RU UA
RU UA

Історії, які розбивають серце: прикордонниця розповіла, що відбувалося на переправі Орловка-Ісакча у перші дні війни

3 коментаря 14472 переглядів

Ви можете обрати мову сайту: Українська | Русский (автоперевод)


Вікторія – прикордонниця Ізмаїльського загону. Початок повномасштабної війни вона зустріла на паромній переправі Орлівка-Ісакча, якою з України втікали тисячі наляканих переселенців, узявши з собою найнеобхідніше. Часто без їжі та необхідних речей. Захисниця кордону розповіла декілька історій, які їй особливо запам’яталися. 


Прикордонниця розповідає, що в перші дні пасажиро-транспортний потік на виїзд з України збільшився в 4 рази. Було дуже холодно. Ситуація у пункті пропуску була важкою як для пасажирів, так і прикордонників.

«Мама, я хочу їсти». – Йшов третій день повномасштабної війни, -ділиться спогадами Вікторія. В черзі серед пасажирів, які стояли на паспортний контроль, я почула оклик: «Мама, я хочу їсти!». Я побачила жінку, яка тримала на руках немовля, а поруч заплакану дівчинку, років п’яти. Спитала в неї, чи є чим нагодувати дитину. Пасажирка відповіла, що всі запаси провізії з’їли дорогою сюди, залишилась тільки суміш для немовляти. У придорожніх магазинах усі продукти були зметені з прилавків. Я зробила чай з лимоном, дістала зі своєї сумки пачку сушок і дала дівчинці поїсти. Вона з жадібністю почала їх ковтати, майже не пережовуючи. На материнських та моїх очах від цього видовища проступили сльози. Також на її прохання я зробила окріп та залила в термос для приготування дитячої суміші.

«Собака, морські свинки та рибка». – Наприкінці лютого виїжджала з країни сім’я – батько, мати та малолітня дочка, яка має інвалідність. Батько ніс валізи, мати невеличку сумку та собачку чихуахуа, а дочка в тренувальному рюкзаку перевозила двох морських свинок та рибку в пластиковій банці. Дівчинка спитала в прикордонників, чи може вона подарувати їм рибку, бо вона від холоду замерзне. Ми погодились її доглянути, але за умови коли вона повертатиметься в Україну, вона її обов’язково забере. Потім вона запропонувала подарувати нам й морські свинки, бо на них не було ветеринарного паспорта. Коли сім’я дізналась, що вони з тваринками зможуть проїхати в Румунію, дівчинка забрала їх. Я вже встигла нагодувати свинок пекінською капустою, що взяла із собою на службу. Мене цей випадок дуже вразив. Сім’я тікала від війни, але серед необхідного взяли всіх своїх улюбленців.

«Це російський літак нас летить вбивати!». – В один з квітневих днів діти грались на зеленому газоні, поблизу стоянки автомобілів, що пройшли прикордонний контроль та накопичуються до прибуття порому. Гра була схожа на квача, але з воєнними елементами. Я почула, що один з дітлахів гучно обурився: «Чому я постійно маю грати за росіян? Я хочу – за ЗСУ». Через 15-20 хвилин діти на румунській стороні побачили літак та інверсійний шлях, який він залишає за собою, й одразу стали на коліна, прикривши голову руками. Один з них вигукнув «Це російський літак нас летить вбивати!». Я була в шоці. Могла тільки здогадуватись, що довелось пережити цим дітям, – каже Вікторія. Потім дітей заспокоювали їх мами, Вікторія теж намагалася допомогти у цьому – ми казали, що це хороші літаки й вони нас захищають!

Історії, які розбивають серце: прикордонниця розповіла, що відбувалося на переправі Орловка-Ісакча у перші дні війни

Коментарі
  • БРЕСТ-1939

    ООО!!! 🙂 С возвращеньицем, старая-новая неважная пидорублядь 😀

  • Не важно

    Пропаганда.

  • зяма

    брехня

Прокоментувати

Ваша email адреса не буде опублікована