«Чумацький шлях» на Куяльнику: лиман перетворять на туристично-креативний кластер

Куяльницький лиман хочуть перетворити на туристично-креативний кластер. В Одесі представили концепцію «Чумацький шлях», яка мала б об’єднати природний, історичний та рекреаційний потенціал лиману та навколишніх сіл. Про це повідомляє «Ділова Одеса», передає “Бессарабія INFORM”.

Проєкт реалізується в межах грантової програми «Renaissance Clusters» від швейцарської UCORD і охоплює три громади довкола Національного природного парку «Куяльницький» — Красносільську, Усатівську та Іванівську. Мета — не лише туризм, а й нові робочі місця та ланцюги доданої вартості для 20 навколишніх сіл із 13-тисячним населенням, об’єднаних в окремий кластер «Долина Куяльник».

Наразі готові чотири маршрути. Найдетальніше опрацьований маршрут під назвою  «Чумацькими шляхами». Це одноденна автобусна подорож слідами соляної торгівлі та козацької присутності в регіоні, тривалістю 8-9 годин. Формат — послідовна зміна декорацій: місто → пам’ять → село → берег лиману. Маршрут починається з «Козацької Одеси», далі — музей козацтва, козацький цвинтар, зупинка в Межлимання та вихід до лиману через рекреаційні ділянки нацпарку, а завершується обідом у садибі «Козацька родина» в селі Маринівка.

«Презентація тільки сьогодні, а ми вже маємо десь чотири маршрути. Це веломаршрут, «Ніч на планеті Куяльник», «Чумацькими шляхами» — похід до музею та на козацькі кладовища, «Сіль, Глина та Вогонь» — те, що можна покуштувати й де погуляти, та «Степовий гламур» — зробити гарні фотографії на Куяльнику», — розповіла координаторка проєкту Наталія Матковська.

У перспективі — спостереження за червонокнижними птахами, астротуризм, йога-ретрити та 11 інформаційних стендів із QR-кодами вздовж маршрутів.

Екологічна частина проєкту не менш амбітна: лиман поступово міліє, і просте доливання солоної води проблему не вирішує — потрібні каналізування прибережних сіл, розчистка річки Великий Куяльник та боротьба зі стихійними звалищами.

«Це курорт державного значення з лікувальними грязями та рапою, до того ж територія входить до Смарагдової мережі — переліку найцінніших з погляду біорізноманіття територій Європи», — зазначив природознавець нацпарку Олег Деркач.

Серед довгострокових планів — міжнародний реабілітаційно-рекреаційний центр на 400–800 місць, оновлення інженерних комунікацій та фестивальна інфраструктура. Інвестицій сподіваються залучити на 3 мільйони доларів до 2029 року і на 30 мільйонів — до 2036-го, а щорічний потік туристів мав би сягнути 300 тисяч осіб.

Тим часом доля розташованого поруч санаторію «Куяльник» вирішується вже за іншою логікою. Фонд державного майна розглядає можливість передати комплекс, оцінений приблизно у 1 млрд грн, у концесію приватному інвестору, — держава, за словами голови ФДМУ Дмитра Наталухи, не має ресурсів на його відновлення під час війни, а через історичну цінність об’єкта приватизацію вирішили не розглядати. Ускладнює картину те, що право власності на частину приміщень досі оскаржується в судах, і остаточно визначитися з майбутнім форматом — SPA-курорт чи інший інвестпроєкт — ФДМУ поки не поспішає.

Раніше ми повідомляли: Французький письменник Рatrick Wack задокументував вплив війни на дику природу нацпарку Одещини