Нашумілі модульні укриття в Бессарабії – цікавий досвід Вилкового та умови появи таких споруд в інших громадах

В Україні, особливо на територіях, що близькі до фронту, активно з’являються так звані модульні укриття. Це невеличкі напівпідземні споруди, які гарантують безпеку населення у разі вибуху, вибухової хвилі, осколкового удару, а також стихійного лиха. Нещодавно тендер на закупівлю подібного оголосила Вилківська міська рада, аби забезпечити їм місцеву школу. Але, як виявилося, є нюанси.

Закупівлю 1 серпня оприлюднив Відділ освіти, молоді та спорту Вилківської міської ради. Очікувана вартість — півтора мільйона гривень. Наразі вона перебуває на стадії завершення. Єдиний учасник, ТОВ “Хоббіт Хауз”, який запропонував побудувати модульне укриття за 1 490 000 гривень, очікує на отримання статусу переможця (термін відповіді 5-20 днів, крайній – 29 серпня). Однак тендер взагалі може не відбутися через те, що такі укриття наразі не задокументовані державою, одже витрата може бути характеризована як нецільове використання коштів.

Аби місцеві ради мали можливість будувати такі споруди, їх мають затвердити на законодавчому рівні, а також узгодити працівники ДСНС.

Можливо, це буде зроблено, але наразі закупівля таких об’єктів саме з офіційних бюджетів не є юридично обґрунтованою.

Втім такі варіанти укриттів дійсно могли б допомогти вирішити питання неможливості відкриття дитячих садочків та шкіл, де наразі немає можливості забезпечити укриття для дітей. Ми з’ясували, що у Вилківській школі, про яку йде мова, є найпростіше укриття, але там можливо розмістити невелику кількість учнів, тому навчання проводиться у дві зміни. А модульне, за задумом міскради, могло б вміщати близько 120 людей. Нещодавно в місті навіть виконувалися роботи з підготовки території школи під майбутнє встановлення модуля.

До речі, на відео — огляд укриття, яке будує саме потенційний переможець тендеру. Представлено об’єкт на 11 модулів. Попередньо, Українська Венеція планує придбати 1 комплект самої споруди без обладнання та меблів (у виконкомі вирішили обладнати самостійно, аби зекономити).

За нашими даними, на рівні адміністрацій Бессарабії в громадах підтримали ідею встановлення на території комунальних закладів подібних споруд в разі, якщо це буде схвалено державою. Хоча задоволення не з дешевих, це б допомогло вирішити складну ситуацію з освітою. Окрім того, у багатьох населених пунктах півдня Одещини взагалі немає надійних бомбосховищ — їх замінюють напівпридатними підвалами, найпростішими укриттями, в яких насправді є сенс лише при вибуховій хвилі. Тоді як прицільний удар може зробити з таких схованок братську могилу…

Тож, чи був досвід Вилкового успішним та корисним для інших ТГ Бессарабії, чи вони дійсно погарячкували, “БІ” обов’язково розповість.