«Зрада-зрадна» чи «Перемога-переможна»?

Чого сьогодні більше у інформаційному просторі: аналітики чи критиканства? Я не збираюся хвалити владу, так само як і сліпо звинувачувати: «Влада – віддзеркалення суспільства». Зеленського обрав народ, а прихильники Порошенка звинувачують його в усіх гріхах, тим самим сіючи розбрат. Сторони звинувачують одна одну в «зрадництві». Якби не війна, то над цим можна було б просто «погігікати». Але ситуація інша: ми воюємо не за абстрактну незалежність – держава воює за право існувати.

Параноїдальний маразматик з кремля вирішив поставити на коліна державу яка має найбільшу площу в Європі і найбільшу кількість громадян. За кількістю територій і громадян ми не можемо тягатися з загарбником, але ми єдині у світі, хто зійшовся з ним не на життя, а на смерть.

Що призвело до війни? Відповість історія, років через 100 – 150, через пару поколінь, коли розкриють секрети і стане відома правда. Отримати сьогодні об’єктивні дані нереально – кожна політична сила верзе те, що вигідно їй.

Втім, я про інше: кому вигідно роздмухувати недовіру до влади. Чи уявляють собі «опозиціонери», що вони ллють воду на млин ворога коли ображають тих, хто голосував «за» (і значна їх частка яких вже розчарована)?

Особисто я голосував «за». Шкодую? З огляду на ситуацію яка була тоді «ні», з огляду на те, що є зараз «так». Чи проголосував би інакше? «Ні». Тоді, у другому турі, це було найменше з зол. Найбагатша людина держави (за минулий рік плюс 1,3 млрд грн) не змогла бути її лідером. Пам’ятаєте виборчий список? Опоненти: Зеленський і Тимошенко. Хто «гірше»? Хто його знає.

Чим імпонує Зеленський? «Хлопчисько» з актора розмовного жанру став неформальним лідером не тільки Європи, а й частини світу. Минулий рік пройшов під його ім’ям. Чому ж не перемагаємо? Саме через те, що Зеленський став настільки лідером, що його стали боятися! За півтора роки «хлопчисько» перетворився на таку могутню політичну фігуру, що її стали боятися навіть у «Великій сімці», там відчули, що він може стати тим, хто переформатує Європейський простір. Країни Балтії, частина країн ЄС (та ж Польща) готові піти на такий крок. Коли політики тверезо оцінили, що «виросло», то зрозуміли, що накоїв путін: він не тільки напав на сусідню мирну державу, він запустив процес перебудови ЄС, ПАРЄ, ООН, навіть НАТО.

Якби все продовжувалося так як було до літа 23-го, то війну закінчили б у листопаді, а сьогодні б будували нову конфігурацію ЄС з центром у сильній, вільній і незалежній Україні, а Зеленський був би безсумнівним лідером. Коли в окремих столицях світу це зрозуміли, то сказали «СТОП»! Все змінилося: те, що вчора обіцяли – сьогодні забули; те, що вчора було у дорозі – сьогодні зникло. Потяг який летів до перемоги – зупинили на ходу.

Чи зрозуміли, що сталося громадяни України? Ні. Для більшості все що відбувається це «іграшка». 4/5 тих, хто живе у центральній та західній Україні не уявляють і сьогодні, що таке війна, обстріли 24/7, «прильоти» та «відльоти» по 20 – 30 – 50 разів на день. Втім, не відходимо від основної теми…

Ті, хто критикує владу мають підстави? Так. Чи готовий я критикувати? Так. Переживши блокаду Херсона, знаючи, що таке обстріли не за повідомленнями влади у соцмережах, а на власній шкурі, можу висунути десятки звинувачень… Але, чи насправді «глобально» все так погано?

Все, що далі буде сказано є моїми думками і «оціночними судженнями». Я наводжу думки, аналізую (як це бачу я, а не «опозиціонери» та політтехнологи москви), а висновки робите ви.

