Дністровський лиман стає «морем»: як кліматичні зміни диктують нові правила для рибалок
Пониззя Дністровського лиману переживає екологічну трансформацію. Через хронічний брак прісної води та кліматичні зміни водойма стрімко осолонюється, перетворюючись на фактичне продовження Чорного моря. Проте природа не терпить порожнечі: на зміну звичним річковим видам сюди масово заходить морська риба. Як ці зміни вплинуть на екологію регіону та що чекає на рибний промисел у найближчі роки, журналістам «Бессарабії INFORM» розповів доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії (ІРГЕМО) Павло Сергійович Кутіщев.
Нещодавно фахівці Чорноморського відділу ІРГЕМО Держрибагентства провели комплексне дослідження сучасного стану пониззя Дністровського лиману. Результати гідрохімічного моніторингу виявилися вражаючими: солоність води у пониззі сягнула позначки 9,1–10,5‰. У мові науки це означає формування так званих мезогалінних умов. Простіше кажучи, сьогодні вода в лимані за своїм складом майже не відрізняється від опріснених прибережних акваторій північно-західної частини Чорного моря. Науковці називають кілька головних причин такого явища: критичне зменшення притоку прісної води з басейну річки Дністер, аномальне літнє випаровування та сильна інсоляція, сезонне падіння рівня води у самому лимані, а також «морська експансія» — активне наганяння солоної води з моря.
Такі зміни повністю перекроїли місцеву екосистему. Традиційній прісноводній рибі тут стає занадто солоно, натомість лиман перетворився на гігантський «ресторан» та міграційний коридор для морських евригалінних видів, здатних жити у різній солоності. За даними вчених, наразі у пониззі Дністровського лиману формуються величезні нагульні скупчення таких видів, як хамса, атерина, ставрида, барабуля, глоса та представники оселедцевих.
Дослідження вмісту шлунково-кишкового тракту риб показало, що в лимані вибудувався новий, надзвичайно продуктивний харчовий ланцюг. Наприклад, дрібна атерина масово заходить у лиман, щоб харчуватися багатими запасами місцевого фіто- та зоопланктону. У свою чергу, вона стає головною поживою для більших хижаків — ставриди та пузанка. А на дні лиману справжнім делікатесом для бичка, барабулі та камбали-глоси став багатощетинковий черв’як нереїс, який наразі утворює там колосальну біомасу.
Екологічні зміни вимагають перегляду правил гри в рибній галузі півдня Одещини. Розуміючи, що рибалки втрачають вилови карася чи коропа, науковці ІРГЕМО запропонували компенсувати це за рахунок морських біоресурсів. Фахівці інституту вже підготували офіційне наукове обґрунтування щодо встановлення на 2027 рік додаткових лімітів спеціального використання морських видів риб у пониззі Дністровського лиману.
Вчені заспокоюють: розраховані обсяги вилову є абсолютно безпечними. Оскільки морська риба використовує лиман переважно сезонно — для нагулу ваги та міграції — її раціональне вилучення не створить ризику виснаження загальних запасів. Запровадження нових лімітів дозволить легально адаптувати систему рибного промислу до сучасних природних умов.
Раніше ми повідомляли: Заставу для мера Аккермана вдруге зменшили, а СБУ доручили розшукати чотирьох свідків
Залишити коментар