Таємниці дунайських плавнів: які цінні метали знайшли геологи у Ренійській громаді

Ізмаїльський район завжди асоціюється з аграрним бізнесом, унікальними придунайськими плавнями, рибальством та стратегічними портами. Водночас протягом тривалого часу науковці ретельно досліджували тутешні підземні пласти, намагаючись з’ясувати, які корисні копалини ховаються на глибині десятків та сотень метрів. Особливу увагу геологів привернула ділянка поблизу сіл Орлівка та Новосільське Ренійської громади, де знайшли запаси чорних цінних металів. Про це «Бессарабії INFORM» розповів завідувач кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Одеського національного університету ім. І. Мечникова, кандидат геологічних наук, доцент Сергій Кадурін.

Марганцеві таємниці Орлівки

Найбільш оптимістичні результати досліджень геологи отримали під час аналізу порід палеозойського та мезозойського віку, яким сотні мільйонів років. Найбагатшим на знахідки виявився саме марганець — елемент, який критично важливий для металургії, адже його використовують для виплавки високоміцної сталі.

Головна підземна аномалія розташована безпосередньо на захід від села Орлівка Ренійської громади. Спектральний аналіз одразу 24 підземних проб показав, що в цій зоні вміст марганцю подекуди сягає до 2% . Для порівняння, у звичайних тутешніх сланцях та алевролітах він коливається в межах 0,25–1%, а в пісковиках складає близько 0,4%. Основним мінералом тут виявився манганіт.

Що найцікавіше, марганець залягає в Орлівці не сам. Разом із ним у лабораторних пробах виявили цілий коктейль цінних хімічних елементів: срібло, літій (головний компонент для акумуляторів сучасних електромобілів та гаджетів), а також барій, свинець, молібден та цирконій.

Незважаючи на такий багатий хімічний склад і гучні назви металів, загальні обсяги цих покладів виявилися дуже скромними. Геологи резюмують: параметри зруденіння є незначними, а концентрації металу в загальній масі землі — занадто низькі. Через це весь район офіційно визнано неперспективним для промислового видобутку марганцю.

Глибоко під плавнями Дунаю: де сховався хром

Другим важливим об’єктом дослідження став хром — метал, завдяки якому залізо отримує захист від іржі та стає нержавіючим. На території Придунав’я хром зустрічається значно рідше, ніж марганець, проте геологам вдалося виявити одну дуже цікаву зону.

Велику площову геохімічну аномалію вчені зафіксували безпосередньо в поймі річки Дунай між селами Орлівка та Новосільське Ренійської громади. Сліди хрому знайшли у давніх вапняках, проте дістатися до них було непросто.

Щоб підтвердити наявність металу, фахівцям довелося бурити глибокі свердловини. На глибині від 80 до 138 метрів мінералогічний аналіз дійсно зафіксував присутність мінералу хроміту.

Якщо цифри щодо марганцю давали надію, то з хромом усе набагато бідніше. Його вміст у вапняках становить усього 0,008–0,02%. Лише в окремих нижньотриасових пісковиках на іншій ділянці вміст підскочив до 0,05%.

У дунайських глибинах поруч із хромом також залягають мікроскопічні домішки міді, титану, кобальту та ванадію.

Оскільки всі ці аномальні точки хроміту сильно розкидані по площі, сформувалися в абсолютно різних природних умовах і не утворюють єдиного великого родовища, вчені винесли однозначний вирок: для промисловості та металургії ці знахідки жодного практичного значення не мають.

Підсумки багаторічної роботи геологів можуть розчарувати тих, хто сподівався на перетворення Ізмаїльського району на потужний шахтарський край чи центр важкої металургії. Проте для місцевих мешканців це скоріше хороша новина.

Екологічної катастрофи через появу глибоких кар’єрів, важкої техніки чи забруднення підземних вод хімікатами біля Орлівки та Новосільського точно не буде.  Ізмаїльський район залишається екологічно чистим, аграрним та туристичним регіоном, а всі знайдені скарби — срібло, літій та хром — так і залишаться спокійно лежати глибоко під дунайськими плавнями.

Раніше ми повідомляли: “Першим крізь дим прибіг Саша”: родина з Ізмаїла розповіла про героїчний вчинок сусіда під час атаки