«Хто хоче – шукає можливі, а хто не хоче – причину»: Як компанія «Луї Дрейфус» впровадила в роботу електронну чергу зерновозів. Запрошення на безкоштовний вебінар

Про проблему черг із зерновозів біля портів Бессарабії, що стала актуальною з березня 2022 року, ми вже писали на сторінках нашого сайту.

У березні-квітні 2022 зернові потоки, пішовши з морських портів України, попрямували до Дунайських портів, влаштувавши на дорогах Бессарабії таке ж величезне скупчення зерновозів, як і раніше в Одесі та Миколаєві. Після відкриття «зернового коридору», більшість потоків повернулася до Одеських портів, але й Дунай зовсім не був забутий. А після того, як у «зернового коридору» з’явилися проблеми з інспекцією суден, це питання знову стало у повний зріст.

Основною причиною, чому виникають довгі черги, є те, що всі машини із зерном їдуть у порт одночасно, тому що на зернових терміналах працює жива черга за принципом «хто перший встав — того й тапки». Всі вважають, що чим раніше він приїде, тим швидше обслужиться. А в житті це призводить до великих черг та тривалого марного простою машин, що завдає збитків і проблем водіям, перевізникам, трейдерам, жителям та владі наших міст. Що ми й бачимо на дорогах Бессарабії.

Один з найнадійніших способів вирішити цю проблему полягає в тому, щоб організувати роботу не з машинами, що вже приїхали, а з тими, хто тільки збирається їхати!

Набагато простіше й економічно вигідніше створити електронну чергу прийому машин на терміналі та зменшити витрати на логістику собі та своїм партнерам, ніж нескінченно намагатися керувати сотнями машин, що приїхали та стоять уздовж доріг по кілька діб, вирішувати побутові проблеми водіїв та спілкуватись із місцевою владою.

Саме таким шляхом пішла компанія Louis Dreyfus Company Ukraine (LDC) – один з лідерів ринку із закупівлі та переробки сільськогосподарської продукції, що входить до трійки найбільших українських експортерів зернових та олійних культур.

У складних економічних та соціальних умовах 2022 року компанія продовжила ефективно працювати, використовуючи Дунайські та Одеські порти для експорту сільськогосподарської продукції.

Впровадивши систему електронної черги, розроблену компанією «Арт Порт», на найбільшому Одеському терміналі «Бруклін-Київ», а також у Дунайських портах: Рені та Ізмаїлі, компанія зуміла організувати ритмічну та спокійну роботу своїх терміналів без тривалого марного простою водіїв та перевізників.

Система була запущена в роботу у жовтні 2022 року, і за цей час вже накопичився певний досвід її експлуатації, про який ми й хочемо розповісти.

У чому полягає суть роботи електронної черги на терміналах компанії «LDC»?

Коротко логіку роботи можна описати так:

1. Водій зерновоза перед поїздкою робить заявку про те, що він планує приїхати на термінал та яку культуру він доставить. Робиться така заявка через спеціалізований WEB-додаток, так само розроблений компанією «Арт Порт», що фактично є інтерактивною сторінкою в інтернеті. Тобто. водій нічого не встановлює на свій телефон, а працює через звичайний браузер.
2. Термінал приймає його заявку та автоматично, залежно від планованого водієм часу та реальною наявністю вільних тайм-слотів, призначає йому час (вільний тайм-слот), у який його обслужать.
3. Водій самостійно розраховує свою поїздку та приїжджає у накопичувач, у якому диспетчер підтверджує факт його прибуття та перевіряє правильність усіх введених даних по машині, водієві та ТТН.
4. У призначений час зерновоз приїжджає на термінал та розвантажується.

