Сьогодні стартують перемовини про вступ України в ЄС

0 коментарів 9369 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Сьогодні, 25 червня, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн повідомила, що Євросоюз офіційно розпочав переговори про вступ з Україною та Молдовою. Про це повідомляє “Бессарабія INFORM”.


Таку новину глава Єврокомісії повідомила у Twitter.

Вітаємо Молдову та Україну з початком переговорів про вступ. Це дуже хороша новина для народу України, Молдови та всього Європейського Союзу. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей“, – заявила вона.

Наша держава вступає у визначальний, але тривалий етап, який може завершитися членством у Євросоюзі до 2030 року. Сьогоднішні переговори – це передостання і найскладніша стадія євроінтеграції. Після неї лишається останній етап – схвалення Радою ЄС, Європарламентом і підписання договору. І це справді гарні новини. Такий шлях проходили усі, хто виявив бажання вступити в ЄС. І тут багато чого залежатиме саме від нас – темпи, з якими ми проводитимемо реформи, бажання повноцінно імплементувати європейські стандарти у наше життя, швидкість законотворчої роботи тощо. Можна, звісно, розтягнути це на десятиліття, а можна, як сказав Президент Зеленський, «спробувати ще раз здивувати партнерів».

Зауважимо, що сам процес складається з кількох ключових етапів, і деякі з них Україна вже пройшла, а саме:

  • Подання заявки (28 лютого 2022 року Україна подала офіційну заявку на вступ до ЄС).
  • Оцінка заявки (17 червня 2022 року Європейська комісія, розглянувши заявку, рекомендувала Раді ЄС, до якої входять представники всіх країн-членів, надати Україні статус кандидата на вступ).
  • Статус кандидата (23 червня 2022 року Рада ЄС погодилася, Україна отримала статус кандидата на вступ. Це означає, що вона офіційно розпочинає процес переговорів).
  • Переговори – нині Україна знаходиться саме на цьому етапі. Переговори проводяться за 35 різними розділами (так званими “главами”), які охоплюють різні сфери, такі як економіка, права людини, екологія, юстиція тощо. У кожному розділі ЄС і Україна обговорюють, як українські закони, політики і стандарти можуть бути приведені у відповідність до стандартів ЄС.

Після того як кожний розділ обговорений і Україна виконає необхідні вимоги, розділ вважається “закритим”. Завершення переговорів та вступ до ЄС – коли всі розділи закриті, Україна і ЄС підписують угоду про вступ. Після цього угода має бути ратифікована всіма країнами-членами ЄС і самою Україною. Після ратифікації угоди Україна офіційно стане членом Європейського Союзу.

Як прокоментував видавництву “Укрінформ” політолог Ігор Рейтерович, до реальних переговорів ми, ймовірно, перейдемо не одразу.

Чому? Не забуваймо, що лише нещодавно завершилися вибори до Європарламенту, і зараз формується новий склад Єврокомісії. І саме ЄК повинна створити відповідні структури, що відповідатимуть за ці переговори. Це ж саме має зробити Україна. А це потребує трохи часу. Щодо самих переговорів… Для того, аби допомогти країні-кандидату – Україні – досягти відповідності критеріям членства (читай – адаптувати національне законодавство до європейського), процедурою ЄС визначено 35 переговорних розділів” – зазначив політолог.

Рейтерович каже, що ЄС проводитиме глибокий аналіз українського законодавства на відповідність європейським стандартам, визначатиме спільні та суперечливі моменти, узгоджуватиме окремі пункти, обговорюватиме з українською стороною, що саме має змінити наша держава, а що може залишитися без змін.

Простіше кажучи, Єврокомісія запитуватиме в держави-кандидата, тобто в України, основну інформацію про ступінь наближення до права ЄС. По кожному окремому переговорному розділу проходитимуть двосторонні зустрічі між міністерством, яке веде конкретний розділ (наприклад, аграрний напрям очевидно вестиме Міністерство аграрної політики), та колегами з Єврокомісії, де обговорюватимуть наші відповіді на запити ЄК і те, як ми бачимо виконання частин, що залишаються невиконаними. По суті, це формування спільної дорожньої карти того, як проходитиме імплементація законодавства ЄС“, – розповідає політолог.

