«Золоті часи» Дунаю позаду, агросектор на межі, а аеропорт «заморозили»: чим пожертвував Ізмаїльський район у 2025 році

На сьогоднішньому пленарному засіданні сесії депутати Одеської обласної ради офіційно затвердили доопрацьований звіт Одеської ОВА про виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку за 2025 рік. Для Ізмаїльського району це голосування поставило офіційну крапку у дискусіях про реальний стан справ: логістичний бум у Придунав’ї закінчився, аномальна спека знищує врожаї, а масштабні інфраструктурні проєкти відкладені на невідомий термін. «Бессарабія ІНФОРМ» провела аналіз проєкту рішення, щоб показати реальну ціну, яку Ізмаїльщина платить за виживання в умовах воєнного часу.

Головний тривожний маркер звіту — стрімке падіння обсягів перевалки в дунайських портах. Після того як повноцінно запрацював глибоководний морський коридор із портів Великої Одеси (які разом обробили левову частку з 82,2 млн тонн загального обласного вантажообігу), потреба в дорогих логістичних маршрутах через Ізмаїльський район різко впала. Навіть попри те, що Одеська область пережила понад 120 ракетно-дронових атак, спрямованих саме на портову інфраструктуру, основний вантажопотік повернувся до Чорноморська, Одеси та Південного. Усі три дунайські порти Ізмаїльського району разом спромоглися перевалити лише 19,4 млн тонн вантажів.

Офіційні цифри розподілилися наступним чином:

• Ізмаїльський порт залишається лідером регіону, але здав позиції до 11,8 млн тонн;
• Ренйіський порт зафіксував падіння до 6,5 млн тонн;
• порт “Усть-Дунайськ” спромігся лише на скромні 1,1 млн тонн.

Падіння обсягів перевалки автоматично означає зменшення відрахувань до бюджетів припортових громад. Державні та інвесторські кошти наразі йдуть не на розвиток чи модернізацію терміналів, а виключно на аварійне відновлення причалів після обстрілів та підтримання паспортних глибин судноплавних каналів, щоб порти взагалі не зупинилися. Щоправда, серед інших рішень сесії для Ізмаїльщини є майнові зміни — облрада сьогодні також прийняла на свій баланс судно-рефрижератор «Косатка».

Агропромисловий комплекс Ізмаїльщини у 2025 році пережив справжню катастрофу. ОВА у затвердженому звіті офіційно визнає: через чотиримісячну повну відсутність опадів в області зафіксовано серйозний недобір урожаю. Валовий збір зерна по всій Одеській області склав лише 4 106,1 тис. тонн. І найсильніше цей удар відчув саме посушливий південь. Щоб врятувати економіку, району довелося працювати в екстремальному режимі. Ізмаїльський район очолив обласний список за потребою у штучному поливі. Ті поодинокі агропідприємства, що мали доступ до робочих зрошувальних систем, змогли врятувати технічні культури, тоді як решта дрібних фермерів опинилася на межі банкрутства. Тривала спека ледве не перетворила унікальні придунайські озера на солончаки через відсутність природного притоку. Протягом року проводився регулярний державний моніторинг та здійснювався примусовий водообмін із Дунаєм через систему шлюзів на трьох найбільших водоймах: Ялпуг, Кугурлуй та Катлабух. Це дозволило зберегти екологічний баланс та не залишити села Ізмаїльщини без води.

Аналіз видатків чітко показує: всі фінансові ресурси спрямовувалися лише на три речі — безпеку, критичну інфраструктуру та медицину. У звіті ОВА прописано те, що масштабний довоєнний проєкт реконструкції та запуску аеропорту «Ізмаїл» повністю заморожений і позбавлений фінансування. Натомість вільні кошти в районі витрачали на облаштування укриттів у школах та дитсадках, а також на закупівлю потужних генераторів та альтернативних джерел живлення для лікарень.

У Ренійській громаді кошти виділялися не на нові об’єкти, а на ліквідацію аварій на зношених мережах водопостачання та водовідведення. Окремою проблемою став місцевий ЦНАП: через великий потік внутрішньо переміщених осіб (ВПО) установа працювала на межі можливостей, а виділені кошти йшли на її технічне дооснащення для швидкого оформлення державних допомог.

У Вилківській громаді фінансувалося термінове укріплення захисних дамб у дельті Дунаю, щоб під час сезонних паводків місто не пішло під воду.

Саф’янівська та Катлабузька громади стали лідерами в районі за кількістю оформлених пільгових кредитів. Оскільки агросектор сильно постраждав від посухи, фермери масово залучали кошти за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» (загалом по області за нею укладено угод на 32,4 млрд грн) та мікрогранти «єРобота» (по області видано 590,8 млн грн) під будівництво теплиць та садівництво, щоб хоч якось врятувати бізнес.

На фото – Ізмаїльський порт

Раніше ми повідомляли: Сорок років Натхнення та творчого польоту: у Болграді вийшло третє видання серії «Культурна спадщина Болградщини»