Посилена прикордонна зона чи штучна ізоляція: чому жорсткі логістичні обмеження нищать потенціал української Бессарабії

Громадський рух «Простір свободи» закликав владу негайно припинити транспортну та культурну ізоляцію Болградського, Ізмаїльського та Білгород-Дністровського районів. Через зруйновані обстрілами мости та жорсткий режим прикордонного контролю південь Одещини опинився відрізаним від решти України, що поглиблює економічну кризу та полегшує просування російської пропаганди. Активісти вимагають забезпечити вільне пересування громадян, запустити альтернативні маршрути в обхід Молдови та посилити українське інформаційне мовлення у прикордонні. Про це, із посиланням на громадську організацію, повідомляє «Бессарабія INFORM».

Південні райони Одещини вже третій рік поспіль опиняються в епіцентрі не лише фізичної, а й глибокої ментальної та економічної відірваності від решти суверенної території України. Географічне положення Болградського, Ізмаїльського та Білгород-Дністровського районів, затиснутих між Чорним морем, Дунаєм та кордонами з Молдовою і Румунією, історично було специфічним. Проте сьогодні ця унікальність перетворюється на вимушену ізоляцію. Регулярні масовані удари російських окупантів по ключових транспортних артеріях, цілеспрямоване нищення мостів через Дністровський лиман та річку Дністер, а також постійні атаки на дунайську портову інфраструктуру та прикордонні переходи практично відрізали регіон від великої землі. Як зазначають активісти громадського руху «Простір свободи», «українська держава має вжити невідкладних заходів для подолання фізичної, економічної та інформаційно-культурної відірваності південних районів Одещини від решти України». Поїздка до обласного центру чи інших регіонів перетворилася для місцевих мешканців на складне випробування, пов’язане з багатогодинними чергами на транзитній ділянці в районі молдовського села Паланка та проходженням численних безпекових фільтрів. З початком повномасштабного вторгнення росія цілеспрямовано завдає ударів по транспортних комунікаціях, наслідком чого стала ізоляція півдня Одещини.

У відповідь на цю кризу громадський рух виступив із заявою, адресованою вищому керівництву держави. На переконання експертів, дії української влади з подолання фізичної та ментальної ізоляції півдня Одещини є вкрай недостатніми, а деякі з них навіть погіршують становище. Оголошення всієї території української Бессарабії зоною посиленого прикордонного контролю призвело до того, що до кожного українця, який приїжджає сюди з особистою, діловою чи гуманітарною метою, ставляться як до потенційного порушника закону.

«Ситуація, коли мешканці однієї частини України можуть потрапити в іншу її частину лише через Молдову (та ще й з усіма обмеженнями воєнного часу), а вся українська Бессарабія оголошена зоною посиленого прикордонного контролю, де до кожного приїжджого українця ставляться як до потенційного порушника, є ненормальною і неприйнятною», — наголошують автори звернення.

Такий підхід змушує місцеве населення почуватися відірваним від загальнонаціонального контексту. Штучні бар’єри руйнують економічні зв’язки, блокують родинні та культурні контакти між українцями по різні боки Дністровського лиману, а також повністю знищують внутрішній туризм, який за умови правильного підходу міг би стати потужним драйвером розвитку для депресивних прифронтових громад. Запроваджуючи такі тотальні обмеження на пересування всередині країни, державні структури несвідомо підігрують ворогу, адже за такої логіки «українська влада власними руками допомагає росії ізолювати південь Одещини від решти України».

Особливе занепокоєння викликає ситуація в інформаційному та соціокультурному просторі Бессарабії.

«Без повноцінного сполучення з іншими регіонами України південь Одещини переживає соціально-економічний занепад, що в умовах домінування на цій території російської мови, церкви, укоріненості російської історичної міфології полегшує просування ворожих наративів», — підкреслюється в заяві руху.

