На полеглого чотири місяця тому Героя з Арцизу завели кримінальну справу про дезертирство

Пішов на війну добровольцем, загинув під час виконання бойового завдання. “Герой” – скажете ви, а у Військовій службі правопорядку назвуть його “дезертиром”.  Чотири місяці тому мешканка міста Арциз Олена поховала свого чоловіка як героя, а сьогодні їй оголосили про відкриття кримінального провадження щодо самовільного залишення військової частини загиблим. Власна кореспондентка “Бессарабії INFORM” в Арцизі поспілкувалася з вдовою.

Війна застала Сергія та Олену в місті Арциз, де подружжя проживало останні два роки та виховувало двох синів. З перших днів Сергій не міг залишатися осторонь воєнних дій та пішов до військомату добровольцем.  За майже півтора року служби Сергій жодного разу не був у відпустці та не бачився з рідними. За день до свого довгоочікуваного відпочинку Сергій загинув в селі Кліщіївка Донецької області, коли в їх окоп прилетів ворожий снаряд. Ховали героя з усіма почестями в рідному селі Леськове Уманського району. Здавалося б, закінчена історія, але те, що сталося далі, довело вдову до відчаю.

“Сьогодні зранку мені надійшов телефонний дзвінок, на іншому боці представились, виявилось, що мені дзвонили з військової служби правопорядку України, – розповідає Олена. – Коли в мене запитали, чи я дружина Нурісламова Сергія, моє серце завмерло. Я так сподівалася, що мені скажуть, що сталася помилка, та мій чоловік живий, але після того, як я підтвердила, в мене спитали: “Де він?”. Я, не розуміючи, що відбувається, почала пояснювати, що він загинув ще на початку липня. Співрозмовник розказав, що у вересні цього року (через два місяці після смерті) на  мого чоловіка завели кримінальну справу, у зв’язку з тим, що він, нібито, самовільно покинув службу у квітні цього року, хоча за весь час, що Сергій був на війні, він лише один раз не був зі своїми побратимами в бою, бо їздив на військово-лікарську комісію через погане самопочуття (якраз у квітні), після чого повернувся на передові позиції, які не полишав до своєї смерті. Звісно ж, після цієї розмови я зв’язалась з товаришами по службі Сергія, які також підтвердили, що ніколи не було такого, щоб мій чоловік самовільно залишав службу. Це, мабуть, робиться для того, щоб не платити  компенсацію. Мені вже порадили гарного адвоката, але ж як це все не справедливо… Мій чоловік життя віддав, добровольцем пішов, а його очорнити хочуть. За що? Він завжди був патріотом. Я навколішках його просила не йти, не залишати мене саму з двома дітьми, один з яких “особливий” хлопчик, але коханий не слухав, завжди казав: “Я не зможу спокійно жити тут, коли хлопці там” та “а хто, як не я?”.

“Бессарабія INFORM” слідкуватиме за розвитком подій.

Вічна слава нашим полеглим захисникам!