В Ізмаїлі засудили поліцейського велопатруля, який допомагав катувати літню жінку з інвалідністю кайданками

Ізмаїльський міськрайонний суд засудив інспектора патрульної поліції за жорстоке перевищення службових повноважень, що супроводжувалося насильством та приниженням людської гідності. Суд призначив правоохоронцю покарання у виді 5 років позбавлення волі, проте звільнив від його відбування з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки. Також засудженого на три роки позбавили права обіймати посади в правоохоронних органах. Про це, із посиланням на вирок суду, повідомляє «Бессарабія INFORM».

Події, які стали причиною судового розгляду, розгорталися 3 жовтня 2022 року в самому центрі Ізмаїла, на проспекті Незалежності. Обвинувачений перебував на службовому чергуванні у складі екіпажу велопатруля разом зі своїм напарником, який виступав старшим екіпажу (матеріали щодо нього наразі виділені в окреме провадження). Поліцейські зупинили автомобіль під керуванням місцевого жителя через порушення правил дорожнього руху. Під час з’ясування обставин старший екіпажу почав поводитися вкрай зухвало, неетично та розмовляв із водієм на підвищених тонах, через що водій навіть присів на сходи магазину, тримаючись за серце, і намагався викликати лінію «102» для захисту від дій патрульних.

Свідком цієї сцени стала випадкова перехожа — літня жінка, яка є пенсіонеркою та має довічну інвалідність II групи. Обурена поведінкою правоохоронців, вона зупинилася та зробила зауваження патрульному через його некоректний тон спілкування з водієм. Замість того, щоб повернутися у правове поле, поліцейські переключили свою агресію на жінку. Попри те, що жінка не вчиняла жодних правопорушень і не становила загрози публічному порядку, патрульні умисно, виходячи за межі своїх повноважень, різко підійшли до неї зі спини та застосували силу. Старший патруля заломив їй руки за спину та почав затягувати кайданки. Потерпіла чинила опір незаконному затриманню, тому колега покликав на допомогу напарника. Останній підійшов і став міцно утримувати заломлені руки літньої жінки, позбавивши її можливості захищатися чи уникнути болю.

Під час цих дій потерпіла безперервно та голосно кричала від нестерпного фізичного болю, благала відпустити її та неодноразово вголос попереджала поліцейських, що вона є особою з інвалідністю, а в її руки і плечі встановлені металеві хірургічні шурупи та спиці. Патрульні повністю ігнорували ці заяви. Навпаки, старший екіпажу піднімав заломлені руки жінки ще вище вгору, нахиляв її голову донизу та з силою притиснув грудьми до металевого поручня. Через глибокий больовий шок і стрес у літньої жінки почала виділятися піна з рота. Попри очевидне погіршення її стану та зауваження свідків, засуджений та його напарник продовжували жорстко фіксувати жінку в такому положенні приблизно 15–20 хвилин. Знущання припинилися лише тоді, коли на місце події за викликом очевидців прибув інший автоекіпаж патрульної поліції, співробітники якого наказали звільнити жінку та забрали у велопатрульних ключі, щоб зняти кайданки. Прямо з проспекту постраждалу госпіталізувала карета швидкої медичної допомоги. Отримані нею ушкодження, зокрема масивний синець у ділянці ліктьової ямки, судово-медична експертиза кваліфікувала як легкі тілесні ушкодження, що виникли саме від механічного заломлення рук.

Під час судового засідання обвинувачений свою вину не визнав. Він намагався переконати суд, що відігравав суто «пасивну» роль, просто стояв поруч, а рішення про затримання приймав виключно його напарник, дії якого він вважав законними через нібито перешкоджання з боку жінки. Твердження захисту про невинуватість були повністю спростовані дослідженими судом доказами — свідченнями водія-очевидця, послідовними показаннями самої потерпілої та, головне, записами з мобільних телефонів перехожих і власних бодікамер патрульних, де чітко зафіксовано умисну фізичну участь чоловіка в подоланні опору жінки та його репліки про те, що напарник «робить усе правильно». Суд наголосив, що Закон України «Про Національну поліцію» містить імперативну заборону на застосування кайданків до осіб похилого віку та осіб із вираженими ознаками інвалідності.

Призначаючи покарання, суд врахував відсутність обтяжуючих обставин і взяв до уваги особу винного: він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є учасником бойових дій, сам має II групу інвалідності, одружений та виховує малолітню дитину, а за місцем проживання та служби характеризується позитивно. З огляду на це суд дійшов висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання у тюрмі, але з покладанням суворих обмежень, зокрема заборони виїзду за межі України без дозволу органів пробації. Водночас суд частково задовольнив цивільний позов потерпілої та зобов’язав стягнути з засудженого на її користь 7 тисяч 705 гривень матеріальної шкоди (витрати на вимушене лікування соматичних патологій, що загострилися через травму), 70 тисяч гривень моральної шкоди за перенесені приниження та душевні страждання, а також 41 тисячу 267 гривень процесуальних витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Вирок суду може бути оскаржений сторонами в Одеському апеляційному суді протягом тридцяти днів із моменту його проголошення.

Раніше ми повідомляли: Кілія відзначить День Конституції урочистостями, концертом та переглядом мультфільму просто неба