Захисник Зміїного, який зняв легендарне відео про російський корабель, повернувся з полону до рідного Вилкового

Сьогодні, 8 березня, до рідного міста Вилкове Ізмаїльського району після 23-ьох місяців полону та тривалої реабілітації повернувся захисник острова Зміїний, прикордонник, 34-річний місцевий мешканець Олег Чернишов. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM».

Нагадаємо, що Олег Чернишов, автор легендарного відео з острова Зміїний про російський військовий корабель, повернувся з  полону 31 січня поточного року. В цей день відбувся ще один великий обмін військовополоненими – на рідну землю ступили 207 людей. Це свого роду був “ювілейний” – 50-й обмін від початку повномасштабного вторгнення росіян на територію незалежної України. Серед врятованих військовослужбовців цього разу 95 представників Збройних Сил України, 56 нацгвардійців, 26 прикордонників, 29 воїнів Територіальної оборони та один представник Національної поліції України.

Як оборонцеві Зміїного жилося у російському полоні, що привело Олега до лав прикордонників, та чи повернеться він після реабілітації до військової служби, журналісту «БІ» розповіла мати захисника Антоніна Андріївна Чернишова.

За її словами, Олег народився 13 грудня 1989 року у Вилковому. Тут закінчив школу № 1. Згодом продовжив навчання на заочному відділенні в Одеській державній академії будівництва та архітектури, де отримав бакалавр зі спеціальності – інженер.

Хлопець не зміг завершити навчання в академії через те, що в 2014 році він був направлений в зону АТО на Донбас. Перед цим в 2013 році Олег пройшов курси підвищення кваліфікації та вступив до лав Ізмаїльського прикордонного загону.  Згодом військовий був направлений до острова Зміїний в якості штаб-сержанта зв’язку. Після АТО хлопець одружився. У шлюбі має доньку Марійку, який 10 березня виповниться сім років.

На момент початку широкомасштабного вторгнення рф на територію України Олег перебував на легендарному острові. 24 лютого з ним потрапили в російський полон 82 оборонця Зміїного.

Жінка згадує, що перша ніч полону для оборонців Зміїного була найстрашнішою. Бранці думали, що їх розстріляють, бо чули розмови росіян. Ті говорили, що якщо Володимир Зеленський поховав тринадцять прикордонників зі Зміїного,  їх краще вбити.

У ту першу ніч вони спали зі зв’язаними руками на пірсі при сильному морозі ще на легендарному острові.  Через шість годин росіяни нарешті перевели їх в старий сарай – споруду, що залишилась цілою після атаки та висадки російського десанту на острів Зміїний.  На другий день полонених у корабельному трюмі, як оселедців, перевезли до Криму.

Бранці сподівалися, що після завершення війни в Україні ( мали надію, що це буде скоро) їх відпустять додому.  Двадцять три місяці полону в Олега була найзаповітніша мрія, яка допомогла йому вистояти та не втратити глузд, – повернення до родини станеться неодмінно.

А от рідні після заяви Зеленського про загибель прикордонників з острова Зміїний не вірили, що Олега вже немає. Материнське серце підказувало, що він живий. Всі сумніви розвіяло відео з російського телеканалу, де показували бранців з острова, яких перевезли зі Зміїного до Криму. Серед полонених родичі побачили рідну їм людину.

«Перший рік полону Олега та його побратимів годували тільки раз на добу. На другий рік, коли бранці почали працювати на швейному цеху на території росії, харчування стало кращим, бо працівникам необхідні були сили для виконання певних завдань на роботі», – каже Антоніна Чернишова.

Матір Олега зізналася, що жодної звістки від полоненого військового за 23 місяці його рідні не отримували. Проте Олегу передали декілька листів від рідних, коли той перебував в одній з в’язниць бєлгородської області рф.  Один з листів захисник острова Зміїний отримав через декілька днів після свого дня народження, на десятий місяць полону. Перед тим, як передати Олегу звістку від рідних, російські військові його побили.

«Коли Олега повернули на територію України, першим, кому він зателефонував, була я.  Я перебувала тоді в такому емоційному стані, що в мене забракло слів. Єдине, що я змогла вимовити в слухавку «Слава Україні!». У відповідь почула рідний голос та знайому фразу: «Героям слава!», – ділиться спогадами Антоніна Андріївна.

Реабілітацію протягом двох тижнів Олег проходив у шпиталі в Києві, де лікарі виявили проблеми зі щитовидною залозою, печінкою, шлунком. Військовий втратив в полоні майже 30 кілограмів ваги.

Антоніна Андріївна наголошує: рідні сподіваються, що Олег отримає після повернення з реабілітації двотижневу відпустку.

«Хто побував у полоні, смерті не боїться», – відповідав Олег близьким, коли ті запитували його про подальші життєві плани. Прикордонник вже готовий продовжити військову службу.

А сьогодні нарешті родина Чернишових буде святкувати повернення Олега та Міжнародний жіночий день в повному складі.

Фото з зустрічі надали «БІ» наша співрозмовниця та пресслужба Вилківської міської ради.