Пластична хірургія — в Ізмаїлі: вже цієї зими інноваційний лікар-флеболог з іноземним досвідом візьметься за вади зовнішності

Він першим привіз до Ізмаїла лазерні операції на венах без розрізів, а сьогодні буквально живе на колесах, долаючи сотні кілометрів бессарабськими дорогами, аби врятувати пацієнтів від важких ускладнень і навіть ампутацій. У переддень Дня медичного працівника «Бессарабія INFORM» провела відверту розмову з єдиним на півдні Одещини 28-річним судинним хірургом-флебологом Владиславом Анатолійовичем Заволокою, який в Ізмаїлі практикує на базі хірургічного відділення Центральної районної лікарні Саф’янівської сільської ради. Про колосальні навантаження молодого лікаря, ювелірні операції, філософію «закритого циклу» медичної допомоги та великі зміни в особистому житті — у нашому великому інтерв’ю.

Як загартовувався хірургічний характер

Владислав Заволока — наш, місцевий, бессарабець, як він себе жартома називає. Лікар народився і виріс у Білгороді-Дністровському. У його родині ніколи не було лікарів, тож жодну медичну династію хлопець не продовжував, а торував свій шлях абсолютно самостійно. Чітке і тверде усвідомлення того, що його життя буде пов’язане з медициною, прийшло до Владислава приблизно у восьмому класі. Поки однолітки ганяли м’яча, він захоплювався хімією, біологією та годинами міг вивчати анатомію людини. Батьки помітили цей щирий інтерес і повністю підтримали вибір сина, не нав’язуючи йому інших «модних» професій.

Після закінчення Одеського національного медичного університету молодий лікар повернувся до рідного міста, де проходив інтернатуру на базі Білгород-Дністровської центральної районної лікарні як звичайний загальний хірург. Навантаження, яке впало на плечі інтерна, сьогодні здається просто колосальним.

«У перший місяць моєї інтернатури в мене було тринадцять чергувань. І вже на другий день я самостійно стояв біля операційного столу і робив операцію. Справа в тому, що я прийшов в інтернатуру вже “з руками” — ще під час навчання в університеті я постійно ходив на хірургію, мені довіряли, давали все робити самостійно», – згадує Владислав Анатолійович.

В інтернатурі склалася унікальна ситуація, що дала йому колосальний практичний поштовх. Він працював одночасно з загальними хірургами, травматологами, гінекологами та судинними спеціалістами. Проте саме судинна хірургія підкорила його серце. Лікар називає її «тендітною та ювелірною» — вона не прощає грубих рухів і вимагає максимальної концентрації.

Прагнення до досконалості змусило молодого хірурга постійно вчитися. Владислав Заволока пройшов навчання за ізраїльськими програмами у всесвітньовідомого флеболога, професора Костянтина Віталійовича Мазайшвілі (доктор досі береже книгу з його особистим автографом на знак підтримки України). Крім того, він двічі їздив на стажування до Барселони (Іспанія), де опановував найсучасніші європейські методики лікування ліпедеми та проведення ліпосакції. На сьогоднішній день Владислав уже п’ятий рік оперує абсолютно самостійно, а кількість успішних втручань кожного виду давно перевалила за тисячу.

Інноваційний прорив в Ізмаїлі

До того як Владислав Заволока почав оперувати в Ізмаїлі, радикальне лікування варикозної хвороби тут асоціювалося у пацієнтів із класичною венектомією — важкою операцією з великими розрізами, загальним наркозом та тривалим, болісним періодом реабілітації. Владислав Анатолійович став першим, хто привіз у столицю Придунав’я малоінвазивні технології та почав оперувати лазером без жодного розрізу.

Лікар просто і доступно пояснює медичну суть проблеми, з якою щодня стикаються тисячі бессарабців.

«У нашому організмі 95% усього кровотоку нижніх кінцівок іде по глибоких венах, і лише 5% припадає на поверхневі, підшкірні вени. У цих венах є спеціальні клапани. Коли кров піднімається вгору до серця, клапан закривається і не дає їй падати вниз. Варикозна хвороба — це катастрофа цих самих клапанів у поверхневих венах. Коли вони перестають працювати, кров замість руху вгору під дією гравітації падає вниз. Вена перенаповнюється лишньою рідиною, розтягується, і в результаті з’являються ті самі страшні гулі та вузли, які люди бачать на своїх ногах. Кров застоюється, пацієнти відчувають важкість, ноги набрякають, “наливаються водою”, виникають судоми», – коментує флеболог.

За його словами, консервативного лікування варикозної хвороби не існує — жодні мазі, гелі чи таблетки не здатні змусити пошкоджений клапан знову працювати. Шлях лише один — оперативний. І суть сучасної лазерної операції полягає в тому, щоб просто «перекрити цей патологічний кран».

