Зеленський зірвав «банк»

За час війни Зеленський щонайменше в тертій раз робить нестандартний хід і знову зриває «банк».

Хтось уявляв собі «авантюрний» хід ведення військових дій на півдні України, на який пішов «Верховний»? Хтось уявляв, що у той час як загарбники ведуть наступальні дії, сторона, яка захищається замість того аби максимально напружуватися на напрямку можливого прориву і оборонятися, не просто «економить», а у продовж кількох місяців накопичує сили для… нападу! «Кращій захист – напад»! У Зеленського про це згадали і вирішили народну мудрість втілити у життя. Що цьому передувало? Зняття Залужного («прапор» оборони). Настав інший час? А яких тільки ярликів не вішали на Зеленського: від «зрадника» до «запроданця»… Хто він насправді: «зрадник» чи «святий»? Час покаже, а поки констатуємо: Фортуна посміхнулася йому втретє!

Я не з тих, хто заплющивши очі «ратує за Зеленського» і готовий піти за нього в огонь і у воду. До нього у мене більш ніж вдосталь питань, але я не бачу сьогодні йому альтернативи. Що буде після перемоги, і чи буду я голосувати за кандидата у Президенти Зеленського на наступних виборах? Не упевнений. Але те, що він робить зараз, вкотре кажу – наразі він кращий. І знову наголошую на тому, про що говорив рік тому – сьогодні йому на Європейському просторі альтернативи немає. Він здатний створити новий «конгломерат» на противагу тому, що є у Європі. Я писав: його бояться, а тому йому (Україні) ставлять палки у колеса через те, що він може зібрати остов нової Європи.

Зеленський діє не так як це «вигідно» комусь, а так як це (суб’єктивна думка автора) вигідно йому, а вже потім «нації», «країні», «світу».

Більшості хлопців «наполеонівська» зовнішність заважає жити, а його штовхає на «досягнення». «Хлопчик» досяг того, про що жоден політик світу (із класичною освітою і фахом) не міг і мріяти – його визнав світ. Не дивлячись на те, що в Україні йде війна, де вбивають не по-іграшковому, не у віртуальному світі – лідери країн світу їдуть у Київ. Хто з попередників Зеленського зміг такого досягти?

Головний опонент Зеленського Петро («рошенівський») повиїдав собі лікті на фоні такого успіху. Не тільки йому, будь-кому такий успіх не снився. Якщо після перемоги Зеленський не наробить дурниць і не піде на нові вибори – стане найвеличнішим Президентом України новітньої історії.

Що ж «накоїв» Зеленський зараз? Увігнав і супротивників, і «друзів» у когнітивний дисонанс.

«Друзі» Зеленського не можуть зрозуміти як таке можливе: на тебе нападають, у тебе всі шанси, що країна залишиться щонайменше без 4 областей і однієї автономії, а ти замість того аби думати про оборону, робиш те, чого б не зробила жодна нормальна людина – нападаєш???

Де логіка? Де свідомість? Де контроль? Де? Де? Де? Класичні питання замінені одним: «Як таке можливе»? Чи може піти на такий крок людина, у якої здорова психіка? А давайте поставимо інше питання: що таке «здорова психіка»? Хто взагалі рухає прогрес? Пригадаємо: Ньютона, Енштейна, Кюрі, Фібоначчі, Піфагора… А чого вартий славнозвісний Леонардо да Вінчі? Всі генії при житті вважалися такими, що поїхали з глузду і підлягали спалюванню на вогнищі – вони не вписувалися у «повсякденне життя».

Життя рухають «несвідомі», «відступники», «психі» (із загально визнаної точки зору). Але, якби не «психі», то ми би і сьогодні вірили у те, що Земля плоска, стоїть на трьох (чотирьох) слонах, які стоять на величезному киті, який плаває у великій «калюжі».

Україна знову довела всім, що тут живуть найкращі, найвидатніші, найрозумніші, які здатні зробити неймовірне – прорвати оборону супротивника, який запевняв (2,5 років тому), що у нього «друга армія світу». Ми не тільки принизили маразматика «ПУ», а й зламати стереотип НАТО – генерали якого вважають себе неперевершеними авторитетами ведення військових дій.

За 2,5 роки ми неодноразово доводили, що ведення війни на полі бою, це не гра у «штабні карти» на екранах моніторів де супротивник діє так, як ти того бажаєш. У «полі» перемагає той, хто мислить нестандартно, хто приймає рішення, які суперечать «прописаній» істині, хто діє проти «правил».

Пам’ятаєте, як нас повчали «друзі»: «Треба роботи так!». «Чому?». «Тому, що у нас так написано». «На ділі так не може бути». «У нас так написано, отже може». «Але ж не діє!». «А ви – дійте». Скільки разів треба було піти проти волі «друзів» аби довести, що все, що вони десятиліттями малювали на «картах», все, що закладали у голови генералів та адміралів, все це нікчемне, все це не працює і все це слід викинути на смітник. Настав час вчитися в Українців які діють на полі бою і які переграють супротивника.

Уявіть, що було б якби півтора роки тому нам дали те, що ми просили і дозволили діяти без будь-яких застережень? Де б ми були сьогодні? Контролювали Північно-льодовитий океан? Нам не давали зброї, а коли дали, то нав’язали умови її використання. «Заборони» існують і до тепер. Чому? «Ескалація», «напруженості», «занепокоєння», «глибоке занепокоєння», «надглибока стурбованість», – про що ще ми не чули?

