Проблема бродячих собак у Рені: що про це думають місцеві мешканці, представники влади, і хто зацікавився ситуацією на всеукраїнському рівні

Ми продовжуємо тему величезної кількості бродячих собак у місті Рені, які стають уже не просто незручністю, а справжнім соціальним лихом. У першій частині публікації редакція виклала суть проблеми та позначила її масштаб, тепер власний кореспондент «Бессарабії INFORM» звернувся за коментарем до влади, а також готовий поділитися думками про це місцевих мешканців та гостей Рені. 

Зазначимо, що перша наша публікація викликала активну суперечку у соцмережах. Численні коментарі ми цитувати не будемо, але зазначимо: багато хто зійшовся у думці, що ситуація передусім склалася через людей, котрі безжально викидають новонароджених цуценят на смітник, у лісопосадки, за гаражі тощо. Варто також згадати про містян, які підгодовують чотирилапих бомжів, тим самим провокуючи їхнє постійне перебування у приватному секторі, який ті згодом сприймають як власну територію, котру потрібно захищати від “чужаків”, тобто людей, які нею пересуваються.

Заради справедливості треба сказати, що проблема бродячих тварин існує в Рені десятиліттями, але лише останніми роками вона вийшла за всі «рамки пристойності». У більшості міст України питання вирішує місцева влада спільно з громадськими зоозахисними організаціями та волонтерами. Проте у Рені цей «любовний трикутник» чомусь не складається. Ще 8-9 років тому міський голова Ренійської громади Ігор Плєхов закликав місцевих захисників тварин: створюйте сильну громадську організацію, претендуйте на міжнародні гранти, отримуйте гроші та відкривайте притулок для бродячих собак.

Інший ефективний спосіб розв’язання питання – це масова стерилізація безпритульних тварин. Для цього також можна виграти закордонні гранти. Місцева влада готова виділити приміщення для собачого притулку (до речі, порожніх приміщень у Рені – скільки завгодно) і навіть надати фінансування для становлення організації. І що ж у підсумку? Да нічого! Заклик мера фактично залишився без відповіді…

Єдиним прикладом активності ренійців у цьому напрямку є невелика громадська організація «Ренійське товариство захисту тварин». Її активісти допомагають безпритульним чотирилапим, як можуть, але коштів, можливостей та людей для цього катастрофічно не вистачає.

«Після початку бойових дій я жила у двох містах, але такої кількості безпритульних тварин, як у Рені, я ніде не бачила! Тут немає такого будинку, такого під’їзду, біля якого не мешкають якісь тварини. А скільки їх біля баків для сміття! Мене особливо обурило жорстоке ставлення до тварин деяких місцевих жителів, які застосовують блюзнірські методи боротьби із проблемою – простіше кажучи, вбивають собак отрутою. Хто бачив, як від пігулки півгодини у муках гине тварина, той зрозуміє… А в Рені такі пігулки продають в аптеках у вільному доступі», – здивувалася активістка Яна Муляр, яка приїхала до Рені з Маріуполя.

За словами Яни, міський голова Ігор Плєхов пообіцяв зоозахисникам допомогти в організації процесу стерилізації бродячих (і не лише) собак: поселити бригаду відповідних фахівців, виділити приміщення для проведення операцій та утримання тварин після медичної процедури тощо. Однак, мабуть, на «обіцяного три роки чекають»…

Варварське знищення безпритульних собак у Рені регулярно відбувається навіть попри Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження», який був прийнятий ще 2006 року (зі змінами, які набрали чинності у листопаді 2021 року). Щоправда, органи місцевого самоврядування та комунальні служби дотримуються законодавчих норм, але не можуть зупинити стихійну «кару» собак «догхантерами». Поліція цим зазвичай не займається – у неї інших справ вистачає…

Активістка Любов Хлипавка в інтерв’ю ренійському інтернет-виданню «Рені – Одеса» поділилася власним ставленням до проблеми бродячих собак у місті:

«Я побувала у Трускавці та звернула увагу на те, що всі бездомні собаки там стерилізовані, у всіх є чіпи та у кожної – свій опікун. Але найбільше мене вразив випадок, коли вівчарка зірвалася з повідця і хазяїн з жахом біг за нею. Потім свою реакцію чоловік пояснив так: «Якби хтось із мерії побачив, що я вигулюю собаку без повідця, мені довелося б заплатити штраф». А в нас у Рені – вседозволеність. Спочатку беруть тварину до хати, а потім виганяють надвір. Або просто випускають на якийсь час за хвіртку погуляти – і собачка приносить потомство. Цуценят або кошенят кладуть у коробку і підкидають у двори багатоповерхівок, дитячих садків, лікарні, на ринок – нате, отримаєте!» – розповіла мешканка Рені Любов Хлипавка.

