А ви знали, що їдять бессарабські шакали? – цікаві подробиці про харчування цих хижих тварин

Шакали – звичайні мешканці Національного природнього парку “Тузлівськи лимани”, що на Татарбунарщині, у Бессарабії.

Якими “делікатесами” у зимовий період харчуються ці хижі звірі у дикій природі розповів еколог Иван Русєв.

Природознавець розповів цікаві деталі життя шакалів у природньому парку:

“Шакал – він справжній пильний монітор, контролює багато ділянок в національному природному парку. Шакали активні в основному в ночі і ввечері. А днями звикли відпочивати від турбот і хвилювань, що вони зазвичай роблять, збираючись у невеличкі групи у прохолодний період. Шакали по суті всеїдні. Але, власне, раціон залежить від місця поселення шакалів. Вони можуть їсти овочі і фрукти, горіхи, жолуді, насіння рослин, якщо їх багато на ділянках, де вони мешкають. Ці тварини риються також і в гної, щоб знаходити і є личинки комах, або рештки яких загиблих тварин. Нерідко буває що вони розоряють гнізда маленьких птахів, з’їдають яйця, навіть пташенят. Але це відбувається в основному там, де з’являється людина і де птах видає своє місцезнаходження пильному хижаку. Тому дуже важливо тримати заповідні зони, де людей практично немає. Жертвами шакалів можуть виявитися також дрібні гризуни, жаби, ящірки”.

У зимовий період раціон цих тварин, звісно, стає скромнішим, але дуже екзотичним.

“Зараз на території нацпарку дуже часто можна зустріти послід шакалів, якій «видає» їхнє меню. Останніми тижнями майже 50 відсотків таких знахідок були з домінуванням ягід аспарагуса. Вважається, що аспарагус, дивовижна рослина з отруйними ягодами та їстівними ніжними пагонами. Вона майже є зіркою європейської кухні, яку вирощувати насправді дуже легко. Спаржа, від пагонів якої у захваті весь світ, у нас залишається дорогим делікатесом. І навіть ті, хто прикрашає садки холодком-аспарагусом, їдять спаржу не часто. Розкішні величезні листки, схожі на хмаринки, насправді листям не є. Та красу стебел з видозміненими відгалуженнями недаремно так полюбляють додавати до букетів. Вегетувати спаржа у нас в нацпарку починає однією з перших, як тільки достатньо прогріється земля. Зараз на піщаному пересипу вже майже не залишилось ягід – вони є смакотою не тільки для шакалів. І тварини, отримавши такий смаколик, розносять семена на різну відстань, де, імовірно, знову проросте аспарагус”, – розповідає професор Іван Русєв.