У Болградському районі виявлені запаси мінеральних вод

У Болградському районі геологи знайшли запаси гіпсу, вапняку, суглинків та мінеральних вод. Всі ці корисні копалини науковці відшукали переважно на території Арцизької громади. Про це журналісту “Бессарабії INFORM” розповів  професор кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Одеського національного університету ім. І. Мечникова Володимир Кадурін.

За даними професора, в межах колишнього Арцизького району прояви гіпсу зустрінуті в еоплейстоценових глинах у вигляді включень, загіпсованих тріщин, лінз, прошарків потужністю 3,2 м із вмістом гіпсу від 10 до 50%, в меншій мірі до 90%, у вигляді друз (мінеральних агрегатів) від 3-5 см до 10-20 см. Перспективи використання гіпсу як сировини цементної невеликі через їх локальне розповсюдження. Доволі цінна розробка гіпсу наявна в прояві на Главанському родовищі вапняків, де гіпс знаходиться в пласті з потужністю 1,5 м.

Окрім того, на території Арцижчини до реально перспективних корисних копалин відносяться вапняки як сировина для  пиляних стінових матеріалів, вапняки як сировина для буту і щебню, пісок будівельний та суглинки як цегельно-черепична сировина. З відкладами нижнього понту (одеські верстви) зв’язані Деленське і Главанське родовища вапняків, як сировини для пиляних стінових матеріалів, які локалізуються у відкладах мілководно-морських фацій, широко розвинутих в північно-західній частині вивченої території. Корисна потужність пластів складає 3,9-4,5 м.

Також в Арцизькій громаді досліджені Главанське родовище, де виявлені поклади суглинків, а ще Арцизьке родовище із невеликими запасами мінеральних вод.

В коментарі журналісту «БІ» начальниця відділу культури та туризму Арцизької міської ради Світлана Дімова детальніше пояснила рівень запасів корисних копалин, які є на території громади.

Вона зауважила, що тут наявні наступні корисні копалини: каміння-черепашник, пісок та глина для виробництва цегли. Біля сіл Кам’янське та Главані знаходяться кар’єри, де видобувався камінь-черепашник. Інший кар’єр розташований біля міста Арциз. Відповідно до існуючої інформації, міцність пластів вапняку в цих кар’єрах сягає 18-22 м.

Щодо запасів мінеральних вод, то Світлана Дімова конкретизувала, що централізоване водозабезпечення населених пунктів Арцизької ТГ здійснюється за рахунок експлуатації підземних вод сарматських відкладів. Води слабкосолоноваті з мінералізацією 1,2 – 1,4 г/л і зі змістом сірководню до 18 мг/л.

Загальна мінералізація підземних вод Арцизької громади за статистичними даними складає 1,2 – 2,9 мг/дм3, окисленість – 5-11 мг/дм3. Вміст аміаку коливається в межах – 0,2-5 мг/дм3, заліза – 0,14-1,5 мг/дм3, вміст хлориду – 125-290 мг/дм3, сульфатів – 166-475 мг/дм3, натрію і калію – 570-750 мг/дм3, сірководню – 0,5-3,2 мг/дм3.

«Враховуючи, що доступні джерела води характеризуються високою мінералізацією, вони виходять з розряду кондиційних для цілей питного водопостачання. Але за деякими даними, на території громади є джерела мінеральних вод, корисних для використання в лікувальних цілях. Точної інформації щодо місцезнаходження таких свердловин немає, та аналіз води для підтвердження даних не проводився», – підкреслила чиновниця.

Нагадаємо, що список корисних копалин Білгород-Дністровського району досить значний, але їх видобуток нерентабельний. На Білгород-Дністровщині є важливі природні ресурси: нафта, газ та золото. Розробка багатьох із них може бути дуже перспективною, але для цього потрібні інвестиції.