Витягнув родину із вогню і повернувся допікати хліб: постраждалі від російської атаки Ізмаїльці знайшли свого рятівника

Ми розповідали, як черговий акт російського терору проти мирного населення Придунав’я 6 вересня ледь не обернувся страшною трагедією для родини Плашкарьових в Ізмаїлі. Не змогли ми залишити без уваги 31-річного Ігоря Андршкова, який, ризикуючи життям, кинувся у вогонь на порятунок цій сім’ї, поки усі інші лише знімали чуже горе на телефон. Вчинок звичайного пекаря демонструє, що справжні герої живуть просто серед нас. 

За крок до порятунку: фатальні секунди перед вибухом

Нагадаємо, коли в Ізмаїлі пролунав перший сигнал повітряної тривоги, Маргарита Миколаївна разом із молодшою 14-річною донькою Маргошею оперативно спустилися до домашнього підвалу. Це укриття, облаштоване прямо під підлогою кухні, вже не раз рятувало їх під час попередніх обстрілів.

За деякий час, моніторячи місцеві канали у Telegram, родина вирішила, що перша хвиля небезпеки минула Ізмаїл стороною. Вони піднялися нагору, аби повернутися до побутових справ. Молодша дівчинка сіла за уроки, а старша донька Анастасія разом із маленькою онучкою якраз вийшла до найближчого супермаркету «Таврія В».

Аж раптом сирени завили знову. Майже миттєво зник мобільний зв’язок — Анастасія опинилася відрізаною від родини в магазині, а над містом почулися глухі звуки черг мобільних вогневих груп ППО. Маргарита встигла лише крикнути молодшій доньці: «Маргоша, бігом до мене!». Жінка кинулася до кухні та нахилилася, аби відчинити важку дерев’яну кришку підвалу. Їм забракло буквально кількох секунд.

Пролунав страшний вибух. Ворожий дрон-камікадзе на величезній швидкості влучив прямо у подвір’я їхнього приватного будинку.

«Усе як у кіно: дим, вогонь і повний вакуум»

Вибухова хвиля неймовірної сили в одну мить перетворила затишну оселю на руїни. Товсті міжкімнатні двері вирвало з петлями, капітальні стіни дали тріщини, а стеля почала сипатися на голови. Вікна вилетіли разом із рамами, засипавши все навколо тисячами гострих уламків скла.

«Усе заклало, у вухах стояв страшний гул, настав якийсь повний вакуум і заціпеніння. Навколо здійнявся такий щільний дим і чорний пил від будівельних матеріалів, що не було видно власної руки. Почався сильний шок», — зі сльозами на очах згадує момент удару Маргарита Миколаївна.

Жінка з дитиною опинилися заблокованими на зруйнованій кухні. Коли Маргарита поглянула у вибите вікно, серце стиснулося від жаху: прямо у дворі будинку вже щосили палали два їхні легкових автомобілі та господарська споруда. Вогонь підбирався до єдиного виходу. Виходити через головні двері було смертельно небезпечно — палаючі бензобаки автівок могли вибухнути в будь-яку секунду. У цьому пекельному хаосі по битому склу та уламках меблів метався наляканий домашній улюбленець — великий бультер’єр. Пес від страху не знаходив собі місця, і господарка намагалася бодай якось утримати його поруч.

Подвиг на нічній зміні: коли секунди рятують життя

У цей самий час на сусідній вулиці, у пекарні «Хлібний лідер», розпочиналася звичайна робоча зміна. 31-річний пекар Ігор Андрешков якраз займався підготовкою тіста для свіжого ранкового хліба. Почувши страшний гуркіт, від якого затремтіли стіни самої пекарні, чоловік не побіг в укриття. Він миттєво вискочив на вулицю і побачив, як над сусіднім кварталом піднімається величезний стовп вогню та чорного диму.

Ігор, не вагаючись ні секунди, кинувся прямо до епіцентру пожежі. Він забіг у двір палаючого будинку, де вже все було охоплено вогнем. Крізь суцільну завісу чаду у розбитому вікні кухні чоловік розгледів силуети наляканої жінки та дитини.

