Як зміниться Орлівка: об’їзна траса М-15, придорожні хаби та захист пам’яток у новому плані Ренійської громади

У Ренійській громаді у 2025 році заклали підґрунтя для містобудівної трансформації на найближчі десятиліття. Відповідне рішення про початок розроблення Комплексного плану просторового розвитку території міська рада ухвалила 28 березня 2025 року а 30 вересня 2025 року виконавчий комітет затвердив офіційне завдання на проєктування. У складі цього документа розроблять окремі генеральні плани для міста Рені та семи сіл громади. Особливе місце у цій «дорожній карті» посідає прикордонне село Орлівка, яке після запуску поромної переправи до Румунії перетворилося на один із ключових транспортно-логістичних вузлів українського Придунав’я. Які саме інфраструктурні проєкти вже інтегровані у технічне завдання, що пропонують самі мешканці та з якими обмеженнями зіткнуться архітектори — детально розбиралася «Бессарабія INFORM» на основі пакету вихідних даних, рішень органів влади та техніко-економічної документації.

Після відкриття міжнародного пункту пропуску «Орлівка – Ісакча» навантаження на вулично-дорожню мережу села зросло в рази. Потік великовантажного транспорту, що прямує до порому та в бік Ренійського морського торговельного порту, створює затори, руйнує дорожнє покриття та погіршує екологічну ситуацію в житловій зоні. Під час стратегічної сесії громадських обговорень, протокол якої затвердили 15 вересня 2025 року, виведення транзиту за межі населеного пункту стало однією з ключових вимог місцевих жителів.

Проєкт будівництва автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені (на м. Бухарест) на ділянці обходу села Орлівка, розроблений компанією «Віакон Україна», пропонує чітке інженерне рішення цієї проблеми. Ще рішенням Орлівської сільської ради від 18 грудня 2017 року було відхилено варіант проходження магістралі через саме село, а також північний обхід, який зачіпав розпайовані сільськогосподарські землі приватних власників. Депутати та громада погодили південний коридор траси за обов’язкової умови облаштування худобопрогонів для збереження традиційного господарювання.

Згідно з рекомендованим першим варіантом техніко-економічного обґрунтування, об’їзна дорога розпочнеться на км 268+965 і вийде на існуючу трасу на км 275+474 безпосередньо біля під’їзду до поромної переправи. Будівельна довжина двосмугової дороги становитиме 5,011 кілометра, ширина проїзної частини складе 7,5 метра за загальної ширини земляного полотна у 15 метрів, а розрахункова швидкість руху сягатиме 90 кілометрів на годину. На маршруті зведуть два середніх мости через меліоративні канали Лузарса (довжиною 57,7 метра) та Зарзи (довжиною 27,6 метра), а також облаштують три спеціальні худобопрогони.

Для прокладання магістралі знадобиться відведення 15,84 гектара земель та укріплення слабких заплавних ґрунтів жорсткою георешіткою. Крім того, будівельникам доведеться перевлаштувати ділянки високовольтних ліній електропередач напругою 35 кВ та 10 кВ, газопровід і водогін. Розрахункова вартість будівництва обходу оцінюється у 432,87 мільйона гривень, а нормативний термін виконання робіт становить 12 місяців.

Паралельно заплановано оновлення суміжної ділянки траси М-15 у напрямку міста Рені (км 289+700 – км 295+600), яка проходить уздовж захисної дамби Болградського міжрайонного управління водного господарства та Ренійського порту. За проєктом реконструкції, тут замість звичайного асфальту укладуть посилений монолітний дорожній цементобетон завтовшки 26 сантиметрів, розширять полотно до 15–15,5 метра та облаштують спеціалізовану стоянку для вантажівок із зоною відпочинку. Додатково у затвердженому виконкомом завданні на Комплексний план закладено стратегічну перспективу будівництва мостових переходів, що дозволить зарезервувати земельні коридори під майбутній стаціонарний автомобільний міст через Дунай у напрямку румунської Ісакчі.