Досвід впровадження системи показав, що деякі побоювання щодо того, що водії не зможуть працювати зі смартфонами та самостійно реєструватися виявилися не вірними. Близько 70 відсотків зерновозів реєструються в чергу заздалегідь, приїжджають саме до свого тайм-слоту та обслуговуються без тривалого очікування. 30 відсотків машин, що залишилися, стають у чергу вже після прибуття в накопичувач. Причому ця цифра має тенденцію до зменшення, оскільки водії розуміють, що сенсу стояти і чекати на свій тайм-слот у накопичувачі немає, краще реєструватися заздалегідь. Водночас, лише близько 2-3% водіїв використовують кнопкові телефони без інтернету та реєструються у чергу безпосередньо у диспетчерів на самих накопичувачах. Використовуючи деякі програмні підходи, було вирішено задачу реального різноманіття типів телефонів та браузерів, встановлених на них. На сьогоднішній день система працює на 99 відсотках телефонів, які використовуються водіями.

Також у системі було вирішено питання із ситуаціями, коли водій затримується в рейсі і не встигає приїхати до призначеного тайм-слоту або скасовує вже погоджену заявку з якихось причин. Натисканням лише однієї кнопки у своєму додатку він повідомляє диспетчеру про ситуацію, що виникла, і звільняє свій тайм-слот для інших машин.

За словами одного з водіїв, після запровадження черги на LDC він, бачачи, що черга вже розписана на два-три дні наперед, спокійно займає потрібний тайм-слот на вільний час. І тепер замість того, щоб стояти в накопичувачі або в полі і чекати, він встигає здійснити ще один рейс на іншій машині підприємства, заробивши додатково.

Існують і машини, які приїхали на розвантаження без запису в електронну чергу. Що відбувається з ними? Практично у всіх випадках це водії, які просто не знали про впровадження такої системи та дізнаються про її існування у терміналі. Вони працюють у тому режимі, як і раніше, до запровадження черги.

Зерновоз, який приїхав без призначеного тайм-слоту, записується в чергу диспетчером або самим водієм, прямо в накопичувачі. У разі потреби диспетчер допомагає їм це зробити. Просто тепер машина стоїть і чекає на свою чергу в накопичувачі або вздовж дороги, якщо всі місця в накопичувачі зайняті. У неї є невеликий шанс бути обробленою раніше, тільки якщо їй пощастить, і хтось із тих, хто записався в чергу, не може приїхати вчасно – тоді вона може проскочити в тайм-слот, що звільнився, якщо диспетчер її викличе.

Що показав перший етап експлуатації електронної черги та які плюси отримали термінали компанії від її впровадження

Насамперед система, як і планувалося, виявилася цілком життєздатною і виконує всі покладені на неї функції.

Найголовніше – з’явилася можливість організації планового заїзду зерновозів та його рівномірного розподілу протягом доби, зменшилось скупчення та порожній простій автомобілів у накопичувачі та вздовж прилеглих доріг.

Далі:

• За рахунок попереднього введення інформації з ТТН до облікової системи терміналу зменшився час обслуговування машини в терміналі та помилки.
• З’явилася можливість зацікавленим співробітникам та керівництву компанії бачити реальний стан черги на кожному терміналі. Зокрема:

• скільки машин у накопичувачі, яка продукція та її тоннаж у цих зерновозах;

• скільки машин у дорозі на термінал, культури та тоннаж у них;

• скільки машин, культури та тоннаж ще планують завести на термінал – подані заявки в черзі.

• Усі служби, які беруть участь у закупівлі та перевалці продукції, отримали можливість краще планувати свою роботу.
• Існування «зеленого коридору» для машин, що беруть участь у роботі системи електронної черги, мотивувало не лише великих, а й дрібних трейдерів та контрагентів переходити на планову роботу з компанією LDC.
• Підвищення іміджу терміналів компанії як таких, у яких різко зменшено час порожнього простою автотранспорту. Робота терміналів із чергою заїзду стає «прозорою» для всіх учасників.
• Розуміння обсягів запланованої здачі продукції на кожний термінал на найближчий час та візуалізація цієї інформації для керівництва.
• Диспетчери компанії «Луї Дрейфус», які працюють на всіх терміналах, отримали можливість:

• Керувати машинами, що прибули та стоять на накопичувачі. Вони це роблять у спеціальному модулі “Накопичувач”, інтегрованому в систему електронної черги. Диспетчери, залежно від поточної ситуації, можуть швидко та просто формувати потрібні їм групи машин за якістю зерна, експортером, часом прибуття та іншими необхідними параметрами та викликати їх на розвантаження.
• Комунікації з водіями та зручне керування чергою. Вони бачать у себе на комп’ютері, де і з яким вантажем знаходяться зерновози (у дорозі, пройшли контрольну точку або вже в накопичувачі), які машини можна викликати на розвантаження в порт і т.д. Їм тепер достатньо натиснути кнопку в програмі і обраним водіям піде СМС повідомлення про виклик за документами, в порт на розвантаження, попередження про нестандартну ситуацію в порту тощо.

Останні події з ударами по енергосистемі викликали проблеми із забезпеченням електрикою, і не все йде так гладко, як хотілося б. Але і в цих умовах термінал може, використовуючи комунікацію з водіями, які планують прибуття, вчасно повідомити про затримки або інші нестандартні ситуації та перенести їм час прибуття у разі, якщо через відсутність електроенергії порти не можуть працювати.

І все ж, не дивлячись на всі складності, що не залежать від компанії, робота стала більш організованою та системною, що призвело до збільшення кількості оброблюваних на терміналах зерновозів.

Водночас запровадження черги дало плюси і партнерам Луї Дрейфус, які отримали реальну можливість планувати свої логістичні процеси під час здачі продукції на терміналах компанії. Це дозволило їм скоротити непродуктивні витрати на простої автотранспорту, спокійно планувати свою діяльність та навантаження на водіїв.

За досвідом експлуатації виявився ще один додатковий позитивний ефект від застосування всієї системи, пов’язаний з екологією. Повітря в районі стоянок компанії стало значно чистішим, адже в цьому районі перестали працювати відразу кілька десятків двигунів вантажівок, які раніше стояли в очікуванні і часто працювали на неодружених ходах, що і призвело до зменшення викидів вуглекислого газу.

Бачачи економічні та організаційні плюси від використання такого підходу компанія разом з розробниками постійно думає та працює над удосконаленням продукту, наданням йому нових функцій і можливостей. Прагнуть автоматизувати ще більше процесів керування чергою, накопичувачем, машинами в русі та зменшити навантаження на диспетчерів, перенісши частину їх роботи з ручного в автоматичний режими.

Дуже хотілося б, щоб і інші учасники зернового ринку, які працюють у нашому регіоні, перейняли передовий досвід «Луї Дрейфус Компані» та зменшили порожні простої перевізників та скупчення машин у портів та терміналів. Тим більше, з урахуванням воєнного часу та того, що велика кількість машин, зібраних в одному місці, може стати військовою ціллю.

Досвід 2022 показав, що Дунай має потенціал стати реальною альтернативою портам великої Одеси та Миколаєва. Дунайські порти показали свою необхідність та значущість для економіки країни. І якщо в березні-червні 2022 багато хто ще думав, що переорієнтація логістики на Дунай тимчасове явище і скоро все повернеться «на круги свої» і вантажі знову підуть у порти великої Одеси та Миколаєва, то тепер точно ясно – дунайські порти житимуть і розвиватимуться далі. Причому працюватимуть вони не лише із зерном і не лише у нижньому Дунаї, а й у верхньому та середньому. Тим більше, що за повідомленнями прес-служби Мінінфраструктури України “прохідна осадка суден на ділянці від 0-го кілометра гирла Бистре р.Дунай до 77-го кілометра Кілійського гирла становитиме 6,5 м, а від 77-го кілометра до 116-го кілометра Кілійського гирла – 7 м”.

Це означає, що після закінчення війни робота Дунайських портів вже не стане такою, як була раніше. Порти зможуть приймати морські судна, а збудовані за цей рік логістичні ланцюжки будуть використовуватися країною та бізнесом далі.

