У селі Саф’яни домашній алабай напав на свою господарку
У селі Саф’яни Ізмаїльського району домашній собака породи алабай напав на свою власницю, завдавши їй важких травм. Тварина сильно покусала жінці руки, через що постраждалу госпіталізували. Про це “Бессарабії INFORM” розповіла зооволонтерка ГО “Котопес” Ірина Хоботова.
Ця історія, яка на перший погляд здається проявом немотивованої агресії, насправді має глибоке й трагічне підґрунтя.
Як з’ясувалося згодом, пес не був хронічно агресивним. Нещодавно помер його господар, який безпосередньо займався вихованням собаки. Весь інший час алабай жив у вольєрі, а вечорами його випускали побігати подвір’ям. Із господаркою він завжди поводився лагідно й дружелюбно.
За словами Ірини Хоботової собака виглядав дуже доглянутим.
«Він був такий пухнастий та чистенький, ну справжній «білий ведмедик», – згадує Ірина.
Того фатального дня жінка вирішила випустити пса вдень. Перед цим вона переодяглася в робочий одяг для городу. Схоже, собака просто не впізнав власницю у новому вбранні, злякався й піддався інстинктам. Коли алабай увійшов у раж, жінці чудом вдалося вирватися та зачинитися в будинку.
«Господарці була надана медична допомога, пес покусав їй обидві руки, судячи з того, що я бачила – рани були дуже глибокі», – зазначила Ірина.
Після надання медичної допомоги жінка повернулася з лікарні, але не могла навіть увійти на власне подвір’я. Алабай повністю контролював територію, лютував і кидався на паркан. Коли пес ставав на задні лапи, то своєю пащею діставав до самого верху огорожі.
Родина була вимушена звернутися до зоозахисників, щоб приспати тварину снодійним, адже ситуація стала критичною. Телефонували всі: син жінки, сусіди, державна ветлікарня та поліція. За ветеринарними правилами, за собакою потрібно було спостерігати 10 днів, щоб виключити сказ, тому правоохоронці не могли ліквідувати його на місці. Потрібно було діяти професійно й гуманно.
Увечері на місце події прибули зооволонтерки громадської організації “Котопес” з Ізмаїла Олена Григорян та Ірина Хоботова.
«Іра почала відвертати увагу собаки на себе, а я вилізла вище і стріляла в нього снодійним із духової трубки. Пес вирубився лише після другої дози, але для певності довелося зробити ще половину контрольної», — розповідає Олена Григорян.
Нейтралізувати небезпеку та перенести сплячого гіганта назад до вольєра допоміг небайдужий сусід.
Наразі подальша доля алабая залишається невідомою. З’явилася інформація, що син власниці домовився віддати пса пастухам для охорони отари. Волонтери зізнаються, що після пережитого стресу їм просто страшно телефонувати родині й дізнаватися правду.
«Я знаю, що за правилами, у таких випадках, пса треба приспати, бо він є загрозою для оточуючих, але напевно подальшої долі собаки я поки що не знаю», – додала Ірина Хоботова.
Цей випадок став черговим нагадуванням про те, як раптова втрата лідера та невинний збіг обставин можуть за мить перетворити вірного друга на небезпечну зброю.
Раніше ми повідомляли: Полеглого захисника з Лиманської громади нагороджено відзнакою «Хрест Сухопутних військ»

Переглянути коментарі (2)
Из опыта-в детстве его ласкали и играли как с куклой…а когда щенок подрос и превратился в настоящего пса, то в ответ на такие нежности-он начал пускать в ход мощные челюсти…
Йолопи я кі заводять таких собак думають що без виховання і соціалізації в се обійдеться, собаку треба було з малого віку вигулювати в людних місцях парках де є інші собаки вчити не реагувати на оточуючих, придушувати охоронні інстинкти, і ніяких вольєрів ,таким собакам потрібен постійний вільний простір, всі ті хто римає соба у вольєрах треба самих посадити у вольєр на декілька тижнів !