«Ми заходимо у вену через мікроскопічний прокол під місцевою анестезією. За допомогою лазерного світловоду ми просто “заварюємо” хвору вену зсередини. Після цього організм перетворює її на сполучну тканину і з часом повністю розсмоктує. Кров перенаправляється і абсолютно безпечно тече по глибокій венозній системі. Жодних розрізів, жодних швів». — розповідає судинний хірург.

Така операція на одній ногу триває всього від 30 до 60 хвилин. Пацієнт приходить у лікарню на своїх двох, отримує допомогу і вже за день-два повертається до повноцінного життя та праці. Малоінвазивність — головне кредо лікаря. Завдяки такому підходу потік пацієнтів дуже великий: нещодавно колеги підрахували, що за останні пів року лише в Ізмаїлі Владислав Заволока прооперував 144 ноги.

Від 18 до 88: унікальні випадки з практики

Спектр пацієнтів лікаря Заволоки вражає — наймолодшим ледь виповнилося 18 років, а найстаршому на момент операції було 88.

Про свого найстаршого пацієнта — 88-річного ізмаїльця — лікар згадує з особливим теплом.  Чоловік мав запущену форму варикозної хвороби обох ніг, яка сильно ускладнювалася серцевою недостатністю. Ноги страшенно набрякали. Разом із кардіологами пацієнта підготували: спочатку стабілізували роботу серця, а потім Владислав Анатолійович прооперував вени лазером. Результат перевершив очікування: дідусь виявився справжнім «живчиком» та «бодрячком», операцію переніс легко, набряки зійшли, і сьогодні він активно та безболісно рухається.

Проте трапляються в практиці й екстремально складні, майже критичні випадки, коли йдеться не про естетику, а про порятунок життя. Нещодавно Владислав Заволока успішно прооперував чоловіка, від якого через високі ризики відмовилися всі провідні клініки Одеси. Пацієнт (у минулому військовий, списаний через те, що раніше йому вже ампутували одну ногу) мав серйозне ускладнення на другій кінцівці — на тлі інфекції в нього загнився раніше встановлений штучний судинний шунт. Це стороннє тіло в артерії не давало рані загоїтися, вона гнила понад пів року, і чоловік упевнено йшов до ампутації другої ноги. Владислав Заволока ризикнув, провів філігранну операцію та видалив інфікований шунт. Сьогодні пацієнт живий, судина збережена, нога врятована, і чоловік упевнено йде на поправку, хоч попереду ще тривалий процес загоєння тканин.

Філософія допомоги пацієнтам без «відфутболювання»

Судинний хірург-флеболог такого рівня — рідкісний і на вагу золота спеціаліст для півдня Одеської області, тому він одночасно працює в Ізмаїлі, Сараті, Білгороді-Дністровському, Одесі та має багато запрошень з інших міст Бессарабії.

У своїй практиці лікар керується залізобетонним принципом «закритого циклу» допомоги пацієнту.

«Моя філософія проста: якщо людина прийшла до мене з болем або будь-якою іншою проблемою нижніх кінцівок, я маю допомогти їй вирішити цю проблему повністю. Тут не має бути “відфутболювання”, коли пацієнта ганяють від кабінету до кабінету. Якщо це судинна патологія (венозна чи артеріальна) або ліпідемія — я займаюся цим сам. Якщо я бачу, що ноги насправді болять через руйнування колінного чи кульшового суглоба — я не просто кажу “це не моє”, а передаю людину особисто в руки травматологам. Якщо ж біль іде від хребта через міжхребцеві грижі в попереку — я даю прямі контакти перевірених невропатологів. Людина має вийти з консультації з чітким розумінням, що їй допоможуть». — переконаний Владислав Заволока.

Плани на Ізмаїл

Постійні переїзди Бессарабією та кочове життя на колесах забирають чимало сил, тому Владислав Заволока чесно зізнається: у найближчій перспективі він планує кардинально змінити свій робочий графік та зробити своєю основною медичною базою саме Ізмаїл. Це місто настільки припало до душі молодому хірургу своєю атмосферою, затишком та відкритістю людей, що він пов’язує свій подальший професійний розвиток саме із місцевою лікарнею.

Ба більше, розширення практики пов’язане не лише зі зміною географії, а й із виходом на абсолютно новий рівень надання допомоги. На момент інтерв’ю Владислав Анатолійович завершує офіційне оформлення державного сертифіката пластичного хірурга. Маючи за плечима європейську школу та подвійне стажування в Барселоні (Іспанія), лікар планує вже найближчим часом відкрити на базі Саф’янівської лікарні повноцінний напрямок високотехнологічної пластичної та судинно-реконструктивної хірургії.

«Моє головне завдання — зробити так, щоб медицина в Ізмаїлі була не просто малоінвазивною, а поєднувала в собі бездоганний лікувальний ефект із високою естетикою. Пацієнт має виходити від нас не просто здоровим, а красивим і впевненим у собі», — ділиться планами  судинний хірург.