«ПУ» налякав світ тим, що ось-ось і він натисне на «червону кнопку» і все полетить шкереберть? Невже? Невже не зрозуміло, що «червона кнопка» це не більше ніж «символ», «художній образ», «вигадка». Ніякої кнопки не існує. Так, є валіза, але, що вона на ділі? «Показуха»: «… її носять показово під час поїздок очільників країни за кордон. У цій валізі є сейф, він має електронний замок, який спрацьовує на відбиток пальців чи сітківки ока, або і те, і інше. Коли відкривають валізу, відкривають сейф, там є код. Код видається, прикладається до розпорядження і далі йде по команді вниз. На кожному етапі цей код звіряється і до нього додається якась частина. На кінцевому етапі, коли вводять цей код, розблоковується рубка оператора, в якій розміщена «червона кнопка», натискається кнопка «пуск» і ракета здіймається зі стартової позиції». https://tsn.ua/politika/chervona-knopka-ce-mif-stvoreniy-zmi-zhdanov-rozpoviv-scho-naspravdi-ye-u-yaderniy-valizci-2173519.html

Президент це відправна точка у дуже довгому ланцюзі щодо запуску ядерної зброї. Ніхто не гарантує, що навіть якщо він активує початок запуску, то ланцюг спрацює: «якщо на одному з рівнів відбудеться збій або її [команду] не буде виконано, то до пускової установки або засобу застосування коди не дійдуть…». https://tsn.ua/politika/chervona-knopka-ce-mif-stvoreniy-zmi-zhdanov-rozpoviv-scho-naspravdi-ye-u-yaderniy-valizci-2173519.html

Ще одна деталь про яку не можна забувати: є певні люди, які знаходяться у певних країнах, які займають певні кабінети, які мають певну інформацію щодо місць зберігання ядерної зброї. Крім того достеменно відомо, що якщо рф захоче застосувати ядерну зброю, то західна розвідка про це одразу дізнається.

Не так давно начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирил Буданов сказав: «Коли закінчується в бункері у Путіна нарада, за п’ять хвилин стенограма лежить на столі у західних розвідслужб». https://tsn.ua/politika/chervona-knopka-ce-mif-stvoreniy-zmi-zhdanov-rozpoviv-scho-naspravdi-ye-u-yaderniy-valizci-2173519.html

То чому ж нам не дають те, що нам потрібно, для того аби не оборонятися, а нападати і звільняти? Відповідь банальна і далеко не всім «справжнім українцям» подобається: це «друзям» не вигідно. ЄС, НАТО, «об’єднаний захід» (називайте цей конгломерат як завгодно) не зацікавлений у тому аби ми перемогли. Так, вони проти програшу, але чим довше ми будемо грати під їх керівництвом, чим довшою і виснажливішою буде війна, чим більше втрат буде у росії – тим їм краще. Вони не воюють, вбивають не їх громадян, розвалюють економіку не їх країн, руйнують не їх інфраструктуру, міста і села. За їх розрахунками все відбувається на дуже локальній території країни (як у межах Європи) яка ніколи не відігравала у Європі будь-якої ролі, на яку завжди дивилися як на сировинний додаток, яка завжди грає на умовах що їй диктують.

Не секрет, що Україна не самостійний політичний гравець – вона завжди під чиїмось впливом. Згадайте «дідуся» Кучму і його книгу «Україна – не Росія». Згадайте про «багатовекторність». Згадайте про «умови приєднання»… Де там самостійність? Де вільність від «друзів»?

Тому й не дають, не дозволяють, не допускають, що нашими життями вони воюють проти росії. Чудово все вони розуміють, про все знають і все уявляють. Ніхто не дасть «ПУ» завоювати Україну, ніхто не дозволить руйнувати те, що поки ще називають ЄС. Всі розуміють, що Україна здобуде перемогу при чому не на умовах які б задовольнили «друзів» (заморожування конфлікту), що дало б можливість й далі утримувати її на короткому повідці – дотації, озброєння. Світ зрозумів, що з Україною треба рахуватися, а у нових умовах геополітики доведеться включати її у розрахунки як самостійного гравця.

А поки констатуємо: Україна зламала головний міф – «червоних ліній» щодо  ядерної зброї не існує! Яким би не був «ПУ» маразматиком але навіть він розуміє, що найближче «оточення» не дасть йому зруйнувати їх майбутнє.

Гроші добра річ але навіщо вони, якщо їх не можна використовувати? На що в росії витрачати мільярди? Но поїздку на Валдай годувати комарів? «Оточення» хоче у Європу, США – там цивілізація, там вілли, маєтки. А що буде якщо натиснути «кнопку»? Ракети у відповідь (ще невідомо чиї будуть влучними, а чиї не спрацюють взагалі).

Чого домоглася Україна коли почала атаку на російській території крім того, що довела, що «червоних ліній» не існує? Я думаю, що найближчим часом (якщо цього не сталося вже) нам «дозволять» стріляти туди, куди ми вважаємо за потрібне, що дозволить нам не тільки перемогти, а й зайняти те місце у Європі, на яке ми насправді заслуговуємо.

Україна – країна з неперевершеним майбутнім.