Що стосується «без змін», то очевидно йтиметься про сферу діджиталізації. Україна навряд чи буде «підганяти» власне законодавство під той рівень, який нині існує в ЄС.

З однієї простої причини: ми набагато випереджаємо деякі країни ЄС з точки зору надання адміністративних послуг в онлайн-форматі. І нам «відкачуватися» назад просто немає сенсу. У тій же Німеччині збирають більше папірців, ніж це відбувається в Україні. Деякі процеси у нас набагато швидші. Тож тут ми будемо відстоювати свою позицію, що можемо діяти у межах тієї моделі і того законодавства, яка в нас є. І що ця модель не просто відповідає, а навіть перевищує десь законодавство Європейського Союзу“, – наголошує Ігор Рейтерович.

Тим не менш, каже він, усе це не швидко. Слід бути готовими до того, що обговорюватиметься кожне речення, кожен пункт.

Польща, коли проходила цей шлях, мала команду з трьох сотень (!) перемовників – спеціально підготовлених людей, зокрема з недержавного сектору (юристів, бізнесменів, комунікаційників тощо), які обговорювали всі деталі як на рівні ЄС, так і на рівні окремих країн-членів. Нам досвід поляків слід взяти до уваги. Тут якраз та історія, коли можна і представників бізнесу залучати. Особливо якщо вони мають досвід співпраці з європейськими компаніями, досвід роботи в Брюсселі“, – звертає увагу експерт.

Також варто не забувати, що кожна країна ЄС може мати свої власні застереження, які Україні також доведеться враховувати під час переговорів.

Переговори з окремими країнами ЄС будуть стосуватися виходу українських товарів на європейський ринок, адже деякі країни мають пріоритет у виробництві певних продуктів. Наприклад, оливки вирощують в Іспанії та Греції, а шпроти виробляють у Балтійських та Скандинавських країнах. Якщо Україна захоче збільшити квоти на певні товари, то їй доведеться проводити додаткові переговори з країнами, які вже займають ці ринки та прагнуть зберегти свої позиції. Та ж Польща може виступати за обмеження імпорту української сільськогосподарської продукції, вимагаючи запровадження квот. Повірте, поляки з нас вип’ють стільки крові… Думаю, що в нас будуть проблеми також з Болгарією, Словаччиною, можливо, з Чехією. Тобто, з тими країнами, куди потрапляє українське збіжжя, і які вважають, що це для них становить велику небезпеку“, – зазначив Ігор Рейтерович.

Керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов також вважає, що за помірно оптимістичними прогнозами, вступ України до ЄС може відбутися через 6-7 років – десь у тому ж 2030 році.

Головне, що вже є засадниче рішення, що Україна має стати членом ЄС. У головах лідерів більшості європейських країн тепер панує думка, що Україна – це свої. Ми станемо членом ЄС. Стане на заваді війна чи ні – це вже технічне питання“, – впевнений пан Стуканов.

Політтехнолог Тарас Загородній говорить про 7-10 років.

Ми маємо розуміти, що тут можуть бути нюанси, пов’язані з тим, що інтеграція такої величезної за мірками ЄС країни – Україна найбільша все-таки країна в Європі та не найостанніша за населенням – вимагає величезного фінансового  напруження з боку того ж ЄС. Там є багато країн, які не надто хочуть вступу України до ЄС з економічних причин, тому що ми є конкурентами в економіці, за інвестиції та за багато іншого“, – підкреслив Загородній.

Він також зазначив, що багато країн-сусідів України економічно постраждають від нашої інтеграції в ЄС. Але є перешкоди й окрім конкурентів: державі треба змінити примітивний тип економіки, яка побудована на експорті сировини.

Тому я б не розраховував менше ніж на 7-10 років вступу до ЄС“, – додав експерт.

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x