Серед ключових напрямків, які Владислав Заволока планує запустити в Ізмаїлі найближчим часом:

• Лікування ліпедеми (хворобливого розростання жирової тканини). Це підступне хронічне захворювання, на яке страждають переважно жінки, часто плутають зі звичайним ожирінням або важким набряком ніг. Завдяки іспанському досвіду, лікар планує впровадити тут європейські протоколи комбінованого лікування цієї патології.
• Високотехнологічна ліпосакція. Процедури з безпечного контурування тіла та видалення локальних жирових відкладень тепер стануть доступними безпосередньо в Ізмаїлі, без необхідності їхати до клінік Одеси чи Києва.
• Складні судинно-реконструктивні операції. Поєднання навичок судинного та пластичного хірурга дозволить виконувати філігранні втручання на артеріях та венах, повертаючи кінцівкам не лише правильний кровотік, а й первинний естетичний вигляд навіть після важких травм чи запущених хронічних хвороб.

Враховуючи специфіку та делікатність таких хірургічних втручань, лікар наголошує на важливому нюансі: серйозний старт операцій із пластики та ліпосакції планується на зимовий період.

«У пластичній хірургії сезонність має велике значення. Зима — це ідеальний час для таких маніпуляцій, оскільки відновлення та носіння спеціальної компресійної білизни в холодну пору року проходить для пацієнтів максимально комфортно, безпечно та без ризику ускладнень від спеки. Тож ми готуємося, щоб зустріти зимовий сезон у повній медичній зброї», — резюмує Владислав Заволока.

Великий теніс, засніжені схили та близьке весілля

Попри те, що операції та нескінченні консультації з’їдають 90% часу, Владислав Анатолійович намагається тримати баланс і жити яскравим життям. Він обожнює активний спорт: щозими обов’язково виривається в гори, щоб поковзати на лижах, а в теплу пору року серйозно грає у великий теніс.

Крім того, лікар любить подорожувати. Він уже встиг відвідати Хорватію, Чорногорію, Мальту, Польщу, Румунію та двічі побувати в Іспанії. Проте ці поїздки Європою — не просто пасивний відпочинок на пляжі, а корисне поєднання релаксу з навчання. При цьому Владислав залишається патріотом свого краю: «Усюди в Європі є свої плюси та мінуси, але дім є дім. Я хочу жити, працювати і розвиватися як професіонал тільки в Україні».

А вже зовсім скоро — 4 серпня — в житті молодого хірурга відбудеться найголовніша особиста подія: він одружується. Обраниця Владислава — журналістка. На закономірне і трохи іронічне запитання про те, як суворий хірург та емоційна акула пера знаходять спільну мову, Владислав Анатолійович сміється: «Ну, ми ж із вами зараз якось нормально спілкуємося? От і з нею так само — говоримо, знаходимо компроміси, тож усе чудово!».

Медицина — це не соло-виступ, це оркестр

Користуючись можливістю, напередодні Дня медичного працівника Владислав Заволока звернувся через «БІ» до всіх колег із великим привітанням та закликав суспільство пам’ятати про тих, хто зазвичай залишається в тіні хірурга.

«Я в Ізмаїлі людина нова, не місцева, але мене тут прийняли неймовірно тепло. Проте я хочу наголосити на одному: медицина — це стовідсоткова командна робота. Один хірург в операційній нічого не вартий. Те, що хірург зробив руками — це лише частина справи. Не можна забувати про тих, завдяки кому взагалі функціонує лікарня. Це наші молодші медичні сестри, які створюють стерильну чистоту, розносять їжу, забезпечують догляд за пацієнтами. Це наші медичні сестри, операційні сестри, анестезистки. Саме на середньому та молодшому персоналі тримається вся медицина!» — емоційно каже лікар.

Окремо Владислав Анатолійович відзначив хірургічну команду Саф’янівської ЦРЛ, виділивши загальних хірургів, які роблять надскладні операції, – Ернеста Норайровича Товмасяна та Максима Геннадійовича Куліка.

Також флеболог висловив захоплення ізмаїльськими анестезіологами: «Я працював у багатьох містах і лікарнях, мені є з чим порівнювати. Тут анестезіологи просто золоті. Пацієнт після операції прокидається легко, у нього не болить і не тріщить голова, а лікар завжди поруч і готовий допомогти».

Не забув хірург і про керівництво закладу, подякувавши адміністрації Саф’янівської ЦРЛ за грамотний менеджмент та створення максимально комфортних умов для роботи лікарів та перебування хворих.

Життєве кредо Владислава Заволоки звучить просто, але фундаментально: «Треба бути чесним і допомагати людям». Це і є його особисте, щоденне продовження клятви Лікаря. І судячи з сотень врятованих ніг пацієнтів по всій Бессарабії, цього правила молодий і талановитий хірург не зрадить ніколи.

Раніше ми повідомляли: В Ізмаїлі судили жінку, яка виростила коноплі вдома та курила саморобний екстракт канабісу