А чим тим часом так зайнята місцева влада? Невже вона нічого не бачить, не чує та не знає? Адже керівництво громади не просто зобов’язане вирішувати проблему – воно має суворо виконувати існуючу нормативно-правову базу в цій сфері. Слід нагадати, що у 2022 році Кабінет міністрів України затвердив Порядок для регулювання чисельності собак і кішок, які мешкають на вулиці. Цей документ визначає: заходи щодо вилову та стерилізації бездомних тварин; список осіб, установ та організацій, які можуть надавати такі послуги; засоби вилову та порядок поводження з безпритульними тваринами.

Крім того, відловленим собакам за необхідності надаватимуть ветеринарну допомогу, вакцинацію, біостерилізацію та інші санітарні послуги. Кожна тварина повинна буди ідентифікувана, а дані про неї треба вносити до муніципального реєстру. Після цього тварин будуть передавати до притулків, центрів реабілітації або під нагляд громадських та благодійних організацій, які доглядатимуть тварин і шукатимуть їм новий будинок. Якщо тварину повертатимуть на волю (у місце вилову), то її доглядатимуть, а також їй щороку проводитимуть ревакцинацію.

«Усі ці заходи допоможуть знизити ризик виникнення різних інфекційних захворювань, усунути небезпеку для людей та убезпечити тварин від жорстокості», – зазначили в уряді. Більше того, Кабмін наполягає, щоб органи місцевої влади по всій країні розробили власні програми регулювання чисельності бездомних тварин, керуючись законодавством про захист тварин від жорстокого поводження.

За відповідним коментарем ми звернулися до заступника міського голови Ренійської громади Олексія Самбурського, оскільки саме Олексій Борисович на рівні виконкому міськради відповідає за питання життєдіяльності громади і, звісно, вирішення проблеми бродячих собак безпосередньо стосується його посадових обов’язків.

«Зараз ми активно шукаємо громадські організації, які могли б зайнятися у Рені масовою стерилізацією бродячих собак. А також шукаємо спонсорські гроші на це – місцевий бюджет не впорається з таким навантаженням. Наприклад, торік до нас уже приїжджали члени таких організацій, і вони, до речі, зробили великий обсяг стерилізації як бездомних, так і домашніх тварин. Тобто досвід у нас вже є. Думаю, стерилізація – це найгуманніший спосіб регулювання чисельності бродячих собак. Щодо відкриття притулку для безпритульних тварин у Рені, то скажу чесно: не знаю, чи буде він чи ні. Це питання не мого рівня. Утримання притулку потребує величезних грошей із місцевого бюджету. Мені важко прогнозувати, чи зможе керівництво громади за умов воєнного стану виділити такі гроші», – відповів заступник міського голови Ренійської громади.

Нам вдалося зв’язатися із центральним апаратом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Як уже було зазначено у попередній публікації, було важливо дізнатися, які повноваження, права та обов’язки мають місцеві ради при вирішенні проблеми, і що робити, якщо муніципальна влада не бажає виконувати свої прямі обов’язки перед громадою.

«Мушу відразу заявити, що нам заборонено спілкуватися з журналістами без дозволу начальства та офіційних запитів з боку ЗМІ. Тому я можу лише проконсультувати вас, та й то за умови, що моє прізвище в публікації не прозвучить. Втім, я не відкрию вам жодних таємниць – алгоритм вирішення вашої ситуації лежить на поверхні. Насамперед треба розуміти: вирішення цієї проблеми – безпосередній обов’язок будь-якого органу місцевого самоврядування, – прокоментував нам один із фахівців департаменту екологічної освіти та науки міністерства. – Ваша міська влада має навчитися читати закон про захист тварин від жорстокого поводження. У цьому законі викладено всі повноваження муніципалітетів у таких випадках. Зокрема це пов’язано із захистом населення від інфекційних захворювань, джерелами яких можуть стати бродячі собаки».

Наш співрозмовник наголосив, що місцева влада зобов’язана створювати комунальні служби для регулювання чисельності безпритульних тварин, у тому числі шляхом створення притулків для них. У рамках виконання закону Кабмін затвердив перелік (він ухвалений від 29 червня 2022 р. №720) із зазначенням конкретних повноважень муніципальних органів та громадських організацій.

Фахівець міністерства зазначив, що Кабмін вимагає від місцевої влади гласності у вирішенні проблеми: органи місцевого самоврядування зобов’язані публікувати на своїх сайтах дані про планові заходи щодо вилову бродячих тварин не пізніше ніж за 7 календарних днів до їх початку, місцезнаходження карантинних майданчиків за тимчасовим утриманням відловлених тварин, а також щокварталу публікувати інформацію про кількість відловлених, стерилізованих, вакцинованих, ідентифікованих, повернутих (або загиблих) бездомних тварин із зазначенням причин їхньої смерті.

Залишається додати, що за сигналом автора цих рядків проблемою величезної кількості бродячих собак у Рені зацікавилася Всеукраїнська спілка громадських організацій «Асоціація зоозахисних організацій України». Очільниця цієї структури пообіцяла, що вже наступною неділі почне офіційно звертатися до керівництва Ренійскої громади, вимагаючи вжити невідкладних заходів відносно вирішення проблеми безпритульних тварин у місті.