У Ренійській громаді почалася реалізація Проєкту міжнародної технічної допомоги «NONA»

Три громади в Одеській області – Ренійська міська територіальна громада, Маяківська сільська територіальна громада та Саф’янівська сільська територіальна громада – беруть участь в реалізації Проєкту міжнародної технічної допомоги «Нове управління для нових просторів (NONA)». У Рені рішенням виконкому Ренійської міської ради призначено координатором роботи з нагляду за реалізацією проєкту головного архітектора, начальницю відділу містобудування та архітектури Світлану Грабовську, повідомляє «Бессарабія INFORM».

За наданою інформацією відділу містобудування та архітектури Ренійської міської ради, Проєкт NONA (New gOvernance for New spAces) реалізується в межах Програми регіону Дунаю (Danube Region Programme) та спрямований на створення нової багаторівневої системи управління для залучення зелених інвестицій у сталий розвиток міських і сільських територій. Терміни  реалізації проєкту: 01.01.2024 – 30.06.2026. До речі, Одеська область є однією з 10 пілотних територій, де буде протестована методологія ревіталізації деградованих територій шляхом залучення державного, приватного та громадського секторів до розробки та впровадження інвестиційних проєктів.

ДОВІДКА. Ревіталізація – звільнення деградованих (або депресивних) територій від кризи за допомогою проєктів, які об’єднують дії для добробуту місцевої громади, простору і місцевої економіки (в цілому), територіально сфокусовані і здійснюються у співпраці з місцевою громадою.

Виконавцями проєкту є ведучий партнер – Інститут геодезії Словенії (Республіка Словенія) та партнер в Україні – Науково-дослідний інститут геодезії і картографії. Основні цілі проєкту: відновлення деградованих територій – повернення земель до продуктивного використання, покращення екологічного стану; сталий розвиток – перехід до економіки, яка враховує екологічні та соціальні аспекти; створення нових можливостей – розвиток нових бізнес-моделей, створення робочих місць, підвищення якості життя мешканців громад.

Проєкт триває 30 місяців і складається з кількох ключових етапів:

1. Дослідження та підготовка (2024-2025 рр.): аналіз деградованих територій; оцінка екологічного стану територій; створення та наповнення реєстру деградованих територій; визначення пріоритетних ділянок для відновлення; підготовка інвестиційної стратегії та пошук потенційних інвесторів.
2. Пілотне тестування методології (2025-2026 рр.): розробка пілотних проєктів із залученням громадськості та приватного бізнесу; впровадження перших інвестиційних ініціатив у вибраних зонах; оцінка ефективності впроваджених рішень.
3. Масштабування та впровадження (2026-2027 рр.): залучення додаткового фінансування через Danube Green Investment Hub; впровадження масштабних інфраструктурних та екологічних проєктів; формування стратегії розвитку для подальшого використання напрацювань програми.

За попереднім планом дій та розподілом зон відповідальності, Науково-дослідний інститут геодезії і картографії здійснює технічний аналіз територій, розробку критеріїв оцінки та створення цифрової бази даних, а органи місцевого самоврядування відповідають за організацію збору даних, взаємодію з громадськістю та підготовку до залучення інвестицій.

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії запропонував пілотний проєкт під робочою назвою «Центр життя 2.0» (ЦЖ 2.0), спрямований на створення центрів соціально-побутового обслуговування в населених пунктах з кількістю мешканців понад 5000-6000 тисяч осіб, які мають задовольнити потреби мешканців у доступі до послуг та товарів; безпеки та соціалізації; особистого розвитку; розвитку підприємницької діяльності; реабілітації та підтримки.

Центр життя 2.0 має на меті сприяти сталій життєдіяльності громад за складних воєнних та повоєнних умов, гарантувати забезпечення часткової автономності енергозабезпечення та зв’язку, посилити обороноздатність та стійкість до викликів територіальних громад, створити засади для сталої децентралізації, розвитку місцевої демократії та рівності, збереження людського капіталу, розвивати зелені інвестиції у відновлення та розвиток деградованих територій.

Орендарями та користувачами ЦЖ 2.0 можуть стати: мережеві оператори, які продають товари та розповсюджують послуги на території України або певного регіону; місцеві компанії та приватні підприємці, які продають товари локального виробництва та надають різноманітні послуги в межах певного населеного пункту; культурні установи, освітні установи, соціальні центри (центри спільнототворення), групи психологічної підтримки та реабілітаційні установи; фонди та донорські організації, проєкти розвитку місцевої демократії, гуманітарні місії; представництва державних та місцевих органів влади, агенції та сервісні служби.