Чим відповідає Київ на критику? Пропагандою. Навіть на тому, що може підняти рейтинги «найсвітлішому» і на цьому крадуть(?) коли залучають тупих технологів, які діють настільки прямолінійно, що диву даєшся.

У «95 кварталі» мене завжди вражали автори, які писали тонко, влучно і настільки віртуозно, що вся система цензури яка запрацювала за часів пізнього Ющенка не могла знайти нічого, з чим можна було б піти до суду. І тут, така «бредятіна». Розучилися, чи корона на голові виросла?

Пропаганда стала особливо помітною коли ТВ стали учасниками «марафону» (коли «заборонили» право на альтернативну думку). І попри все, я продовжую наполягати на тому, що у нас є позитивні досягнення і на полі бою, і у політиці.

Коли ті хто все ж тямить у «великій» політиці остаточно зрозуміли, що проти нас почали грати у іншу політичну гру, що перемоги-2023 не буде, то взялися змінювати стратегію і шукати нові шляхи.

Розвідка…

Все, що робимо «ми» проти «них» – «вони» бачать, так само як і все, що роблять «вони» проти «нас» – бачимо «ми». Сучасні технології. Це не ВВВ, коли на відстані 5 – 7 км від лінії фронту ставили спеціальні «гучномовці» які з платівок імітували рух транспортних колон. Вороги думали, що там танки і відкривали по них вогонь, тоді як насправді танки йшли у інший бік.

Чи можна зараз таке зробити? Якщо 10 років тому говорили, що нікуди подітися від «погляду» супутника, то сьогодні все простіше: супутник дорого і довго. Запускаємо у небо квадрокоптер D5H (примітивний літальний апарат за ціною 1190 грн. з Wi-Fi та HD зйомкою) і все що робить противник бачимо он-лайн. Ця війна народила нове поняття «війна дронів», а її засновниками стали ЗСУ. Світ визнав, що наші оператори – «найкрутіші» (за ними вже «полюють» армій всієї Європи). Ми не тільки «законодавці» моди, ми вже «гуру». Слідом за Україною «дронові» війська створює Європа. Це «зрада»? Відповідь за вами.

Море…

Ми сором’язливо щось там намагались робити на морі, але всі розуміли: країні, яка має два моря і не має флоту слід сидіти тихенько під парканом. І тут путін знову «стріляє» собі у ногу. Нагадаю: до літа-23 діяла т.з. «зернова» угода щодо транспортування наших товарів через море. І тут «пу» потрапляють «віжки під мантію» – він розриває угоду намагаючись придушити нас ще більше. «Доброзичливці» кидаються нас «мирити», а наша влада робить крок який від неї ніхто не очкує (і тим самим ще більше лякає «великих» хлопців щодо нашої самостійності): ми показуємо «зуби» і починаємо гамселити військовий флот «другої армії світу» всім, що є під руками. Як наслідок 30 – 35% Чорноморського флоту рф на дні, 15 – 18% на ремонті, а решта захована по закутках Чорного і Азовського морів. Ми опанували ситуацію настільки, що вже перекриваємо те, що було до війни! Це сподобалося нашим «друзям», які на цьому заробляли? Відповідь за вами.

