Про його мужність під час блокади морського коридору знімуть фільм: в Одесі попрощаються з капітаном судна, в яке влучив російський шахед
6 жовтня відбудеться прощання із капітаном судна Олексієм Сідоруком, який загинув унаслідок повітряного удару російського шахеда по судну у ніч на 23 вересня. Штурмана, який врятував увесь екіпаж балкера, проте сам загинув унаслідок прямого влучання у надбудову, поховають в Одесі. Про це повідомила вдова капітана, Ірина Сідорук і зазначила, що про мужність її чоловіка колись знімуть фільм, передає “Бессарабія INFORM”.
Нагадаємо, у ту ніч на 23 вересня, судно під прапором Антигуа і Барбуда із соняшниковою олією перебувало в акваторії Чорного моря. Внаслідок влучання шахеда спалахнула масштабна пожежа, а екіпаж вдалося евакуювати силам ВМС. На жаль, не вдалося вціліти лише капітану – 63-річному одеситу – Олексію Сідоруку. Його тіло, через загрози повторних атак і сильне задимлення не вдалося евакуювати одразу.
Вдова загиблого згадує штурмана, як Героя і зазначає, що про його мужність під час російської блокади морського коридору обов’язково у майбутньому знімуть фільм.
“Цей фільм розкаже про те, як в страшну війну і повну блокаду українських портів, серед мертвих та розбомблених суден, апокаліптично понівеченої інфраструктури, ти виводив в море єдиний пароход. І це після прямого полювання пʼяти реактивних дронів за вами, після тушіння двох пожеж і відмови майже всієї команди повертатись на борт“, – розповідає вдова.
Жінка згадала останню зустріч із коханим чоловіком і додала, що він мав понад 40-річний досвід та завжди відповідально й педантично ставився до заходів безпеки.
“Я ніколи не забуду, як ти вибіг обійняти мене на прохідну, весь пропахший смрадом пожежі. Я плакала і благала все кинути до біса, а ти заспокоював… Ти посміхався і цілував моє волосся …А потім Ти вивів пароход в море. Знов наближались шахеди, ти наказав команді негайно спуститись в укриття і ти спустився теж, але через якийсь час, коли начебто вбивчий дрон пролетів мимо, ти наказав всім лишатись в безпеці, а сам пішов на мостик маневрувати серед підводних мін. І саме в той момент – в 2.30 ночі пролунав ВИБУХ, який зруйнував весь мій Всесвіт“, – розповіла жінка.
За словами вдови штурмана, його тіло через постійні атаки та загрози руйнувань вдалося евакуювати з судна лише через 11 днів після смерті.
“Ти спас всю команду. Ні в кого ані синяка, ані подряпини. Всіх відразу ж евакуювали, а про тебе вранці подзвонили і сказали «Капітан зник». 16 годин і 44 хвилини тебе не могли знайти, ти був сам, без нікого на тому клятому судні. Жоден військовий рятівник не міг піднятись на борт з-за постійних тривог і загрози повторних руйнувань. Морпіхи піднялись на борт тільки ввечері на 20 хвилин… і знайшли – на мостику. Після того пройшло ще ОДИНАДЦЯТЬ ДІБ штормів і тривог, поки рятувальники змогли знов прийти до тебе, вирізати тони металу і дістати мого найріднішого в світі“, – поділилася жінка.
Ірина Сідорук повідомила, що її коханого чоловіка, з яким вони прожили понад чверть століття, поховають у вівторок 6 жовтня. Відспівування пройде о 12.00 в православному храмі Всіх Святих Таіровського кладовища.
Раніше ми повідомляли: росіяни атакували промисловий та портовий об’єкти, а також базу відпочинку у місті Вилкове

Переглянути коментарі (9)
Світла пам’ять справжньому Герою! Капітан з великої літери, який до останнього подиху дбав про свій екіпаж. Щирі співчуття дружині та всім близьким. Нехай земля йому буде пухом…
читати спогади дружини просто неможливо без сліз… Одинадцять діб чекати, поки дістануть тіло коханої людини… Це нестерпний біль. росія повинна відповісти за кожну зламану долю і за кожне втрачене життя
Він міг залишитися в укритті разом з усіма, але обрав обов’язок і відповідальність за судно та людей. Завдяки його маневрам серед мін і тому, що він вчасно відправив команду в безпечне місце, всі інші живі. Справжній чоловічий вчинок….світла пам’ять
Про таких людей дійсно треба знімати фільми і писати книги. Працювати в умовах постійних обстрілів, ризикувати життям заради того, щоб економіка працювала, а зерновий коридор діяв – подвиг, який не можна забувати. Царство небесне капітану Олексію Сідоруку, співчуття рідним
як же боляче усвідомлювати ціну нашої свободи і функціонування портів. Це не просто сухі новини про влучання в надбудову, за цим стоять реальні трагедії родин. Вічна пам’ять Олексію Сідоруку, вічний спокій
дружині неймовірних сил пережити це горе. Вона має рацію, її чоловік – Герой. У 63 роки не кожен наважиться виходити в море під час такої блокади і прямого полювання ворожих дронів
росія продовжує свій терор проти всього живого, свідомо б’ючи по портах і кораблях. І після цього хтось ще сміє говорити про якісь “мирні переговори” з цими терористами?
схиляю голову перед мужністю цього Капітана.
Спас всю команду, а сам прийняв удар на себе…
Це вчинок, вартий найвищої державної нагороди посмертно
жахливо уявити, що відчувала жінка ці 11 діб, знаючи, що він там, на розбитому судні, і до нього не можуть дістатися рятувальники… Нехай Господь дасть їй сил. А Капітану Царство Небесне