Директорка дитсадка з Ізмаїльського району номінована на премію Верховної Ради України

Сьогодні, 19 червня, депутати Одеської обласної ради на черговій сесії підтримали клопотання до парламенту щодо присудження престижної щорічної премії Верховної Ради України імені Василя Сухомлинського Надії Олександрівні Чакір — директорці Кислицького закладу дошкільної освіти «Ромашка» Саф’янівської сільської ради Ізмаїльського району. Ця висока державна нагорода — не просто черговий рядок у біографії освітянки, а визнання її запеклої боротьби за безпеку малечі у прикордонні, сміливості під час евакуації сиріт та ламання застарілих стереотипів про сільську освіту. Кореспондентка «Бессарабії INFORM» поспілкувалася з номінанткою зранку в день сесії облради.

Надія Чакір — корінна мешканка села Кислиця, де вона народилася у 1982 році. Закінчила Ізмаїльський державний гуманітарний університет за фахом «Історія та правознавство», проте доля розпорядилася так, що спочатку дипломованого спеціаліста запросили працювати юрисконсультом до сільської ради Старої Некрасівки. Жінка згадує, що її кар’єрний поворот відбувся абсолютно раптово.

«Я пропрацювала в сільраді всього два місяці, аж раптом виявилося, що в нашому дитячому садочку криза — немає ні методиста, ні керівника. Мене попросили: “Надю, ну виручай, іди хоча б на пів ставки методистом”. Я погодилася підставити плече, а вже за місяць мене офіційно призначили директором. Там я пропрацювала чотири роки на декретному місці. Відтоді, хоч як би я не намагалася змінити сферу, життя та доля все одно повертали мене до малечі. Мабуть, це і є справжнє покликання», – розповідає Надія Олександрівна.

Окремою сторінкою у професійному житті Надії Чакір стало керівництво Ізмаїльським центром соціально-психологічної реабілітації дітей. Саме на її каденцію випав найважчий виклик — початок повномасштабної війни у лютому 2022 року.

Коли прикордонна Бессарабія опинилася під загрозою, саме Надія Олександрівна взяла на себе колосальну відповідальність за життя знедолених дітей, які залишилися без батьківського піклування. Вона успішно евакуювала 26 вихованців центру до безпечної Румунії, які згодом повернулися до України в прийомні родини. Цей досвід загартував керівника та зробив її відомою в усьому Ізмаїльському районі як людину слова та діла.

У 2024 році Надія Чакір повернулася до рідної Кислиці, де очолила дитячий садок «Ромашка». Наразі це один із найбільших і найпрогресивніших дошкільних закладів Саф’янівської громади. Під її керівництвом працює потужний і злагоджений колектив із 28 співробітників, який виховує 76 малюків.

Разом із творчим методистом Надія Олександрівна перетворила садок на осередок креативу. Вони самотужки створюють дивовижні канонічні фотозони для вихованців, ведуть сучасну сторінку в TikTok, де популяризують заклад, та проводять масштабні свята. Тут відроджують українські традиції — наприклад, новорічно-різдвяні свята з традиційною кутею та домашніми варениками стали візитівкою закладу.

Проте за красивою картинкою у соцмережах ховаються надважкі реалії воєнного стану, про які директорка говорить із глибоким болем.

«Дошкільна освіта — це фундамент, саме у віці від 3 до 6–7 років формується особистість людини, її перші кроки у суспільстві. І на нас лежить величезна місія. Але подивіться, в який нелегкий час ми працюємо. Постійні повітряні тривоги…Уявіть собі групу, де 20 малюків ясельного віку — їм всього по 2–3 роки. І за день сирена може пролунати три, а то й чотири рази. Кожного разу вихователям треба миттєво зібрати, одягнути, заспокоїти та спустити всю цю малечу в укриття. Це колосальне психологічне та фізичне навантаження. Працювати в селі зараз взагалі дуже важко — це і специфіка роботи з батьками, і утримання колективу», – каже жінка.

Надія Чакір відверто зізнається: раніше вона вже отримувала подяки від очільника обласного департаменту освіти і науки Олександра Лончака. Проте премія Верховної Ради України імені Василя Сухомлинського — це нагорода зовсім іншого, найвищого національного рівня, яка присуджується за видатні досягнення в освіті.

Користуючись нагодою, керівниця через «БІ»  озвучила головний біль та мрії багатьох дошкільників України.

«Я дуже мрію, щоб наше суспільство і влада нарешті зрозуміли: дошкільна освіта потребує максимальної уваги. Нам катастрофічно не вистачає сучасного забезпечення. Бракує сучасної методичної та дитячої літератури, якісних розвивальних матеріалів. Мрію, щоб у кожного вихователя на робочому місці був хоча б елементарний сучасний ноутбук, щоб у групах з’явилися інтерактивні мультимедійні дошки. Наразі майже весь роздатковий матеріал наші педагоги готують і друкують своїми руками. Ми тримаємося на шаленій любові до дітей та вірі в майбутнє», – зізнається Надія Чакір.

Попереду на Надію Олександрівну чекають офіційний розгляд документів у Комітеті Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій і безпосереднє вручення нагороди. Проте колектив дитсадочка «Ромашка», батьки вже знають: їхня директорка повністю уособлює головну філософію великого педагога Сухомлинського — вона щодня без залишку віддає своє серце дітям.

Довідково. Премія Верховної Ради України імені Василя Сухомлинського — це щорічна державна відзнака для найкращих педагогів країни за видатні досягнення у навчанні та вихованні молоді.

Кожного року її присуджують 54 лауреатам, серед яких вчителі шкіл, вихователі дитсадків, викладачі коледжів та професійних ліцеїв.

Процес відбору складається з двох етапів: спочатку обласні ради висувають кращих кандидатів від своїх регіонів, а потім профільний Комітет Верховної Ради затверджує фінальний список переможців. Нагородження лауреатів традиційно відбувається восени до Дня працівників освіти.

Раніше ми повідомляли: Очільник Департаменту освіти Одещини пригрозив громадам відповідальністю за відсутність гарячого харчування у школах