Схід…

Коли стало зрозуміло, що з нами грають у ігри з подвійними стандартами, нам довелося починати власні. Одна з них – введення противника в оману. Як таке зробити якщо всі – все бачать? Перший крок – створення фонової завіси («білий шум»). А саме? «Брудна політика». У «великій» грі – великі ставки. Чим більш неймовірна брехня – тим скоріше у неї повірять. «Протистояння». Хто проти кого? Зеленський – Залужний. Сміливо, віртуозно. Що прикривали? Реальний напрямок: Схід чи Південь? Все вказувало – Схід. Ворог здається це проковтнув і туди «поперли» все що є, навіть стали знімати війська з Півдня (Херсонщина). Всю осінь і зиму воювали за 3 – 5 сіл (Авдіївський напрямок). Чи насправді вони важливі? «Військові аналітики» та «сержант з сусіднього окопу» волали: воювати там немає за що, немає у цьому стратегічної доцільності. Насправді, заради чого напружувалися? Щоб потім здати? «Зрада – зрадна»!? Відповідь за вами, але перед тим кілька фактів. Британська розвідка: «Лютий 2024 року став найвищим показником з початку війни – 983 на день» (вбитих і поранених), а загальні втрати за весь час операції на тому напрямку становлять приблизно 355 тисяч. https://mignews.com/news/ukraine/britanskaya-razvedka-podschitala-srednesutochnye-poteri-rf.html І ще: «російський Z-блогер Лев Вершинін, опублікував лист дружин загиблих російських військових, у яких ідеться про кількість жертв. Наприклад, у полку №1015 з 2300 осіб залишилося лише 30». https://glavcom.ua/country/incidents/rosijskij-propahandist-rozkriv-vtrati-okupantiv-v-avdijivtsi-988864.html «У цьому наступі всі лягли, всі 200. Більшість 200, дуже мало 300. А хто 300, – той тяжкий. Еб#нати, що сказати. Може вони людей позбавляються, у м’ясний штурм по 10 людей відправляють. Це ж тупо, це навіть не військовій людині зрозуміло, що це тупо». https://glavcom.ua/country/incidents/polonenij-rosijanin-rozpoviv-pro-plani-okupantiv-zakhopiti-odesu-988933.html

При цьому ми пам’ятаємо, що влітку на лівому березі Дніпра з’явилися ЗСУ, які й досі утримують там плацдарм. Я не раз бував у Кринках і уявляю це місце не по карті: болотиста місцевість, велика кількість маленьких залитих водою острівків. Від русла Дніпра до суходолу далеченько. Годі навіть думати, що там є важка техніка. І, все ж, ЗСУ там «кошмарять» російські війська і ті нічого не можуть з цим подіяти. Що це? А днями стало відомо, що наші здійснили спробу прориву на Тендрі (звідки ведуть прицільний вогонь по Очакову). Випадково?

Хтось з «фахівців» почав критикувати: «там небезпечно», «поклали хлопців». А як ви пропонуєте звільняти територію? Проводимо «пряму»: Схід – Кринки – Тендра – Чорне море. Де «зрада»? Відповідь за вами.

Кримський півострів…

Наші звітують: на південному узбережжі АРК здійснено десятки вдалих «вилазок» у результаті яких ворог втратив: пускові установки, засоби РЕБ, човни, особовий склад. Давайте туди не ходити – «небезпечно». Де «зрада»?

Повітря…

Всі слідкують за тим яка кількість військово-транспортної авіації пішла у небуття за останні тижні? Звідки така спроможність? Чи не у результаті того, що у нас «є те», чого у нас «немає». Якщо ми дістаємо ділянки, які раніше не діставали; якщо атакуємо військові об’єкти у глибинці росії; якщо у повітря злітають нафтобази, заводи, стратегічні вузли, то? Відповідь за вами.

Чи повинні нам про все розповідати, як того хотіла Мар’яна Безугла (сам по собі феномен її в тому, що або вона зовсім «безугла», або це шматок того самого «білого шуму»). Чи слід говорити, що всі події випадкові, якщо їх правильно вибудовати і правильно аналізувати? Відповідь за вами.

Чи буде хтось повідомляти у ЗМІ про плани і стратегії на фронті з урахуванням помилок ведення минулорічної підготовки? Відповідь за вами.

Хочеться про все знати? Так. Без сумніву. Хочеться, але, чи можиться? Подумайте, проаналізуйте і, можливо, «мінус» стане «плюсом», а «зрада-зрадна» «перемогю-переможною»?