Народжений у Болграді кінофестиваль «ОКО» цього року змінює формат: що чекає на глядачів

Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО», який уже став культурною візитівкою Болградщини та всієї української Бессарабії, цього року не проводитиме звичну масштабну фестивальну едицію. Вперше за час свого існування команда фестивалю бере паузу, але не прощається зі своєю аудиторією. Натомість 5–6 вересня у Києві відбудуться «Вихідні з ОКО» — тепла зустріч друзів фестивалю, об’єднана головною темою цього року — домом. Про це повідомляє «Бессарабія INFORM».

Як пояснила засновниця та директорка Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО» Тетяна Станєва, рішення відмовитися від традиційного формату було одним із найскладніших за всю історію фестивалю.

«Безпекова ситуація, відсутність звичної логістики до Болграда, де народилося ОКО, — усе це змушувало довго вагатися. Чи варто? Чи на часі? Чи зможемо ми зустрітися так, як хотілося б? Але щоразу я поверталася до однієї думки: нам дуже хотілося побачитися. Хоч на два дні», — розповіла вона.

Саме тому цього року «ОКО» збере свою спільноту не на великому фестивалі, а у камерній атмосфері, де головними стануть зустрічі, спілкування, спеціальні кінопокази, розмови про важливе та традиційна бессарабська гостинність.

Недарма темою «Вихідних з ОКО» став дім. Для фестивалю, який народився у багатокультурному Болграді, це значно більше, ніж географічна точка. Це пам’ять, коріння, культура і люди, які творять нашу ідентичність.

«Іноді треба увесь світ обійти, щоб зрозуміти, що вдома — найкраще. В ньому зберігається твоя пам’ять, живляться твої корені і формується твоя ідентичність. Я вірю, що Бог дає спеціальне місце кожній людині, де їй народитися, щоб там і пригодитися. І, обійшовши багато країн нашої планети, я знову і знову обираю Україну, мою малу батьківщину і батьківщину ОКО — Бессарабію. Втратити свій дім — мій найбільший страх. А найбільше щастя — щоб у вікні мого дому завжди горіло світло», — наголосила Тетяна Станєва.

За її словами, саме тому фестиваль цього року хоче не просто показувати кіно, а створити простір, у якому люди зможуть відчути себе вдома.

«Ми запалимо світло нашого спільного дому — України, вогонь Бессарабії і наш екран у перші вихідні вересня та чекатимемо всіх на сімейний вогник на “Вихідних з ОКО”. Атмосферу дому, кіно і вина ми вам обіцяємо», — зазначила директорка фестивалю.

Не менш промовистою стала й нова візуальна концепція події, яку команда фестивалю презентувала напередодні. Її центральним образом став дім, що проростає із людського серця. Його коріння проходить крізь покоління, землю, дитячі спогади та пам’ять, нагадуючи, що справжній дім людина носить у собі навіть тоді, коли війна змушує залишити рідну оселю.

Темне фактурне тло, насичене червоно-рожеве серце та поєднання цифрової графіки з елементами ручної роботи створюють відчуття тепла, пам’яті та родинного затишку. Завершують композицію дві прості, але надзвичайно сильні фрази: «Мамо, я вдома» та «Ласкаво просимо додому». Вони стали емоційним символом цьогорічних «Вихідних з ОКО», нагадуючи про місце, де тебе люблять, пам’ятають і завжди чекають.

Авторкою візуальної концепції стала артдиректорка фестивалю Лілія Топор, яка створює впізнаваний стиль «ОКО» від самого його заснування.

Нагадаємо, Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» народився саме у Болграді — серці української Бессарабії, де століттями поруч живуть представники різних народів і культур. Саме звідси фестиваль виніс свої головні цінності — повагу до культурної спадщини, діалог між народами та збереження власної ідентичності.

«І навіть цього року, коли «ОКО» тимчасово змінює формат, його серце, як і раніше, залишається у Бессарабії», – підкреслила  пані Тетяна.

За посиланнями можна переглянути, як торік проходила кіноподія у Болграді та вперше – у столиці України.

Раніше ми повідомляли: Вдень ворог здійснив ракетну атаку на Одесу, загинула людина