Перезавантаження Уряду: чому український президент вирішив провести масштабні кадрові зміни
За кілька днів до першої річниці призначення Юлії Свириденко керівницею Кабінету Міністрів, президент України Володимир Зеленський анонсував масштабне перезавантаження Уряду. Про свою відставку Юлія Свириденко особисто повідомила у соцмережах. BBC News Україна на правах анонімності поспілкувалась із Офісом президента, Кабміном та Верховною Радою, щоб дати відповідь на питання про причини таких перестановок.
Ідею перезавантажити уряд президент Володимир Зеленський “виношував вже певний час”, підкреслюють на Банковій у розмові із журналістами. Кажуть: причин для появи цієї думки було кілька.
По-перше – відсутність повноцінних керівників на чолі окремих міністерств, як то Мін’юст чи Мінцифри.
По-друге – претензії до тих, хто нібито і є, але, як виявилось, погано працює.
“Багато чого не вирішується з ЄС; погіршуються відносини з Польщею; немає потрібного прогресу з Угорщиною; деякі інфраструктурні проєкти з сусідами вирішуються виключно в ручному режимі, а це – неправильно“, – пояснюють у Офісі президента.
Але на уточнювальне питання, чи означатиме це можливість відставки нинішнього міністра закордонних справ Андрія Сибіги і появу у його кріслі когось нового, на Банковій лаконічно відповідають: “По Сибізі – це як президент вирішить”.
Кого точно може чекати остаточна відставка, так це міністра освіти та науки Оксена Лісового, адже саме на роботу його відомства Банкова останнім часом отримувала чи не найбільше скарг.
“Вони хороші хлопці і дівчата, але у частині питань – далекі від реальної ситуації в суспільстві“, – пояснюють у команді президента.
Як приклади провалів у роботі Оксена Лісового і його міністерства наводять “відсутність узгодженості між тим, що треба прикордонним громадам, Україні та, власне, сусідам” та брак достатнього лідерства у питанні укриттів для проведення НМТ і загалом скандал із Національним мультипредметним тестом.
“Окрім того Оксен не робив все, що потрібно, щоб отримувати для України додаткове фінансування, хоча частина країн була готова його надати“, – підкреслюють на Банковій.
Сам Оксен Лісовий цієї критики на свою адресу, як і можливості своєї відставки наразі не коментував.
Ідею про його відставку озвучували вже більше року, але до звільнення не доходило.
Утім, міністром освіти та науки невдоволені не лише на Банковій, а й під куполом на Грушевського, 5. При чому – вже давно.
Щонайменше останні пів року без згадок прізвища Лісового не обходилось жодне засідання парламенту: його критикували як під час години запитань до уряду, так і під час звичайних пленарних днів.
Серед іншого депутати абсолютно різних фракцій та груп систематично закидали Лісовому невдалу, на їхню думку, реформу старшої школи, у рамках якої учні 10-12 класів із сіл і маленьких містечок тепер мають їздити до опорних ліцеїв у більші населені пункти.
І це – лише одна із цілої низки причин, чому парламентарі вже давно хочуть змінити цього міністра.
“Це – не про Юлю історія”
Не так давно депутати хотіли і відставки прем’єрки Юлії Свириденко.
Скаржились на погану комунікацію із нею та її міністрами, а ще – критикували її та нинішню урядову команду за дивні обіцянки перед МВФ.
Наприкінці березня напруга між Радою і Кабміном настільки загострилась, що ледь не призвела до глибокої кризи у роботі парламенту: під загрозою опинились не просто голосування за законопроєкти, а фінансова допомога міжнародних партнерів для всієї України.
Спільними зусиллями уряду, Банкової і самої Ради ситуацію тоді вдалося оперативно налагодити: у стосунках депутатів із очильницею Кабміну розпогодилось, прем’єрку навіть почали хвалити, а охочі відправити її у відставку зникли (чи принаймні замовкли на деякий час).
У комунікації із президентом у Свириденко теж було все чудово: від самого початку свого призначення на пост прем’єрки вона, як виглядало, отримала цілковитий карт-бланш від Володимира Зеленського і була однією із його фавориток у верхівці владної команди.
Відтак нинішня новина про намір президента попрощатись зі Свириденко стала для багатьох дещо неочікуваною.
“Я вдячний Юлії за чітку, стабільну і ефективну роботу на посаді премʼєр-міністра, за роки результативної роботи в команді України та запропонував очолити їй новий значимий напрямок у відносинах з ключовим партнером“, – повідомив по обіді у неділю 12 липня Володимир Зеленський.
