Новий господар Дунаю: японська креветка масово заселяє водойми Придунав’я та загрожує майбутньому рибного промислу

Жителі Придунав’я вже звикли, що у їхніх сітках дедалі частіше з’являється незвичний улов. Замість традиційних дунайських раків місцеві рибалки дістають великих, майже прозорих ракоподібних. Мова йде про японську річкову креветку (Macrobrachium nipponense), яка за лічені роки перетворилася з екзотичного «чужинця» на повноправного мешканця Дунаю та придунайських озер. Про деталі розселення та результати досліджень журналістам «Бессарабії INFORM» розповів доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) Павло Сергійович Кутіщев.

 Азійський «десант» на Дунаї

Ще кілька років тому японська прісноводна креветка була для бессарабських рибалок маловідомим видом. Сьогодні ж вона масово освоює систему Дунаю та озера. Науковці ІРГЕМО спільно з Одеським рибоохоронним патрулем провели серію досліджень на човнах у різних кілометрових зонах річки. Результати вражають: вид демонструє аномальну адаптивність і витривалість.

«Цей вид характеризується дуже швидкими темпами росту, раннім статевим дозріванням, високою плодючістю та кількома нерестами протягом одного сезону. Вона легко переносить коливання температури, солоності та вмісту кисню. А через потепління клімату умови в пониззі Дунаю для неї стали справжнім “курортом”. Дунайська популяція демонструє великі для свого виду розміри: якщо в Азії самці рідко перевищують 8-9 см, то у нас ми фіксуємо особин до 12 сантиметрів» — зазначає Павло Кутіщев.

Хто у зоні ризику

У штучних лабораторних умовах науковці детально вивчили трофічну поведінку прибульця. Виявилося, що японська креветка — це агресивний хижак, бентофаг і детритофаг в одній особі. Вона їсть усе: від личинок комах до молоді риб. Крім того, вид має високий рівень внутрішньовидової агресії та канібалізму.

Відео

У місцевих рибалок виникає логічне питання: як поява нового сусіда вплине на традиційні дунайські види риб? За словами вченого, ситуація неоднозначна. Наприклад, дунайський оселедець – у безпеці. Креветка ніяк не вплине на його популяцію. Оселедець— це пелагічна риба, вона живе і пересувається в товщі води, її молодь також пелагічна, тому вони просто не перетинаються з донною креветкою. А от фітофільні карпові та хижаки перебувають під загрозою. Новий вселенець небезпечний для риб, які відкладають ікру на рослинність. Це судак, карась, лящ, тарань тощо. Креветка вже активно заселила придунайські озера і масово виїдає там риб’ячу ікру та личинок, що ставить під велику загрозу майбутні «врожаї» молоді риби. Крім того, вона є прямим харчовим конкурентом для корінного вузькопалого рака.

 Географія промислу: де ловиться найкраще?

Дослідження науковців показали, що наразі креветка поширена на Ізмаїльщині дуже неоднорідно. Це пов’язано не з біологією, а з тим, наскільки місцеві рибалки навчилися з нею працювати. Ізмаїл в цьому переліку абсолютний лідер. Тут рибалки найшвидше пристосували свої снасті (ятери, сітки) і мають найкращі улови. У Кілії  стабільні показники вилову, який активно освоює місцеву акваторію. А от Вилкове та Рені поки що демонструють слабкі результати. Проте науковці заспокоюють: креветки там не менше і вона не дрібніша, просто місцеві промисловики ще тільки вчаться її ефективно ловити.

При цьому Павло Кутіщев запевнив, що розмір креветок взагалі не має прив’язки до конкретного району чи міста. В усіх зонах фіксуються однакові біометричні показники: самки мають довжину від 1 до 6–7 см, а от самці сягають від 3 до 12 см. Останні якраз і становлять основну «промислову довжину», яка цікавить ринок.

Економіка делікатесу

Бессарабія завжди вміла перетворювати природні виклики на гастрономічні фішки. Сьогодні «японка», яку в народі вже охрестили «дунайською креветкою», активно завойовує рибний ринок, бо цьогоріч стартував перший її промисловий вилов.  Проте ціноутворення на новий делікатес поки що дивує контрастами.

Безпосередньо у Кілії, де ловом займаються місцеві рибалки-приватники, свіжу креветку можна придбати орієнтовно за 600 гривень за кілограм (однак на місцевому ринку її чомусь ми не знайшли, а тільки через оголошення в соціальних мережах). А от варто цьому улову доїхати до Одеси, як роздрібна вартість делікатесу злітає до 2500 гривень за кілограм.  Звідси виникає логічне питання: чи не занадто дорого це для інвазивного виду, який навпаки треба регулювати?

Напевне, ціну диктує реальний високий попит, і з цим нічого не поробиш.

«Враховуючи, що запас цього інвазійного виду стрімко збільшується, відповідно, з кожним роком такого збільшення зростатимуть ліміти та реальні вилови, що у підсумку має призвести до зниження ціни», — пояснює економічний бік питання Павло Кутіщев.

 Що робити далі: вчені закликають до інтенсивного вилову

Єдиний дієвий науковий спосіб захистити дунайські екосистеми від повної перебудови структури біоценозів — це організація спеціалізованого промислу та інтенсивне вилучення креветки з води. Науковці ІРГЕМО наполягають: вид є чужорідним, агресивним та шкідливим для традиційних риб, тому його не просто можна, а необхідно виловлювати у великих обсягах.

Відео

Проте на шляху до регулювання чисельності загарбника прогнозовано постануть бюрократичні та екологічні суперечки.

«Безумовно, у нас завжди знайдуться опоненти. Активізуються деякі природоохоронці або чиновники, які почнуть шукати проблеми: мовляв, впроваджується забагато нових знарядь лову, сіток, що це може зашкодити іншим видам. Особливо гостро це питання постане, коли ми заговоримо про заповідні зони. Ситуація мені дуже нагадує історію з чорним бакланом. Цей птах нищить рибу, руйнує дерева, є ключовим учасником циклу розповсюдження небезпечної гельмінтофауни (паразитів). Але його затято захищають деякі орнітологи, ніби закривши очі на катастрофічні наслідки для всієї іншої природи. Попри це, ми продовжуємо біологічні розрахунки. Визначення чітких, науково обґрунтованих лімітів має стати ефективним інструментом для контролю популяції креветки», — підсумував Павло Кутіщев.

Отже, «вигнати» японську креветку з Дунаю вже не вдасться — вона тут назавжди. Проте Бессарабія має всі шанси перетворити цю екологічну проблему на успішний та смачний бізнес для місцевих рибалок.

Раніше ми повідомляли: Відродження рибництва на Одещині: унікальний досвід релокованого бізнесу став основою міжнародного проєкту AQUABATOR