Завадили кілійські та вилківські рибалки і капітани суден: чому мешканці Рені за сезон не мали змоги запастися дунайським оселедцем

0 коментарів 227151 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Жителі Ренійської громади цікавляться: чому в цьому сезоні у продажу практично немає дунайського оселедця? Це питання місцеві журналісти сайту “Рені-Одеса” задали одному з корифеїв галузі Анатолію Кеся, який керує ТОВ «Орхідея» і має у своєму розпорядженні рибальський причал на річці Дунай, в межах Ренійської громади, – передає “Бессарабія INFORM”. 


Він зазначив, що на початку путини дунайку «перекривали» рибалки у пониззі річки – з Вилкового, Кілії Нової Некрасівки – до Рені доходило мало риби.

— Є такий фактор, як погода: риба починає йти на нерест, коли піднімається температура, а нинішня весна холодна, – сказав Кеся.

Другий негативний фактор – напружена навігаційна ситуація на Дунаї.

— Бувають випадки, коли баржі та кораблі проходять через мережі рибалок і знищують їх, – обурений керівник. — Коли рибалки тягнуть тоню, у неї штурвала немає, штурвал є у баржі, корабля. Капітани можуть взяти трохи ліворуч або праворуч, але вони, як правило, цього не роблять: судно йде як іде. Деякі капітани поводяться по-хамськи. Він стоїть на містку, він такий великий, а рибалка добуває собі на життя – та хто він такий? Ніхто, тюлька. На тлі пароплава рибальська мережа нічого не варта – можна по ній пройтися. А для рибалки мережа – на вагу золота.

Керівник також обурений тим, що цього сезону рибалки отримали дозволи на промисел дунайського оселедця лише місяць тому. Дуже багато часу зайняв аукціон, який цього року було проведено вперше.

Керівник дійшов висновку, що на аукціоні ціни на лот для рибалок зростали штучно.

— На аукціоні я «тягався» з людьми, які ніколи не мали жодного відношення та інтересу до рибного промислу, – сказав Анатолій Семенович. – Просто пустощі: я поставив ставку 200 тисяч, він – 200 тисяч і 1 гривню, і виграв. Переможець першого аукціону не має ні матеріальної бази, ні причалу, ні рибалок – нічого, і сам живе десь у Київській області. Він ставку оголосив, але це ще не означає, що він зобов’язаний її сплатити. Ті, хто виграв первинні аукціони, «надули» ціни та пішли убік. І фактично на Дунаї в межах Ренійської громади залишилися ті, хто до цього працював у нашому регіоні, – ТОВ «Орхідея» та ПП «Екватор», який очолює Іван Шевченко. На мій погляд, аукціони мають одне завдання — підняти ціну лотів. Я це називаю математикою у логічних вправах.

І ще одна велика проблема: з 1 травня ввелась заборона на вилов оселедця, тож шансів поласувати місцевим делікатесом у нас мало.

— Тільки потепліло, і риба почала підніматися на нерест, а ми зобов’язані весла сушити, – обурений Анатолій Кеся. – Ми знову віддаємо рибу румунським рибалкам, для яких заборону не запроваджують. Що ж виходить? Купивши лот, ми насправді купили певну кількість риби, яку нам залишилося тільки виловити. А тут – заборона. Ми вилов показуємо лише на папері.

 

guest

0 коментарів
Межтекстовые Отзывы
Посмотреть все комментарии
0
Поділіться своєю думкою з цього приводу в коментарях під цією новиною!x