У селі Ренійської громади відновили навчання румунською, але малокомплектні класи загрожують місцевому бюджету

У селі Орлівка Ренійської  громади після тривалих дискусій та узгоджень знову відкрили початковий клас із румунською мовою навчання. Ця подія стала символом відновлення справедливості та захисту прав національних меншин Бессарабії, проте водночас оголила серйозну фінансову проблему для місцевого бюджету. Про це повідомив голова громадської організації «Агенція місцевого розвитку Орлівка – Картал» Анатолій Абгаш, передає «Бессарабія INFORM».

З нагоди відновлення навчання рідною мовою в Орлівці Анатолій Абгаш оприлюднив офіційне звернення до Генерального консула Румунії в Одесі Клаудіу Тетару, керівництва Ізмаїльської районної військової адміністрації та Ренійської громади, а також до батьків та односельчан.

Характеризуючи цю подію, керівник організації зазначив:

«Сьогодні в Орлівці — день надії та нормальності. Те, що від сьогодні клас з навчанням румунською мовою знову відчинив двері для наших дітей, показує: завдяки конструктивному діалогу та взаємній повазі між нашою спільнотою, українською владою та нашими братами з Румунії ми можемо знаходити правильні рішення».

У зверненні наголошується, що законодавство України чітко гарантує право на навчання рідною мовою, а головною юридичною умовою є наявність щонайменше п’яти заяв від батьків.

Анатолій Абгаш звернувся до жителів регіону із закликом:

«Я хочу передати батькам із нашого села та з усієї Одеської області чітке послання: не бійтеся користуватися своїми законними правами! Законодавство України гарантує право на навчання рідною мовою». В Орлівці цю вимогу виконано повністю, тому наразі в першому класі сформовано два паралельні класи: один із вісьмома дітьми, які навчатимуться румунською мовою, та інший, де також вісім дітей навчатимуться українською»

При цьому автор звернення окремо підкреслив: «Запевняю вас: наші діти вивчають і надалі вивчатимуть також українську мову на необхідному рівні».

Попри юридичну перемогу, ситуація стала серйозним фінансовим викликом для Ренійської громади через загальнонаціональну формулу розподілу освітньої субвенції.

«Водночас, після ретельного вивчення питання, ми мусимо визнати, що за цією проблемою стоїть реальний фінансовий виклик для місцевих громад», — констатує Анатолій Абгаш.

Державне фінансування на виплату зарплат вчителям розраховується на основі розрахункової наповнюваності класів, яка для Ренійської громади становить вісімнадцять учнів. На один початковий клас держава виділяє приблизно 550 тисяч гривень на рік із розрахунку близько 31 тисячі гривень на одного учня, якщо в класі є нормативні вісімнадцять дітей.

Оскільки в румунському класі в Орлівці навчається лише вісім дітей, державна субвенція покриває лише частину витрат, що становить близько 250 тисяч гривень. Різницю у 300 тисяч гривень на рік для цього класу місцева влада змушена самостійно покривати з власного бюджету. Голова організації пояснює, що для місцевої влади з обмеженими ресурсами це серйозний тиск, який мимоволі призводить до вагань щодо відкриття малокомплектних класів або до ситуацій, коли батьків схиляють обрати клас з українською мовою навчання. Враховуючи, що в Орлівці зараз діють два паралельні малокомплектні класи по вісім учнів, загальний додатковий тягар на місцевий бюджет становить близько 600 тисяч гривень на рік.

Активісти наголошують, що фінансові проблеми не повинні блокувати право дітей на освіту рідною мовою, і її вирішення лежить на центральному рівні. Тому «Агенція місцевого розвитку Орлівка – Картал» спільно із Чернівецьким Альянсом національно-культурних румунських об’єднань в Україні готують офіційне звернення до Уряду України з конкретною законодавчою ініціативою. Вони пропонують внести зміни до формули фінансування та знизити показник розрахункової наповнюваності для класів із навчанням мовами країн-членів Європейського Союзу з вісімнадцяти до дев’яти учнів, при збереженні мінімального порогу відкриття класу у п’ять осіб.

Якщо Кабмін підтримає цю зміну, державне фінансування для класу з вісьмома учнями зросте до 490 тисяч гривень, а навантаження на місцеву громаду впаде з 300 тисяч до символічних 60 тисяч гривень на рік. Анатолій Абгаш переконаний, що це помірна пропозиція: вона не вимагає привілеїв, а виправляє механізм і узгоджується із зобов’язаннями України перед Європейським Союзом та, зокрема, перед Румунією щодо прав національних меншин.

«Вірю, що разом ми зможемо змінити ситуацію на краще та зміцнити наші добросусідські відносини й стратегічне партнерство, особливо тепер, коли наша країна переживає жорстокі випробування війни», — зазначається у зверненні.

Автор висловив вдячність Генеральному консулу Клаудіу Тетару за присутність і підтримку, керівництву району та Ренійської громади за відкритість і діалог, а насамперед — батькам за їхні гідність, мужність і наполегливість. Завершується звернення життєствердним гаслом про те, що румунська мова залишається у себе вдома, а діти мають надійне майбутнє тут, в Україні, на спільному шляху до великої європейської родини.

Раніше ми повідомляли: В Ізмаїлі відкрили меморіальну дошку на честь полеглого Героя Романа Ничипуренко