У селі Білгород-Дністровського району працює незвична туристична локація «Персикова хата»

У селі Базар’янка Тузлівської громади Білгород-Дністровського району є незвична «Персикова хата». Завдяки своїй працьовитості, завзятості та наполегливості, сім’я Асютенко не просто посадила великий персиковий сад, але і створили локацію для гостей та туристів. Про це, посилаючись на Тузлівську сільську раду, повідомляє «Бессарабія INFORM».

Як розповіла господарка цікавої туристичної локації Антоніна, їхній сад теж почався з любові до рослин та мрії, щоб одне дерево персика, яке росло на городі, перетворилось на рожеве море цвітіння, на зелений гарний сад.

«Сад-це кропітка, важка робота, яка потребує часу та великих знань, особливо, якщо вирощувати його з нуля, особливо, якщо це примхливий персик.

Але то не лякало мого чоловіка Володимира. Його вроджена риса характеру -«задумане-здійснити», знання агрономії та розписані мною фантазії, як це може бути гарно, конкурентноздатно, плекали наш ентузіазм. А ще постійна підтримка рідних та друзів-це дуже важливо!» – розповідає жінка.

Сад розпочинався із шести закуплених персиків. Наразі обійстя «Персикова хата» налічує до двох сотень дерев, як старих, так і нових насаджень. Основна частина саду- різноманітні цікаві сорти персику, декілька сортів абрикос( серед них -чорний абрикос), сливи, яблук, черешні, груші, вишні, хурми, айви та ківі.

Також постійно сад збагачується кущовими рослинами: малиною, ожиною, йоштою, ожиномалиною, гранатом, різноманітними сортами винограду.

Господарі туристичної локації наголошують: з логотипу видно, що сад- то хатинка для персиків, які ростуть тут у гармонії з природою та любові.

«У мирні часи садом полюбляли гуляти поціновувачі смакоти. Люди приїжджали до «Персикової хати», аби власноруч зірвати персик, скуштувати його безпосередньо з дерева. Їм дуже подобалось гуляти садом під екскурсійні розповіді про кожне дерево, кожен сорт.

Це незабутні емоції, але колосальний труд. Адже ти маєш виростити достойний продукт, твоє обійстя має мати належний вигляд, щоб люди тут поринали у дитинство, звідки ми усі родом», – зізнаються власники обійстя.