«Про власну безпеку я взагалі не думав у той момент. Не було ніякого страху чи роздумів, діяв на автоматі. Забіг у хату — там усе завалено, вибиті міжкімнатні двері повністю перекрили прохід і заблокували вихід жінці з дівчинкою. Я ці двері силою виставив, розчистив шлях. Побачив, що вони тримають у руках якусь сумку та “тривожну” валізу. Забрав у них ці речі, схопив їх і допоміг швидко вийти через вікно на свіже повітря, подалі від палаючих машин», — скромно, наче про буденну справу, розповідає Ігор Андрешков.

Маргарита Плашкарьова зізнається, що сам момент евакуації через глибокий психологічний шок пам’ятає лише уривками:

«Це було справді як у фільмах жахів. Дим, вогонь, нічим дихати, паніка… І раптом з’являється Ігор. Він діяв дуже чітко, скоординував нас, забрав речі, заспокоїв і буквально вивів нас із донькою та собакою на вулицю. Він з’явився нізвідки і врятував нам життя».

Зворотний бік трагедії: байдужість із телефонами в руках

Коли Ігор вивів налякану родину на вулицю, перед ними постала картина, яка обурила і шокувала постраждалих не менше за сам обстріл. Навколо місця влучання вже зібрався чималий натовп мешканців вулиці та випадкових перехожих. Проте замість того, щоб кинутися на допомогу, перевірити, чи є під завалами люди, чи потрібна комусь перша медична допомога, десятки дорослих ізмаїльців просто стояли і знімали людську трагедію на камери своїх смартфонів для соцмереж.

Старша донька Анастасія, яка в цей момент нарешті добігла від супермаркету до рідного дому, ледь стримувала емоції від побаченого:

«Мене просто вразило те, що дорослі люди стояли з телефонами і тупо знімали, як горить наш дім і машини! Ніхто з них навіть не подумав підійти ближче, зазирнути у вікно, крикнути, спитати, чи є там хтось живий. А звичайний хлопець-пекар не побоявся, пішов у саме пекло і врятував мою маму та сестру».

Пошуки скромного героя та сльози вдячності

Коли на місце події прибули перші розрахунки ДСНС, які оперативно взялися до ліквідації масштабної пожежі, Ігор Андрешков так само тихо, як і з’явився, залишив подвір’я. Він просто повернувся на свою зміну до пекарні — допікати хліб для містян. Врятована родина у паніці та метушні навіть не встигла спитати, як звати їхнього рятівника.

Пошуки «янгола-охоронця» розпочалися наступного дня. Анастасія, купуючи продукти, зайшла до місцевого магазину мережі «Хлібний лідер». Спілкуючись із продавчинею, вона крізь сльози поділилася нічним жахом і згадала, що її маму з сестрою з вогню витяг якийсь невідомий молодий працівник. Продавчиня миттєво все зрозуміла: «Так це ж наш Ігор! Він у нас пекарем працює, якраз на нічній зміні був». Майже в той самий час кум родини випадково зустрів Ігоря біля виробництва і взяв його прямий номер телефону.

Вже наступного вечора вся родина Плашкарьових — Маргарита, Анастасія, молодша Маргоша та батько сімейства, військовослужбовець ЗСУ Олексій — прийшли до пекарні перед початком нової зміни Ігоря.

Зустріч була неймовірно емоційною: міцні обійми, сльози радості та безмежна вдячність. Родина військового не стримувала почуттів, дякуючи молодій людині за те, що зберіг їхню сім’ю цілою.

Сам Ігор Андрешков під час розмови з журналістом «БІ» від такої уваги ніяковів і героєм себе не вважав:

«Я зробив це чисто для людей і для дітей. Головне, що всі живі, здорові, а будинки та машини — то наживне, відбудується. Головне — людське життя».

Раніше ми повідомляли: Єврокомісія офіційно схвалила понад 6 мільярдів євро кредиту для України на дрони та ракети для Patriot