І не дарма великі гравці зернового ринку, такі як “Нібулон”, “Луї Дрейфус Компані” (LDC), ЮПСС, SGM, УкрСоя та ще десятки інших компаній вкладають чималі гроші у свою присутність у нашому регіоні. Та й для країни це краще – що більше портів, то більше можливостей.

Проте компаніям, які беруть участь у дунайському маршруті, необхідно змінюватися, щоб вижити у конкуренції з великими морськими портами Одеси та Миколаєва вже у повоєнний час. Адже тоді підуть затримки та проблеми інспекції судів у Босфорі – конкурувати з ними буде складніше. Ціна логістики, швидкість обробки вантажів, наявність складів та елеваторів, простої транспорту – всі ці питання стануть значно гострішими.

На наш погляд основними тенденціями та питаннями, які потрібно буде вирішувати бізнесу у 2023 році, серед усіх інших будуть:

1. Проблема черг та простоїв автотранспорту, яку ми розглянули вище та позначили шляхи її вирішення. Сюди потрібно включити і організацію роботи накопичувачів та прикордонних переходів у регіоні. Добре, організувати їхню роботу так, щоб водіям, перевізникам, вантажовідправникам і вантажоодержувачам було б зручніше і вигідніше стояти там, а не вздовж доріг.
2. Відсутність спеціально обладнаних складів та елеваторів та автоматизація їх роботи.
3. Стивідорам через відсутність можливості заздалегідь збирати суднові партії, здебільшого доводиться вантажити баржі прямим способом – «з машини в баржу». Для цього їм доводиться збирати зерновози в накопичувачах або поряд із портами, а потім викликати на розвантаження невеликими партіями, що знову ж таки створює «товкучку» вздовж доріг.
4. Різке збільшення документа обороту і помилки, що виникають при цьому.
5. Тільки автоматизація цих рутинних операцій може дати позитивний результат.
6. Організація роботи з урахуванням перебоїв з електрикою та зв’язком.
7. Проблема не така проста, як здається на перший погляд, але є відпрацьовані методи їй вирішення.
8. Експорт не просто олійних культур, а продуктів їхньої переробки.
9. Продавати соняшникову олію набагато вигідніше, ніж просто насіння. Не дарма в Ізмаїльському порту було збудовано термінал з перевантаження наливних харчових вантажів компанії «ЮПСС Ізмаїл», він має всі перспективи бути завантаженим надалі.
10. Зміна схем логістики та необхідність швидкого та точного прорахунку її вартості.
11. У нинішній ситуації дуже швидко можуть змінюватися умови та вартість робіт. Логістам компаній потрібно вміти швидко та якісно рахувати вартість рейсу, з урахуванням авто, залізничних тарифів, що виконуються вантажно-розвантажувальних та інших робіт, за різних умов. Зробити це «на листочку» складно і для цього потрібна автоматизація та діджиталізація цих робіт.
12. Комплексний підхід до розробки та впровадження систем автоматизації обліку та управління.

Як показав досвід роботи компаній «АртПорт» та «IT Технології» при створенні та впровадженні АСУ у Дунайських портах у 2022 році, потрібно ще на етапі її проектування подбати про сумісність технічних та програмних засобів. Компанії, що займалися самостійною закупівлею технічних засобів (для фотофіксації, шлагбауми, світлофори, зчитувачі тощо) і вважали, що вони на цьому заощадили, в результаті витратили більше часу на інтеграцію їх з АСУ та на вирішення всіх технічних проблем, пов’язаних з її обслуговування під час експлуатації.

Усі ці та інші питання компанія “АртПорт” запрошує вас обговорити на безкоштовному вебінарі на тему “Програмно-технічні рішення, які прискорюють Вашу логістику”, який відбудеться 10 березня 2023 р. з 14:00 до 16:00 онлайн (через ZOOM). Записатися на нього можна за цим посиланням та за телефонами: (067) 510-62-65, (0512) 67-00-97