Вдова пробачила вбивцю чоловіка: суд відпустив на волю винуватця смертельної ДТП під Татарбунарами

Саратський районний суд виніс доволі м’який вирок відносно водія, який у вересні 2023 року скоїв ДТП в межах села Струмок Татарбунарської громади та насмерть збив велосипедиста. Про це, посилаючись на матеріали справи, повідомляє “Бессарабія INFORM”.

Нагадаємо, чоловік, керуючи  автівкою ВАЗ, у вечірній час був неуважним, не помітив чоловіка, який рухався на велосипеді у попутному напрямку вздовж дороги, хоча мав таку можливість, і допустив наїзд на нього. Унаслідок автопригоди від отриманих чисельних тяжких травм голови та грудної клітки потерпілий загинув на місці.

Як довели слідчі у процесі розслідування справи, перевірка водія на стан сп’яніння тоді показала, що він був тверезим.

Під час судового засідання винуватець ДТП повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, щиро розкаявся, не оспорював фактичні обставини та кваліфікацію злочину. Також він зазначив, що надав матеріальну допомогу родичам загиблого.

Проте за обвинуваченого вступилася жінка загиблого велосипедиста. За її словами, 1 вересня минулого року її чоловік цілий день був на роботі в полі. Приблизно о дев’ятій годині вечора він їй зателефонував та повідомив, що повертається додому на велосипеді. Після 21.30 жінка йому телефонувала, але він не відповідав. Приблизно о 21.40 прибіг сусідський хлопчик та розповів, що її чоловіка збив автомобіль. Вона побігла до місця ДТП, де побачила, що її чоловік лежить на узбіччі без ознак життя. Обвинувачений відшкодував витрати на поховання та поминки чоловіка в розмірі 35 тисяч гривень. Цивільний позов жінка не заявляла. Вона просила суд суворо не карати водія та не застосовувати до нього додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Проте на вирок суду вплинули пом’якшувальні обставини: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення водієм, добровільне відшкодування завданого збитку родині загиблого. Більш того, під час визначення покарання враховувалися прохання потерпілої сторони і позитивні характеристики засудженого. Так, судом встановлено, що чоловік вперше вчинив кримінальне правопорушення, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства, одружений, опікується неповнолітнім сином, який хворіє та має помірне порушення функції опори і руху, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, злочин вчинив з необережності.

Суд не погодився з думкою сторони захисту та потерпілої  в тому, що позитивні характеристики водія, відсутність судимості, відшкодування витрат на поховання та його поведінка після вчинення кримінального правопорушення можуть слугувати підставами  для того, щоб не позбавляти його права керувати транспортними засобами. Проте ці обставини враховувалися під час призначення основного покарання.

Таким чином, Саратський райсуд визнав винним чоловіка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки із забороною керувати транспортними засобами строком на один рік. Однак на підставі ст. 75 КК України суд звільнив водія від відбування основного покарання, замінивши його на випробувальний термін тривалістю один рік та шість місяців. Окрім того, з засудженого стягнуть на користь держави витрати на залучення експертів на загальну суму 7 тисяч 169 гривень.