У свою чергу сама Свириденко написала: “Вдячна президенту за довіру та високу оцінку роботи нашої команди. Пишаюся тим, що мала честь очолювати уряд у найскладніший період новітньої історії України… Готова й надалі служити українській державі та виконувати завдання, спрямовані на посилення позицій України, захист національних інтересів і наближення справедливого миру“.
Ані Свириденко, ані сам Зеленський не написали прямо, яку саме посаду може отримати прем’єрка після своєї відставки, утім, із повідомлень, опублікованих ними, випливає, що може йтися про посаду посла України у США.
Одразу кілька співрозмовників BBC News Україна на Банковій підтвердили: Свириденко і справді після Кабміну планують відправити у Вашингтон.
“Стефанішину (нинішню посла України у США. – Ред.) терміново потрібно зняти“, – пояснив один із обізнаних з деталями такого рішення співрозмовників.
Причина – наявність проти неї кримінальної справи. Якої саме – вже існуючої чи якоїсь нової, – наразі не уточнюють.
Цю саму причину BBC News Україна підтвердив іще один співрозмовник з ОП.
“До Юлі жодних зауважень чи питань не було. Це (перезавантаження уряду. – Ред.) не про Юлю історія, а про Кабінет міністрів. Але є питання по Вашингтону: як відчуваємо, Олі доведеться повертатись, і, відповідно, потрібна сильна фігура на Вашингтон, щоб вести справи там“, – пояснюють на Банковій.
Сама Свириденко та Стефанішина наразі цих деталей не коментують.
Стефанішина після звільнення з уряду минулого літа не пробула у США і року. Ще перед призначенням оглядачі казали про певний домоклів меч кримінальної справи, який нависав над нею.
Водночас агентство “Інтерфакс-Україна” повідомило, що нинішня посол України в США залишає дипломатичну службу нібито “за власним бажанням”, а президент “задоволений її роботою”.
Тим часом в урядовій команді повідомили BBC News Україна, що про заплановані перестановки всередині Кабміну стало відомо ще в пʼятницю, 10 липня.
“Це стало неочікуваним для багатьох. Хоча дух того, що “ми допрацьовуємо рік” витав уже десь з місяць“, – зауважили в урядовій команді.
“Make Shmygal premier again”
На тлі можливої відставки Свириденко найбільшою інтригою одразу ж стало те, хто сяде у прем’єрське крісло замість неї.
Соцмережі миттєво вибухнули черговою порцією мемів про Дениса Шмигаля, якого рік тому пересадили з цього крісла спершу у Міноборони, а ще за пів року – у міністерство енергетики.
“Щоб не плутатись у врядуванні, пропоную по парних роках призначати Шмигаля прем’єр-міністром, по непарних – звільняти і ставити на якесь міністерство. Так, поки не попрацює у всіх. Років на 20 вистачить“, – іронізує з цього приводу політичний оглядач медіа “ҐРУНТ” Олександр Нотевський.
“Make Shmygal premier again“, – жартує тим часом автор численних інтернет-мемів Діма Коваленко.
Ці та інші меми одразу ж підхопили депутати, які почали пересилати їх не тільки одне одному, а й самому Денису Шмигалю.
12 липня, на тлі новин про відставку Свириденко, президент і справді опублікував фото своєї зустрічі із міністром енергетики Денисом Шмигалем.
“Обговорили, що саме зараз потребує нових і більш рішучих кроків для захисту нашої енергетики, наших стратегічних інфраструктурних обʼєктів по всій території України. Виконання планів стійкості українських областей і громад повинно відбуватись однаково якісно, і відставання в тому чи іншому регіоні означає загрозу для життя людей“, – повідомив президент.
“Насправді, якби Дениса знову запропонували прем’єром, голоси за нього без проблем би знайшлись. Але, на жаль, схоже, його зараз у це крісло ніхто садити не буде“, – із певним сумом говорить один із членів “монобільшості”.
Та чи є Шмигаль нині серед претендентів на прем’єрське крісло наразі достеменно невідомо.
Так само невідомо і те, чи розглядають на цю посаду міністра оборони Михайла Федорова або мера Харкова Ігоря Терехова, фото з якими Володимир Зеленський теж показав 12 липня.
На всі питання журналістів про конкретний перелік кандидатів на очільника Уряду в Офісі презитента ні офіційно, ні в неформальних розмовах прямо не відповідають.
Чому в такому разі про Шмигаля, Федорова та Терехова зараз заговорили у цьому ключі?
