Не можна забрати надію: у Білгороді-Дністровському молилися за зниклих безвісти воїнів

Біля Алеї Надії у Білгороді-Дністровському відбулася спільна молитва за воїнів, які зникли безвісти. До неї долучилися троє священнослужителів різних християнських конфесій. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM».

Такі молитви започаткували самі родини. Вони передають священнослужителям списки з іменами своїх близьких, після чого разом узгоджують дату та час зустрічі. Ідею підтримали священнослужителі з Духовної ради християн в Одеській області.

Історія самої Алеї Надії також почалася з очікування. Її створення, окрім дружин зниклих воїнів, ініціювала мати захисника, який тривалий час вважався зниклим безвісти, — Валентина Лук’яненко. Вона хотіла, щоб на Алеї був портрет її сина Максима. Та поки проєкт втілювали, жінка отримала сповіщення про підтвердження його загибелі за результатами ДНК-експертизи.

Зараз аккерманка підтримує інші родини, які продовжують чекати на своїх рідних. Саме вона розповіла про ініціативу зі спільними молитвами та про те, як родини домовляються зі священнослужителями про такі зустрічі та заходи на їхню підтримку.

Цього разу молитву розпочав Іоан — священнослужитель ПЦУ та військовий капелан. Він зачитав усі імена воїнів, чиї портрети розміщені на Алеї Надії, та попросив Бога повернути зниклих безвісти захисників додому.

Разом із ним молилися Олександр, священнослужитель Української римсько-католицької церкви, та пастор Роман із Першої Білгород-Дністровської церкви.

Звертаючись до присутнії, пастор Роман сказав, що для тих, хто чекає на зниклого безвісти рідного, особливо важливо не втратити дві речі — можливість молитися і надію:

«У нас не можуть забрати декілька речей. Перше — це молитва, тому ми тут сьогодні, можемо звертатися до Бога. А друга — це надія. Це складне поняття. Я не можу дати цьому визначення, але це те, що веде нас у майбутнє», – наголосив священослужитель.

Для родин зниклих безвісти надія — не абстрактне слово. Це очікування дзвінка, звістки, зустрічі. Це віра в те, що портрети на Алеї Надії одного дня перестануть бути нагадуванням про невідомість, бо їхні рідні повернуться додому.

Раніше ми повідомляли: Одеський апеляційний суд відправив за ґрати жителя Болграда, який побив палицею безпритульну Хайку