Творчість, котра рятує: як другий рік повномасштабного вторгнення витримала Кілійська школа мистецтв

0 коментарів 21897 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Напередодні закінчення 2023 року, який для всієї країни виявився дуже складним через продовження військових дій, журналістка “Бессарабії INFORM” зустрілася з директором комунального закладу “Школа мистецтв” Олександром Кройтером, аби підбити підсумки та запитати, чи є таким ж сильним бажання дітей навчатися мистецтва, яким воно було до війни.


За словами Олександра Івановича, відмінностей від мирних часів є дуже багато, але це, на щастя, не прагнення дітей до саморозвитку.

“Загалом рік, не зважаючи на усі складності, пройшов успішно. Було важко. Важко вже кілька років, адже не встигли ми вийти з пандемії, як увійшли у війну. Нервовий стан педагогів, не буду приховувати, був на межі. Інколи скаладається враження, що усі взялися за руки і тримаються, аби не прорвати цей стан. Адже нам виходити до дітей. І найголовніша наша мета – відвести їх від усього поганого, що відбувається навколо. Як би не було важко дорослому, дитина не винна. Тож у найтяжчі моменти триматися допомагає саме це. Намагаємося ще більш з душею ставитися до дітей, аби відгородити їх від негативу. І що може так відволікти від поганих думок, як мистецтво?”, – розповідає очільник Школи мистецтв.

За його словами, поринаючи у музику, писання картин, танці, відриваєшся від реальності настільки, що потім, коли заняття закінчується, піднімаєш голову і знову шокуєшся реальністю. Та це занурення лікує.

Творчість, котра рятує: як другий рік повномасштабного вторгнення витримала Кілійська школа мистецтв

Керівник запевняє, що у школи наразі є для функціонування все, що потрібно. Звичайно, війна перекреслила безліч планів. Наприклад, мали продовжувати реконструкцію шкільного подвір’я, робити ремонти у приміщеннях, купляти нові інструменти. Але вже той факт, що школа стало працює та може робити такі великі набори дітей в умовах, які склалися в країні, за думкою Олександра Івановича, – вже велике досягнення.

“Потрібно віддати належне, що є підтримка керівництва громади. Без їхнього плеча та розуміння ми б не вижили. Так, ми були змушені підняти оплату за навчання, що вимагало збільшення собівартості нашої роботи, але все одно ми постійно звертаємося за допомогою до керівництва, і вони нас повністю підтримують. Звичайно, й мови не йде про те, аби вкладати великі кошти у наш розвиток. Мова про те, що безумновно забезпечується наша стабільна робота”, – пояснює директор.

Деякі досягнення і оновлення у закладу все ж є. Власними зусиллями вдалося підремонтувати кілька класів, придбати генератор, а також знайти омріяний маленький акордеон, який дасть можливість займатися молодшим дітям, котрих раніше не набирали на цей напрям.

Творчість, котра рятує: як другий рік повномасштабного вторгнення витримала Кілійська школа мистецтв

Також керівник поділився щастям, що школа має двох чудових нових працівниць – викладачку класичної хореографії, колишню випускницю школи, яка повернулася у місто після закінчення Київського університету, а також костюмерка, переселенка з Донеччини, яка шиє для дітей неймовірно гарні костюми.

Творчість, котра рятує: як другий рік повномасштабного вторгнення витримала Кілійська школа мистецтв

Радіє очільник школи й тому, що увесь минулий рік заклад міг працювати в очному режимі, хоча і до дистанційного з часів ковіду вдалося підлаштуватися, а зараз деякі учні продовжують вчитися, знаходячись за кордоном.

Стосовно набору пан Олександр зазначив, що він був дуже гарним. Школа отримала безліч талановитих та здібних дітей, які вже показують чудові результати. На жаль, бажаючих було так багато, що декому довелося відмовляти, але забезпечити навчанням мистецтва намагалися якомога більшій кількості дітей. Як не дивно, королевою цьогорічного набору стала гітара, якій поступилися колишні лідери – фортепіано та скрипка.

Творчість, котра рятує: як другий рік повномасштабного вторгнення витримала Кілійська школа мистецтв

Відмітив керівник і розвиток Шевченківської філії музичної школи, учні якої демонструють не менші успіхи, ніж кілійці. Найбільше тішить неймовірне прагнення дітей розвивати свої здібності.

Наразі у закладі підсумовують перший семестр – проводять академконцерти, де батьки мають змогу побачити досягнення дітей за останні чотири місяці, а також готуються до серйозної дати – 65-річчя школи, яке буде весною.

“Не можу поки розкривати секрети, але ми готуємо великий концерт, який розкриє увесь наш потенціал, продемонструє наші досягнення та наш розвиток. Свято віримо, що це свято припаде на час після нашої Перемоги. Спробуємо здивувати усіх охочих відвідати захід та сподіваємося, що не буде причин його скасовувати”, – заінтригував директор.

Творчість, котра рятує: як другий рік повномасштабного вторгнення витримала Кілійська школа мистецтв

 

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x