У Києві попрощалися з уродженкою Саф’янівської громади Вікторією «Квіткою» Бобровою

У Києві відбулося прощання з молодою Захисницею уродженкою села Кислиця Саф’янівської громади Вікторією «Квіткою» Бобровою, яка віддала своє життя за Україну. Про це повідомили в Саф’янівській громаді, передає “Бессарабія INFORM”.

Чин відспівування пройшов у Михайлівському Золотоверхому соборі — місці сили, молитви і прощання з тими, хто став символом боротьби. Після цього траурна хода рушила до Майдану Незалежності, де сотні людей стали на коліна, проводжаючи Героїню. Поховали Вікторію на Байковому кладовищі.

На світлинах, що стояли біля собору та на Майдані, Вікторія — усміхнена, щира, сповнена життя. Саме такою її запам’ятають рідні, друзі, побратими і всі, хто мав щастя знати її.

Вікторія «Квітка» Боброва з 2024 року служила у складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» як пресофіцерка. За словами побратимів, вона була не просто військовою — вона була світлом, підтримкою і людиною, яка об’єднувала навколо себе інших. Упродовж останнього тижня перед загибеллю виконувала обов’язки начальника відділення комунікацій бригади.

Її життя обірвалося 23 квітня під час виконання бойового завдання.

У мирному житті Вікторія була відомою у творчих колах як продюсерка документальних проєктів і кастинг-директорка. Вона працювала з людьми, відкривала нові обличчя, вірила в талант і щирість. І навіть у війську залишалася тією ж — людиною, яка казала: «Немає чужих людей. Вони всі — мої».

Мама Вікторії, Ольга Боброва, не стримуючи сліз, назвала доньку своєю гордістю і опорою. Вона згадала, як «Квітка» мріяла познайомити її з усіма, з ким працювала і служила, як щиро говорила про своїх «людей» — і в кіно, і на фронті.

Побратими ж говорять про неї як про людину, яка здобула офіцерське звання на передовій і до останнього залишалася вірною своїй справі та своїм людям.

«Саф’янівська громада розділяє біль цієї втрати разом із родиною Вікторії. Для нас вона назавжди залишиться світлою «Квіткою» з рідної Кислиці — щирою, сильною, відважною. Вона пішла надто рано. Але залишила по собі більше, ніж слова, — пам’ять, яка житиме у серцях», – зазначили у громаді.

Раніше ми повідомляли: У нацпарку Одещини починає гніздуватися рідкісний вид чаплі

Фотогалерея