Я повинен захищати країну: історія боксера з Аккерману, який забезпечує зв’язок на передовій

Зв’язок на війні – це критично важливий елемент, який забезпечує ефективне виконання бойових завдань і зберігає життя воїнів. В українській армії за цей напрям відповідають вмотивовані фахівці, серед яких і старший оператор польового вузла зв’язку 808-ї Дністровської окремої бригади підтримки Валерій з міста Білгород-Дністровський. Про життєвий і бойовий шлях військового розповіли на сторнці бригади, передає “Бессарабія INFORM”.

До повномасштабного вторгнення Валерій займався боксом, організовував змагання у рідному Білгороді-Дністровському та навіть був міжнародним суддею. Саме під час суддівства за кордоном його застала новина про напад росії. Уже наступного дня він повернувся в Україну.

“Я ще не знав, що саме робитиму, але було чітке усвідомлення – я йду захищати свою країну”, – пригадує Валерій.

Військовий зв’язок для нього був не новим – у 2012 році він проходив строкову службу за цією спеціальністю. Тому, коли його частині знадобилися зв’язківці, він став одним із тих, хто забезпечує ефективну комунікацію на фронті.

За три роки Валерію довелося освоїти безліч нових технологій. Він був серед тих, хто першим отримав Starlink у Києві, коли супутниковий інтернет тільки почали постачати Україні.

“З початку війни фінансування зв’язку вийшло на новий рівень. У нас оновили все обладнання, і зараз ми маємо сучасні системи, які відповідають вимогам сучасної війни”, – розповідає зв’язківець.

Також Валерій зазначає, що Україна має значну технологічну перевагу над ворогом:

“Наше обладнання не просто краще – воно на дві голови вище за те, що є у росіян. Наприклад, ми маємо найкращі у світі рації, тоді як на початку війни окупанти користувалися китайськими цивільними раціями”.

Попри важливість своєї роботи, Валерій наголошує, що перемога залежить від злагоджених дій усіх підрозділів.

“Кожен виконує свою роботу якісно, і саме це приводить нас до перемоги”, – каже він.

Після війни Валерій мріє повернутися до рідних і займатися улюбленою справою.

Найголовніше для нього – відновити втрачені моменти з родиною:

“Хочу виховувати свою дитину і знову насолоджуватися життям у мирній Україні”, – резюмував військовий.