В Україні відзначають День Гідності та Свободи: від революції до сучасної боротьби за незалежність
Сьогодні, 21 листопада, Україна відзначає День Гідності та Свободи. Ця дата нагадує про дві важливі події новітньої історії — Помаранчеву революцію 2004 та Революцію Гідності 2013, коли українці вийшли на вулиці, щоб захистити свої права, демократичні цінності та європейський вибір держави. Минули роки, однак боротьба за незалежність і право самостійно визначати майбутнє країни триває досі. Після Революції Гідності Україна зіткнулася з російською агресією, окупацією Криму, війною на Донбасі, а згодом — із повномасштабним вторгненням.
Офіційно День Гідності та Свободи встановили указом президента України Петра Порошенка №872/2014 від 13 листопада 2014 року. Його відзначають щороку 21 листопада на честь учасників Помаранчевої революції та Революції Гідності, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів держави та її європейського вибору.
Цей день символізує не лише пам’ять про минулі події, а й прагнення українців самостійно визначати майбутнє своєї країни.
Помаранчева революція: боротьба за чесні вибори
21 листопада 2004 року Центральна виборча комісія оприлюднила попередні результати другого туру президентських виборів, згідно з якими переможцем оголосили Віктора Януковича. Повідомлення про численні порушення та фальсифікації спричинили масові протести.
Уже наступного дня Майдан Незалежності в Києві заповнили прихильники опозиційного кандидата Віктора Ющенка. До протестів долучилися сотні тисяч громадян, які вимагали чесного підрахунку голосів і поваги до волевиявлення українців.
Так розпочалася Помаранчева революція. Після судового розгляду результатів виборів було призначено повторне голосування другого туру, яке відбулося 26 грудня 2004 року. Перемогу здобув Віктор Ющенко.
Євромайдан: протест за європейське майбутнє
Через дев’ять років, 21 листопада 2013-го, українці знову вийшли на Майдан Незалежності. Причиною стало рішення уряду Миколи Азарова призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Того вечора в центрі Києва зібралися перші протестувальники. До акції долучилися переважно молодь і студенти. Так розпочався Євромайдан, який згодом переріс у масштабну Революцію Гідності.
24 листопада в Києві відбулася багатотисячна акція на підтримку європейської інтеграції. До протестів приєднувалися мешканці різних регіонів, студенти оголошували страйки, а в центрі столиці почало формуватися наметове містечко.
Переломним моментом стала ніч на 30 листопада 2013 року. Тоді бійці спецпідрозділу «Беркут» жорстоко розігнали мирних мітингувальників, серед яких було багато студентів. Побиття молодих людей викликало обурення по всій країні.
Уже 1 грудня на вулиці Києва вийшли сотні тисяч громадян. Відтоді вимоги протестувальників вийшли за межі питання євроінтеграції. Люди почали вимагати відставки уряду, покарання винних у насильстві та припинення політичних переслідувань.
У наступні місяці протистояння між суспільством і владою загострювалося:
8 грудня 2013 року в центрі Києва відбулося масштабне народне віче, під час якого протестувальники повалили пам’ятник Леніну на бульварі Тараса Шевченка.
11 грудня силовики спробували розігнати протестувальників і звільнити Майдан, однак люди масово вийшли на підтримку мітингувальників.
16 січня 2014 року Верховна Рада ухвалила пакет законів, які суттєво обмежували права громадян і свободу протестів.
19 січня на вулиці Грушевського в Києві почалися масштабні сутички між протестувальниками та силовиками.
Лютий 2014-го: розстріли на Майдані та втеча Януковича
Найкривавіші події Революції Гідності відбулися в лютому 2014 року.
18 лютого в центрі Києва розпочалися масштабні зіткнення між протестувальниками та силовиками. У ніч на 19 лютого спалахнула пожежа в Будинку профспілок, який використовували як штаб і медичний пункт учасників Майдану.
