Порти Одеси стоять, а Дунай рекордно обмілів — як Бессарабія та Молдова рятуватимуть українське зерно

Через цілеспрямовані ракетні удари ворога по цивільних суднах, глибоководні порти Великої Одеси («Одеса», «Південний» та «Чорноморськ») з початку серпня повністю зупинили прийом фрахту. Судновласники відмовляються ризикувати екіпажами, а надія на експорт знову лягає на плечі Дунайського регіону. Однак цьогоріч природа кинула Бессарабії новий виклик — катастрофічне маловоддя на Дунаї. Як регіон долатиме кризу, та чи допоможе новий логістичний шлях через Молдову, розповів міністр агрополітики Тарас Висоцький. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM» з посиланням на ексклюзивне інтерв’ю очільника Міністерства аграрної політики та продовольства України для німецького видання Deutsche Welle (DW).

Чому не працює страхування і де логістичний глухий кут

На відміну від кризи 2022 року, коли порти були заблоковані через мінування та військову загрозу флоту, у серпні 2026 року росія перейшла до тактики прямого терору — стовідсоткових і цілеспрямованих ударів ракетами по цивільних суднах, які приходять за українським зерном. Державні гарантії та програми страхування у таких умовах безсилі, адже під час однієї з останніх атак загинуло 10 членів екіпажу.

До серпня через порти Великої Одеси йшло 85-90% усього аграрного експорту країни. Наразі цей потік заблоковано. За словами Тараса Висоцького, країна має потенціал експортувати близько 5 млн тонн продукції на місяць. Максимальна ж спроможність усіх альтернативних сухопутних та річкових шляхів разом узятих — не більше 2,5 млн тонн. Це означає, що близько 30 мільйонів тонн нового врожаю фізично неможливо вивезти з країни, якщо море не запрацює.

На Дунаї посуха: Ізмаїл та Рені працюють на межі можливостей

Традиційно головним «рятівним колом» під час морської блокади стає Дунайський портовий кластер. У минулі роки він брав на себе до 60% альтернативного вантажопотоку. Але поточна ситуація ускладнена природним чинником — рекордно низьким рівнем води у річці.

«Наразі Дунайський шлях обмежений через посуху. Ми прогнозуємо, що в природно-кліматичних умовах серпня та вересня Дунай зможе дати не більше 40% від своєї звичної потужності. Через це у серпні всіма альтернативними маршрутами ми зможемо вивезти максимум 1,5 мільйона тонн продукції», — заявив урядовець в інтерв’ю DW.

Маловоддя призводить до того, що баржі та судна змушені завантажуватися лише наполовину, що автоматично підвищує вартість річкового фрахту. Загалом логістика альтернативними шляхами здорожчує кожну тонну зерна в середньому на 50 доларів. Для українського агросектору це додатковий фінансовий удар у розмірі 3 мільярдів доларів на рік, а загальні втрати держави від простою портів можуть сягати 1 мільярда доларів щомісяця.

Надія на транзит через Молдову та порт Констанца

Аби хоч трохи розвантажити логістичну систему Бессарабії, Україна екстрено домовляється про новий транзитний коридор через територію Молдови до румунського глибоководного порту Констанца.

Як зазначив міністр, цей залізнично-автомобільний маршрут дозволить додатково переправляти від 500 до 800 тисяч тонн зерна на місяць. Шлях через Молдову теж дорогий, але в поточних реаліях це суттєве збільшення «запасу міцності» для фермерів, адже будь-який об’єм експорту зараз кращий за нуль.

Що чекає на аграріїв: обвал цін та дефіцит складів

Блокада вже спровокувала падіння внутрішніх цін на зерно на 20-25% залежно від регіону, через що дрібні фермери змушені працювати на межі собівартості або навіть у збиток.

Щоб врятувати виробників від дефіциту обігових коштів перед осінньою посівною, Кабмін та Нацбанк змінили правила пільгового кредитування «5-7-9». Відтепер фермери можуть офіційно залишати зібране зерно на складах як заставу, отримувати під нього живі кредитні гроші на поточні витрати, а продавати врожай вже після того, як розблокують порти та вирівняються ціни.

Інша кризова точка — дефіцит елеваторів. Поки тривають жнива, потужностей для зберігання вистачить приблизно до листопада. Проте, якщо порти не відкриються, наприкінці осені Україні забракне місця для зберігання 8–11 млн тонн збіжжя. Щоб зерно не згнило під відкритим небом, уряд за допомогою міжнародних донорів планує безкоштовно передавати малим господарствам спеціальні полімерні рукава для тимчасового зберігання врожаю.

Альтернативи морю немає

Попри розвиток залізничних хабів, відкриття нових сухих портів на західному кордоні та запуск молдовського транзиту, у Мінагрополітики наголошують: довгострокового «Плану Б» не існує. Світові ціни на зерно не дозволяють логістиці по суходолу бути економічно ефективною, а великі об’єми вимагають виключно глибоководних суден.

Єдиним реальним виходом із кризи залишається військове розв’язання безпекової ситуації у Чорному морі — посилення ППО та берегової оборони Одещини разом із партнерами для примусового відновлення судноплавства. Без цього світовий ринок недоотримає понад 30 млн тонн продовольства, що неминуче призведе до глобального дефіциту та стрибка цін на хліб.

Раніше ми повідомляли: У Білгороді-Дністровському планують виділити майже 15 мільйонів гривень на підтримку Захисників: деталі