважають заплановане зростання цін на воду та послуги каналізації необґрунтованим. Водночас люди порушили ще одну гостру проблему – якості води у міських водопровідних мережах. Незважаючи на те, що за останні кілька років «Водоканал» відремонтував багато ділянок водопроводу, а в деяких районах Рені проклав нові пластикові труби, це суттєво не покращило якість води.

Абоненти КП постійно скаржаться на те, що одержують «іржаву» воду, тобто в кращому разі – технічну. І за таку воду споживачам доводиться платити все дорожче та дорожче. Проте вода вважається питною. Ані міськрада, ані «Водоканал» фактично не реагують на скарги населення. Завжди звучить виправдання: на магістральних лініях водопроводу періодично трапляються аварії, для усунення яких тимчасово припиняється подача води абонентам. А коли водопостачання відновлюється, в іржавих трубах відбувається так званий гідроудар. В результаті величезна кількість іржі відокремлюється від внутрішньої поверхні труб, і споживачі годинами і навіть цілими днями одержують забруднену воду, яку неможливо використовувати навіть для технічних потреб.

На жаль, у депутатів міськради не склався діалог з ініціативною групою. Народні обранці фактично стали виправдовувати існуючий стан справ як з тарифами на послуги «Водоканалу», так і з технічним станом водопровідної системи. Зокрема депутат Сергій Узунов із села Котловина нагадав активістам, що проблеми з водопостачанням залишаються не лише у місті, а й у селах Ренійської громади. При цьому, за словами С. Узунова, заміна старих труб ведеться, і в Рені цей процес відбувається набагато інтенсивніше, ніж у селах ТГ разом узятих.

У свою чергу депутатка Валентина Лукасевич наголосила, що в країні вже понад два роки триває війна, і в таких умовах не можна очікувати від місцевих органів влади швидкого вирішення комунальних проблем, а тим більше тих, що потребують фінансування в обсязі десятків мільйонів гривень. Наразі головний пріоритет бюджетів усіх рівнів – підтримка ЗСУ та забезпечення всіх потреб оборони. Валентина Лукасевич запевнила членів ініціативної групи у тому, що виконком перевірить розрахунки «Водоканалу» стосовно необхідності підвищення тарифів, і остаточне рішення щодо цього питання буде обґрунтованим та прозорим.

Депутатка із села Долинське Катерина Куртєва підтримала політику виконкому, спрямовану на фінансову допомогу КП «Водоканал». Як заявила К. Куртєва, вона «не виправдовує комунальне підприємство», але сучасні реалії такі, що за умов ринкової економіки будь-який суб’єкт господарювання існує шляхом самофінансування, тобто – за рахунок коштів споживачів послуг. Альтернатива тут лише одна – дотації підприємству із місцевого бюджету. Однак якщо послухати активістів, то їх не влаштовують обидва варіанти: зростання цін – погано, фінансова допомога міськради – теж погано…

Зрештою директор «Водоканалу» Валерій Онищенко був змушений вкотре заявити: підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення – неминуче. Так, можна обговорювати конкретний розмір нових тарифів та способи компенсації видатків населенню, але зростання цін на послуги КП зупинити неможливо. В іншому випадку підприємство не зможе платити за електроенергію, видавати зарплату персоналу, обслуговувати водопровідну та каналізаційну системи, ліквідувати аварії… Це – катастрофа, яка призведе лише до того, що населення міста взагалі залишиться без води.

Таким чином, можна констатувати, що обидві сторони – ініціативна група та міська влада – залишилися на своїх позиціях. Як то кажуть, у кожного – своя правда, і «зістикувати» ці правди поки що не вдається. Проте в цьому процесі необхідно відзначити значний позитивний момент: ренійці нарешті зрозуміли необхідність громадського контролю за діяльністю міської ради, комунальних підприємств та інших організацій, від яких так чи інакше залежить життя громади. А це означає, що у Ренійській ТГ поступово формується громадянське суспільство, без якого неможливо уявити жодну цивілізовану країну, жодну розвинену демократію.

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x