Статус прикордонних воріт перетворює околиці Орлівки на привабливий майданчик для логістичного та сервісного бізнесу. До нового Генерального плану села, розробка якого базується на цифровій топографо-геодезичній зйомці 2023 року, інтегрують вже затверджені детальні плани територій. Зокрема, йдеться про земельні ділянки за межами населеного пункту, відведені під об’єкти дорожнього сервісу ще у серпні 2022 року, а також інвестиційний проєкт, затверджений рішенням міськради від 15 березня 2024 року. На ділянках загальною площею 3,3915 гектара заплановано зведення багатофункціонального придорожнього комплексу, який включатиме автозаправну станцію із магазином, кафе, будівлю для обслуговування відвідувачів, душову зону, готель, мийку для великовантажного транспорту та митно-ліцензійну стоянку.

Водночас Комплексний план враховує і внутрішні соціальні та комунальні потреби самих орлівчан, сформовані на основі анкетування жителів та напрацювань робочої групи. За рахунок бюджетних коштів за межами села передбачено виділення та облаштування ділянки під нове кладовище традиційного поховання орієнтовною площею 2 гектари. У пропозиціях учасників стратегічної сесії також акцентується увага на необхідності капітального ремонту автодороги між селами Новосільське та Орлівка, облаштуванні зливових каналізацій, створенні велодоріжок і безбар’єрних маршрутів.

Окремий блок ініціатив мешканців стосується безпеки, адже люди просять організувати в селах громади місцеві пожежні центри або дружини та забезпечити населені пункти надійними укриттями. Це питання є критично важливим, оскільки за офіційними даними Головного управління ДСНС в Одеській області в Орлівці наразі не обліковується жодного готового сховища чи протирадіаційного укриття. Водночас завдання на Комплексний план встановлює часові орієнтири, згідно з якими до 2030 року всі населені пункти громади мають бути на сто відсотків охоплені системами оповіщення, а до 2035 року укриттями повинні бути забезпечені всі об’єкти соціальної сфери.

Попри потужний інвестиційний потенціал, просторовий розвиток Орлівки має законодавчі рамки. За даними департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОДА, саме навколо цього села зафіксована найвища у Ренійській громаді концентрація пам’яток історії та археології — загалом 17 об’єктів. Три з них мають статус пам’яток археології національного значення, серед яких багатошарове городище та каструм римського часу «Кам’яна гора» на захід від села, ґрунтовий могильник за 500 метрів на захід від населеного пункту, а також давній земляний вал, що пролягає між селами Нагірне та Орлівка.

Крім того, під державною охороною перебувають пам’ятник 154 воїнам-односельчанам у центрі села біля школи, вісім давніх поселень місцевого значення різних епох («Орлівка I–VI» та «Ракиджул I–II»), а також п’ять курганів і курганних груп. Для архітекторів та інвесторів це означає низку обмежень, адже навколо всіх поселень та пам’яток національного значення діє 300-метрова охоронна зона, а навколо більшості курганів — 500-метрова. У межах цих охоронних зон заборонено нове будівництво на відстані, меншій за подвійну висоту пам’ятки та висоту новобудови, а будь-які земляні роботи можливі виключно після проведення попередніх археологічних розвідок та з письмового дозволу органів охорони культурної спадщини або Міністерства культури.

Таким чином, генеральний план Орлівки у складі Комплексного плану громади фактично затиснутий між трьома важливими векторами. Західний напрямок розвитку стримується національними археологічними заповідними зонами навколо «Кам’яної гори», південний обмежений заплавою Дунаю, меліоративними каналами та коридором майбутньої об’їзної дороги, а прилеглі магістральні мережі вимагають суворих буферних зон навколо компресорної станції.

Раніше ми повідомляли: Ренійська громада попрощається з захисником Анатолієм Бреничем