Мешканці прикордонних районів щодня зазнають масованого бомбардування пропагандистським контентом, який поширюється всіма доступними засобами, включаючи супутникове телебачення, мовлення з території окупованого Придністров’я, телеграм-канали й інші соціальні мережі. За відсутності сильного та якісного українського сигналу цей інформаційний вакуум заповнюється деструктивними ідеями, що створює прямі загрози національній безпеці та територіальній цілісності держави в довгостроковій перспективі, адже особливості географічного розташування, історичного й культурного розвитку цієї території упродовж багатьох років створювали сприятливе тло для підривної діяльності росії, спрямованої на ментальний та політичний відрив від України.

Для подолання цієї небезпечної тенденції рух «Простір свободи» закликає органи державної влади до невідкладних дій з припинення фізичної та інформаційно-культурної ізольованості української Бессарабії та її максимальної інтеграції в український простір. Насамперед необхідно забезпечити вільне пересування всіх громадян України в обидва боки між Ізмаїльським, Болградським, Білгород-Дністровським районами Одещини та рештою країни. З правової точки це означає безперешкодне пересування з особистою, туристичною чи робочою метою без будь-яких дозвільних процедур. Безумовно, прикордонники, військові чи правоохоронці можуть і мають перевіряти паспортні та військово-облікові документи людей, але не повинні створювати невиправданих штучних перешкод для їх пересування чи перебування в українській Бессарабії. З логістичної точки зору держава має терміново реалізувати кілька альтернативних інфраструктурних проєктів, серед яких будівництво нової короткої ділянки автодороги виключно українською територією в обхід Молдови, максимальне спрощення транзитного проїзду через Паланку, а також запуск пасажирських маршрутів із залученням водного транспорту і понтонів у південній частині Дністровського лиману. Крім того, критично важливо забезпечувати максимально швидке і зручне сполучення в пунктах пропуску через кордон з Румунією і Молдовою, попри постійні безпекові ризики.

Паралельно з цим держава повинна надати пріоритетну державну підтримку заходам, спрямованим на популяризацію української мови й культури, створення й поширення національного культурного продукту, збереження самобутності національних спільнот Бессарабії та їх органічну інтеграцію в український культурний простір, деколонізацію та подолання російських наративів. Це означає, що Український культурний фонд та профільні міністерства мають підтримати важливі мистецькі ініціативи й культурні проєкти в Українській Бессарабії з міркувань національної безпеки та єдності країни. Простір української Бессарабії має бути максимально заповнений якісними українськими медіа, фільмами, музикою, книгами та іншим культурно-інформаційним продуктом, тоді як канали поширення російської пропаганди мають бути нейтралізовані та заглушені. Процеси деколонізації мають відбуватися з глибокою повагою до етнічного різноманіття краю, але з чітким фокусом на загальнодержавні інтереси.

Ключем до остаточного подолання ментального розриву має стати максимальне сприяння розвитку туризму і всіх форм людських обмінів між півднем Одещини і рештою України. Навіть у надскладних умовах війни синергія бізнесу, місцевих громад і держави дозволить розвивати внутрішній і в’їзний туризм в українській Бессарабії, що сприятиме не лише економічному розвитку регіону, але й його тісній інтеграції в цілісний український простір. Держава має підтримувати освітні й культурні програми поїздок дітей з півдня Одещини до інших регіонів країни та інші форми людських контактів, а також максимально заохочувати навчання дітей з української Бессарабії в університетах України. Активісти переконані, що всі ключові особливості української Бессарабії, які росія намагається перетворити на проблеми – вихід до Дунаю і Чорного моря, сусідство з Румунією й Молдовою, великі болгарська, гагаузька, молдавська та інші національні спільноти, що утворюють культурно-етнічне розмаїття краю – насправді є перевагами і створюють величезний потенціал для його стійкості та розвитку. Громадські діячі завершують своє звернення чітким меседжем та закликають всіх, хто розуміє важливість цих завдань для безпеки, єдності і розвитку України, об’єднати зусилля для їх реалізації.

Раніше ми повідомляли: Витягнув родину із вогню і повернувся допікати хліб: постраждалі від російської атаки ізмаїльці знайшли свого рятівника