Ваша історія, наша сцена: в Ізмаїльському університеті занурилися у світ плейбек-театру
Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)
В мистецтві відкриваються безмежні можливості для творчості, та немає нічого більш захоплюючого, ніж поєднання різних видів мистецтва, щоб створити щось неповторне та надзвичайне. Суботнім вечором, 28 жовтня, саме ця магія акторів театру “Грані” в Ізмаїльському університеті принесла глядачам неймовірні враження під час плейбек-перформансу, який розкрив перед ними усю силу театрального мистецтва в поєднанні з живою музикою. В світ таємничості та виразності потрапили і журналісти “Бессарабія INFORM”.
В Ізмаїлі вже три роки існує театр “Грані”, і їх проєкт відбувається в рамках навчання в університеті. Своїм виступом аудиторію дивували талановиті акторки Марина, Олександра, Світлана і Катерина, які не лише грали ролі на сцені, але й надавали життя історіям, які розказували глядачі. Гості були поринуті в світи, які створювалися перед їхніми очима. Вони знов переживали та відчували кожну емоцію: моменти сміху, радості, страху та відчуття, що належать тільки живому театру.
“До нас приїздять тренери, навчають новим формам, і цей перформанс є ніби іспит. Проєкт проходить за підтримки міжнародної організації “Служба миру” та української плейбек-школи. Це просунутий курс, після якого ми будемо сертифікованими акторами.” – розповідають учасниці театру.
Акторки вразили аудиторію своєю здатністю швидко перетворюватися на різних персонажів і втілювати різні емоції. Публіка регулярно виражала своє здивування та хвилювалась від кожної зміни в сюжеті. Особливу увагу здобули троє музикантів, які супроводжували виставу живою музикою. Музиканти вдало поєднали звуки інструментів, чии створили глибоку атмосферу, яка підкреслювала дію на сцені. Бонго, гітара, сопілка і тон-блок додали емоційності кожній сцені, допомогли акторам краще виразити свої почуття і стали частиною кожної історії, додавши новий вимір події.
Зважаючи на приголомшливий успіх цього плейбек-перформансу, багато глядачів виразили надію на більше подібних заходів у майбутньому. А в кінці перформансу кожен бажаючий міг задонатити певну суму на допомогу ЗСУ.
“Плейбек театр, який ми наразі пропонуємо суспільству – це є комунікація з суспільством, безпечний простір, де вони можуть прийти, розповісти свою історію, поділитися нею, а ми її зіграємо. Таким чином, ми намагаємося комунікувати з людьми для того, щоб вони мали змогу пізнавати один-одного, зближатися, відкриватися. Це живі люди, живі та цікаві історії, живі зустрічі, де ми можемо друг друга торкнутися, щось розповісти. Це дає надію, що суспільство повернеться в тепле і живе спілкування. Перформанс – це для того, щоб людина відключилася, бо вона спілкується, слухає, може щось розповісти. Наша ціль – щоб людина вийшла від нас, з нашого залу, з позитивом, щоб вона провела цю годинку поруч з людьми, які розділяють її інтереси, можливо, страхи, і підтримують. Це безпечний простір для реалізації запитів на спілкування.” – зазначають жінки.
Акторки цієї захоплюючої вистави ставлять перед собою амбітну мету: відкрити дві окремі групи для підлітків та студентів, з метою вивчення та поглиблення навичок у грі в плейбек-театр, в особливості виражати свої емоції у правильній формі, розкривати свій потенціал у мистецтві та не боятися виходити за межі власного “я”. Важливо, щоб ці майбутні актори навчилися не замикатися в собі та вміли виразно та відверто відтворювати різноманітні почуття та ситуації. Зараз в Україні дуже мало плейбек театрів – приблизно двадцять, і саме тому ця ініціатива є кроком до більш яскравого та різностороннього культурного життя України, з метою створення аж 500 театрів, які б дарували глядачам неймовірні миті емоцій та вражень.
До відома, плейбек перформанс – це така форма театру, де глядачі розповідають історії зі свого життя, а актори грають їх на сцені під звуки живої музики, іншими словами “театр імпровізації”. Ця форма мистецтва вимагає великого майстерності і чуття до деталей. Зародився плейбек-театр п’ятдесят років тому в США і діє в 83-ох країнах світу (в Ізраїлі з населенням у сім мільйонів налічується 200 театрів). Процес простий, але глибокий. Є ведучий перформансу, актори та музикант. Ведучий запитує у зала «У кого є історія?», після цього хтось з аудиторії піднімає руку, і розповідає історію із власного життя, ведучий каже: «Давайте подивимось!», і актори разом з музикантом відіграють почуту історію на сцені. Не домовляючись, спонтанно діючи та імпровізуючи. Процес повторюється знову. Під час перформансу зазвичай граються 8-10 історій. Це створює є неймовірну атмосферу підтримки, контакту та згуртованості. Тому що всі чують історії, та проживають їх відтворення на сцені.
Позаштатний кореспондент Бессарабії ІНФОРМ у місті Ізмаїл