Ялинки й Ізмаїл: ціни на новорічні дерева та думка містян стосовно актуальності святкування Нового року

Штучні новорічні ялинки на будь-який смак та розмір в Ізмаїлі з’явились на вулицях поблизу місцевого ринку ще в останні дні листопаду. Натомість живі деревця сосни та ялинки, які розповсюджують навколо себе неймовірний хвойний аромат, зваблюють око перехожих вже від минулих вихідних. Більш того, проходячи торговими кварталами міста, декілька останніх тижнів чути доволі жваві розмови стосовно вибору найголовнішої прикраси на святкування Нового року – ялинки. Скільки в цьому році вона коштує, чи є на неї попит, та чи будуть жителі Ізмаїлу святкувати Новий рік – у матеріалі “Бессарабії INFORM”.

Як ми зазначили вище, штучні пухнасті красуні усіх відтінків зеленого та білого кольорів були виставлені на продаж в Ізмаїлі ще у кінці минулого місяця. Наприклад, у торговельній мережі “Таврія-В” придбати штучну півтораметрову ялинку можна за ціну не менш ніж у 1300 гривень. А дерево заввишки у два метри та з різноманітним оздобленням (напилення на кінцях гілочок, невеличкі золотаві шишки тощо) обійдеться сімейному бюджету містян не менш ніж у 3300 гривень.

Декоративна штучна півтораметрова сосна з легким напиленням у інших магазинах міста починає свій старт у ціні від 1100 гривень. А от ялинка зі штучних волокон коштує дешевше – можна знайти білосніжну чи зелену красуню без прикрас навіть за 750 гривень. Загалом тут діє одне просте правило – чим більше у висоту дерево та при наявності прикрас – тим вище ціна.

Щодо живих дерев, то, як було сказано, їх вже також можна купити на території оптового ринку міста. Привозять красунь із Хмельницької області, мінімальна ціна за сосну майже у 1,5 метра – 500 гривень. Такої ж довжини ялинка коштує на сотню дорожче – 600 гривень. Найбільшу за довжиною ялинку у 2 метри можна придбати за 2000+-100 гривень. Більш того, якщо домовитись, то продавці можуть навіть привезти ялинку безпосередньо додому покупцеві, який живе у місті.

Ще одна досить важлива тема, на яку “БІ” не могла не звернути уваги, – це обговорення містянами між собою самого святкування Нового року. Наша журналістка поспілкувалась з різними верствами населення і отримала дійсно різні відповіді на два простих запитання: “Чи будете ви цього року ставити ялинку вдома та святкувати Новий рік?” і “Якщо святкуватимете, то у якому форматі?”.

Одразу зазначимо, що опитаних людей можна розділити на два фронти: тих, хто дійсно буде святкувати, й тих, хто відклав святкування до настання Перемоги у війні, яка нині є в нашій державі. Причина для святкування чи не святкування у кожного своя, в залежності від пріоритетів.

“Звісно, я буду святкувати! Новий рік ніхто не скасовував, все буде, як завжди: ялинка, бій годинника і коханий поруч. Шкода лише, що це буде не вдома – доведеться їхати за кордон, щоб побачитись з чоловіком. Але це не вперше, мій чоловік моряк, тому особисто я не буду змінювати ніяких звичок“, – впевнено заявила 35-річна Яна.

“Господь з вами, яке свято, коли війна? Ото для онучок поставили ялинку, бо ще вони маленькі, по три рочки усього близняткам. То ми їм розповідаємо про Святого Миколая, про наші українські традиції. Звісно, може й не розуміють зараз, але вже чують з дитинства рідну мову. Їх батько зараз на фронті, а мама працює й волонтерам допомагає. Ми з дідом ось, за няньок… Буде мир, буде й Новий рік. Відсвяткувати завжди встигнемо, аби тільки війна закінчилась“, – розповіла 53-річна пані Віра, переселенка з Миколаївської області.