20 лютого на вулиці Інститутській снайпери відкрили вогонь по беззбройних протестувальниках. Упродовж 18–20 лютого загинули десятки людей. Загалом жертвами Революції Гідності стали понад сотня осіб, яких назвали Героями Небесної Сотні.
21 лютого Віктор Янукович підписав угоду з представниками опозиції щодо врегулювання політичної кризи. Однак уже в ніч на 22 лютого він залишив Київ, а згодом виїхав до росії.
Революція Гідності завершилася зміною влади, проте невдовзі Україна зіткнулася з новою загрозою — російською агресією.
Окупація Криму та війна на Донбасі
Російська збройна агресія проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з операції із захоплення Кримського півострова.
27 лютого озброєні російські військові без розпізнавальних знаків захопили будівлі парламенту та уряду Автономної Республіки Крим. 16 березня на півострові провели незаконний псевдореферендум під контролем російських військових, а 18 березня росія оголосила про так зване приєднання Криму.
У квітні 2014 року збройне протистояння поширилося на схід України. 12 квітня озброєна група під керівництвом російського диверсанта Ігоря Гіркіна захопила Слов’янськ. Українська влада оголосила про початок антитерористичної операції.
Серед найтрагічніших подій перших років війни:
17 липня 2014 року над Донеччиною збили пасажирський літак рейсу MH17. Загинули всі 298 людей, які перебували на борту.
У серпні 2014 року українські військові зазнали значних втрат під Іловайськом через пряме втручання регулярних російських військ.
У лютому 2015 року після запеклих боїв за Дебальцеве були укладені другі Мінські домовленості.
Наступні вісім років на сході України тривали бойові дії. За цей час українська армія зміцнювала свої спроможності та здобувала бойовий досвід, який став важливим після початку повномасштабного вторгнення.
24 лютого 2022 року: початок повномасштабного вторгнення
На світанку 24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Російські війська атакували з півночі, сходу та півдня. Під ударом опинилися українські міста й населені пункти, військова та цивільна інфраструктура.
Російське керівництво розраховувало швидко захопити Київ і встановити контроль над країною. Однак українські військові та цивільне населення чинили опір.
Наприкінці березня 2022 року російські війська відступили з Київської області. Після їхнього відходу світ побачив наслідки окупації в Бучі, Ірпені та Бородянці, де були виявлені численні факти вбивств і катувань мирних мешканців.
Повномасштабна війна принесла Україні чимало трагічних і водночас героїчних сторінок:
У травні 2022 року після тривалої оборони Маріуполь опинився під контролем російських військ. Захисники «Азовсталі» стали символом української незламності.
У вересні 2022 року Збройні сили України провели успішну контрнаступальну операцію на Харківщині, звільнивши значні території.
30 вересня 2022 року росія оголосила про незаконну анексію чотирьох українських областей, значну частину яких на той час не контролювала.
11 листопада 2022 року українські військові звільнили Херсон.
У 2023 році однією з найважчих битв стала оборона Бахмута. Того ж року російські війська підірвали Каховську ГЕС, що спричинило масштабну екологічну та гуманітарну катастрофу.
У 2024 році українським військовим довелося залишили Авдіївку після тривалих боїв. Влітку Україна отримала перші винищувачі F-16, а 6 серпня розпочалася операція ЗСУ в Курській області росії.
День Гідності та Свободи: пам’ять про боротьбу, яка триває
Помаранчева революція, Євромайдан, окупація Криму, війна на Донбасі та повномасштабне вторгнення — пов’язані сторінки сучасної української історії. У 2013 році люди вийшли на вулиці, щоб захистити право самостійно обирати майбутнє держави. Сьогодні Україна продовжує відстоювати це право в боротьбі з російською агресією.
День Гідності та Свободи нагадує про ціну незалежності, мужність людей, які вийшли на Майдан, захищають Україну на полі бою сьогодні та пам’ять про загиблих. Це нагода згадати, що прагнення до свободи та самостійного вибору залишається важливою частиною української історії.
Раніше ми повідомляли: Коаліція охочих вимагає від росії окремого перемир’я в Чорному морі

Залишити коментар