RU UA
RU UA

Аукціон для отримання найкращої ціни чи міжусобойчик представників влади: сьогодні намагаються продати порт Усть-Дунайський

0 коментарів 9612 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Сьогодні, 17 січня, Фонд держмайна проводить приватизаційний аукціон з продажу морського порту – Усть-Дунайський. Це перший морський порт України, який виставили на приватизацію. Продати Усть-Дунайський планували ще до війни, але його не вважали стратегічним об’єктом і кілька разів аукціони скасовували. З початком війни і переорієнтацією вантажних потоків ситуація змінилася і порт спішно виставили на продаж. 


У Фонді Держмайна такий поспіх пояснюють тим, що нібито “сьогодні за нього можна отримати найвищу ціну”.

“Ще два роки тому на той порт навіть ніхто дивитися не хотів би, тому що по ньому немає економічних перспектив. Зараз вона є. І поки великі іноземні компанії мають бажання, гроші, і шляхи розвитку цього активу, місцеві корупціонери шкодять інтересам як порту, так і держави, щоб далі збагачуватися”, – заявив директор департаменту корпоративного управління Фонду Юрій Чердинцев.

За порт встановили стартову ціну 60 млн грн. У Фонді Держмайна сподіваються, що вона зросте в кілька разів. Там запевняють, що за актив конкуруватимуть кілька компаній з іноземним капіталом.

Утім, є й інша думка, чому порт Усть-Дунайський так поспішно підготували до продажу. На думку керівництва і колективу порту, підприємство хочуть продати конкретному покупцеві з числа представників правлячої влади. При цьому його стартова вартість значно занижена.

Порт складається з трьох активів: самого порту в м. Вилкове Одеської області, портопункту “Кілія” і бази обслуговування спеціальних суден ліхтеровозів на острові Шабаш. При цьому його виставлено на аукціон не як підприємство, а як майновий комплекс із 43 об’єктів нерухомості площею 4,6 тис. кв.м. На думку директора порту Юрія Мартинюка, продаж порту є передчасним і потрібен додатковий час для підвищення його ринкової вартості.

Він також вважає, що приватизація порту може відбуватися в інтересах стивідорної компанії, нібито пов’язаної з нардепом Миколою Тищенко.

“Компанія ЗТК, яка перевантажує вантажі Тищенка через наш порт, відмовляється платити державі, – розповів журналістам Юрій Мартинюк. – Усі інші стивідори платять, а він ні. Це політична корупція, я вважаю. Півтора року тому ЗТК рейдерським шляхом захопив наш склад, майно державного підприємства. Нічого нам не платить за зберігання вантажів. На сьогодні борг перевищує 2 млн гривень. Усі інші оператори платять порту за використання державної інфраструктури 0,5 долара за тонну вантажу. Це дуже невисока ставка. У порту Ізмаїл стивідори платять 3 долари з тонни. ЗТК вирішив, що вони можуть платити нашому порту всього 0,05 долара, тобто 5 центів з тонни, заробляючи 18 доларів на тонні зерна. Іншими словами, держава має дотувати надприбутки приватного стивідора”.

Нардеп справді останнім часом активно цікавиться портовим бізнесом на півдні Одеської області. У листопаді він навіть приїжджав до Кілії, як голова робочої депутатської групи з морегосподарства, і відвідав портопункт Кілія. Разом із колегами він проводив перевірку можливих порушень експлуатації об’єктів інфраструктури порту. Про результати свого візиту Тищенко не повідомив, але буквально перед Новим роком заявив, що ініціював звільнення керівника порту Кілія нібито за корупцію.

Директор порту звинувачення нардепа називає вигаданими і нічим не підкріпленими.

“Порту Кілія не існує, є порт Усть-Дунайськ, у складі якого є портопункт Кілія. Те, що народний депутат цього не розуміє, свідчить про рівень обізнаності людини, яка сама себе призначила керівником групи з перевірки портів. Але суті це не змінює. Тищенко дійсно звернувся до Фонду державного майна з вимогою мене звільнити. У ФДМ є такий лист. Він нічим не підкріплений. Жодних фактів. Тільки його бажання. Фонд надіслав мені запитання. На всі запитання ми дали ґрунтовну відповідь. Поки що у Фонду більше запитань немає”, – каже Мартинюк.

Ситуація в порту Усть-Дунайськ уже давно складна. Там існує конфліктна ситуація між портовими операторами ТОВ “Зерновий термінал Кілія”, компанією “Краншип” і адміністрацією. Кожен із них звинувачує один одного в корупції та обмані, захопленні державного майна. Обидві приватні компанії перебувають у стані гострої конкурентної боротьби і вже давно заявляли, що мають намір брати участь у приватизації порту. У деякі моменти конфлікт у порту переростав навіть у фізичне протистояння.

У те, що в таких умовах порт може купити якась компанія з іноземним капіталом і порт отримає подальший розвиток, як на це нібито розраховують у Фонді Держмайна, віриться насилу. Не виключено, що тендер буде проведено в ручному режимі і подальше протистояння його учасників продовжиться. На цьому тлі побоювання працівників порту, що підприємство може викупити хтось із зернотрейдерів, якого цікавитиме лише портопункт Кілія, де здійснюється перевалка агропродукції на експорт, а розвиток решти об’єктів порту опиниться під загрозою, не виглядають надуманими. Як буде насправді побачимо вже дуже скоро. Бессарабія INFORM продовжить стежити за ситуацією.

Прокоментувати

Ваша email адреса не буде опублікована