“Ми з друзями будемо святкувати разом, бо вчимося в одному потоці. Вип’ємо шампанського, звісно, у святкову ніч. Але сидіти тупо за столом не будемо – ми плануємо зробити певний об’єм окопних свічок для брата нашого однокурсника, який воює зараз на фронті. Просто говорили про це свято на перерві, і така думка прийшла: а чому ні? Навіть прикольно у чомусь – таким чином відсвяткувати Новий Рік, допомагаючи ЗСУ“, – поділились своїми планами Ірина та Тетяна, студентки ІДГУ.

“В колі сім’ї завжди відмічали. Так буде й цього року, лише не всі зберуться – багато хто закордоном. Але є відеозв’язок, тому будемо все одно бачити один одного. Ялинка вже стоїть – штучна. Я купив років зо три тому, і це здорово економить сімейний бюджет. Тому живе дерево купляти не буду, а святкувати буду. Шкода, що не можна салюти запускати – а я ж любитель такого. Ну, то не біда, коли дозволять, одразу багато запущу“, – розповів 46-річний Петро.

“Ні, не буде в цьому році в мене ні ялинки, ні свята… Чоловік в тому році загинув при обстрілах, донька – на початку цього. Я приїхала до вашого міста, коли вже всіх поховала – й то лише через те, що подруга дитинства, яка живе тут, вмовила. А сама я з Херсонщини“, – коротко висловила свою думку пані Ольга.

“Я так чекаю на Новий Рік! Мені хлопець сказав, що влаштує сюрприз у ресторані, тому я з нетерпінням очікую цього свята. Вже й плаття купила, й макіяж та зачіску замовила! Сподіваюсь, йому сподобається мій образ, тим паче, що я все підібрала в золотавих кольорах, як радять гороскопи, адже наступний рік – це рік Дракона. Жалкую тільки, що вечір буде недовгим, адже комендантська година. А так хочеться, як раніше, святкувати на повну, до самого ранку! Гадаю, мій хлопець щось придумає, щоб мені не було сумно. А ялинка вдома вже стоїть – вона велика, здається, під два метри, й жива, так пахне – мій хлопець мені купив. Ми й разом її прикрашали“, – з захопленням розповіла нам 23-річна Аліна.

“Я так відповім: хай люди святкують, але неголосно. Врешті-решт, я разом з побратимами й за це теж ризикую своїм життям – щоб маленькі діти посміхались, коли бачать ялинку, щоб у них був Новий рік. Просто треба пояснювати малечі, якою ціною це святкування виборюється. Чесно скажу – коли бачу у тилу оголошення про бронювання столиків у ресторанах на святкову ніч, мене зсередини все просто стискає. Як так? Хіба ви не можете вдома відмітити? Я багато чого б віддав, щоб бути поруч з рідними у свято, а натомість буду на полі бою ворога бити, поки ви тут гуляєте по ресторанах… Зрозумійте правильно: я воюю за те, щоб у вас у всіх була можливість зустріти це свято у своїх домівках, а не під п’ятою росіян. Але й ви допоможіть нам! Хоча б тим, що не вихваляйтесь своїми можливостями у ресторанах, коли я з хлопцями тижнями їм сухі пайки в окопах…“, – розповів 30-річний військовий Олександр, який на момент опитування перебував у короткій відпустці вдома в Ізмаїлі.

“Новий рік для мене – це ще одна святкова ніч, в яку ми з чоловіком знаходимося у різних областях країни. Він захищає нас з самого початку вторгнення. І особисто наказував, щоб я не забула про ялинку на горищі. Вона у нас штучна, бо так правильно – нащо рубити живе дерево? Щоб потім викинути? Не потрібно цього. Ялинку вже, до речі, діти прикрасили й фото надіслали татові. Він лишився задоволений, каже, що для цього й воює – щоб у дітей попри все залишалось відчуття новорічного чуда… А я особисто загадаю у новорічну річ лише одне велике бажання – щоб якомога скоріше наступила наша українська Перемога, яка принесе з собою життя, звільнення всіх наших земель та припинить смерть наших захисників. Ось що найважливіше сьогодні! А відсвяткувати завжди можна трохи пізніше“, – розказала 35-річна Дар’я.

Як бачимо, скільки людей, стільки й думок. А як ви будете святкувати Новий Рік? Діліться з нами своїми планами  у коментарях.