Справа – не лише у їхніх свіжих фотографіях з президентом, а й у повідомленні, яке голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія надіслав депутатам у чаті “монобільшості”.
“Чат у нас давно “тече”, тому особливо в ньому ніхто нічого не обговорює. Але ті прізвища, які з’явились у медіа і деяких колег із опозиції, нам кинув саме у цьому чаті Давид. Загалом якоїсь конкретної інформації у нас зараз нуль. Лише сказали, що фракція у вівторок“, – пояснює один зі “слуг народу”.
На тому, що “поки нічого не ясно”, наголосили і кілька інших депутатів “монобільшості”.
Хоча є і ті, хто каже: можливі перестановки в уряді у верхівці “Слуги народу” обговорювали вже близько трьох тижнів, а у окремих кандидатурах, які зараз “підсвітила” Банкова, навіть можна побачити ознаки можливих виборів.
“За моїми відчуттями, ці перестановки можуть робитися з прицілом на вибори в осяжній перспективі. Наприклад, переводячи Терехова у Кабмін йому таким чином дають дорогу у Раду з якоюсь його політсилою. Хоча у нинішньому Кабміні є і ті, кого і без виборів давно треба було б змінити“, – каже BBC News Україна один зі “слуг народу”.
Тим часом на Банковій такі припущення заперечують. Кажуть, причина – геть в іншому.
“Про вибори – це дуже абстрактні розмови людей, у яких в житті все добре. Треба більше спілкуватись з людьми в суспільстві і тоді менше буде думок про вибори. А щодо Терехова, то він дуже досвідчений, і є реально ідея залучити досвід Харкова для інших прифронтових громад, для інших міст“, – пояснюють на Банковій.
У Офісі президента також підкреслюють, що Терехов не обов’язково може опинитись у новому уряді замість чинного віцепрем’єра з відновлення України, міністра розвитку громад та територій Олексія Кулеби, якому теж пророкують відставку.
“Це (розмова з Тереховим. – Ред.) скоріше про напрямок, який обирається по кандидатурі“, – додають у команді Зеленського.
“Вирішено на 90 відсотків”
Наразі найбільш реалістичним наступником нинішньої прем’єрки і на Банковій і на Грушевського називають голову “Нафтогазу” Сергія Корецького.
“Сергій дуже класний“, – кажуть в ОП.
“Те, що Корецький стане прем’єром, вирішено вже відсотків на 90, але керівництву фракції доведеться піднапружитись, щоб зібрати за нього голоси, бо не всі наші станом на зараз готові підтримати його кандидатуру: у когось є питання до нього, а хтось навпаки нічого про нього не знає“, – пояснює один зі “слуг народу”.
Сам Сергій Корецький ані свого потенційного призначення прем’єром, ані зустрічі із президентом 12 липня наразі публічно не коментував.
Але про зустріч із ним президент повідомив одразу після заяви про розмову зі Свириденко.
Загалом на Банковій наголошують: наразі впевнено можна говорити лише про відставку Свириденко і її поїздку у Штати послом.
“Щодо решти кандидатур поки що все в процесі“, – пояснюють в ОП.
Водночас додають: окрім зміни у міністерських кріслах, варто чекати і перестановок у окремих силових відомствах. Наприклад, в СБУ, куди на посаду очільника зараз розглядають нинішнього заступника голови Служби безпеки Олександра Поклада.
“Реальний масштаб змін буде видно десь в четвер 16 липня“, – додає BBC News Україна вже інший співрозмовник із Банкової.
Цей тиждень у Раді пленарний і депутати будуть збиратись у залі.
17 липня уряд Юлії Свириденко мав би відзначати свою першу річницю роботи, натомість саме напередодні цього дня Україна може отримати і новий Кабмін, і нового прем’єра. Щоправда на цьому шляху може не обійтись і без сюрпризів.
Адже якщо нинішнього фаворита прем’єрських перегонів Сергія Корецького Рада не зможе чи не захоче призначити з першого разу, обов’язки прем’єра знову (хай і тимчасово) доведеться виконувати Денису Шмигалю. Адже, за законом, це має робити саме перший віцепрем’єр.
Навряд чи, погоджуючись очолити Кабмін вже у далекому 2020-му році, Денис Шмигаль думав про те, що стане найбільш незамінним та універсальним держуправлінцем часів президента Зеленського.
Раніше ми повідомляли: Під час нічної атаки Одещини російський шахед перетнув кордон та вибухнув на території Молдови

Залишити коментар